Постанова

від 07.12.2010 по справі 2а-8905/09/9/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.12.10

Справа №2а-8905/09/9/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю. , при секретарі  Габрись П.С.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-6186 від 12.06.09 року;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 2268 від 16.09.10 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу      

за позовом   Феодосійської міської державної лікарні ветеринарної медицини          

до   Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим              

про скасування рішення та визнання незаконними дій

Суть спору: Феодосійська міська державна лікарня ветеринарної медицини (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просила скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК (далі відповідач) № 94 від 27.11.2008р. "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" та визнати незаконними дії з приводу застосування до позивача економічних санкцій. Вимоги мотивовані тим, що відповідач виніс зазначений рішення без вивчення дійсних обставин справи, з порушенням вимог  чинного  законодавства.

Ухвалою суду від 07.12.2010 року позовні вимоги щодо визнання дій відповідача незаконними з приводу застосування до позивача економічних санкцій залишено без розгляду.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні, проти позову заперечував з підстав визначених у письмових запереченнях на позов (вих. №01/07-07/2331 від 27.08.2009р.), в яких визначив, що Рішення №  94 від 27.11.2008р. прийнято за результатами перевірки позивача, під час якої було встановлено необґрунтоване  отримання ним виручки під час надання послуг в наслідок невірного визначення тарифів, а саме завищення вартості однієї хвилини робочого часу у зв'язку з включенням затрат з основної заробітної плати ветеринарного лікаря, лаборанта, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.   

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд -     

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів перевірку правильності формування позивачем вартості  платних послуг за період часу з 17.11.2007 р. по 17.11.2008 р.    

За результатами зазначеної перевірки 24.11.2008 р. був складений Акт № 0412, в якому зафіксовані висновки про порушення позивачем вимог Механізму формування    тарифів на ветеринарні роботи та послуги під час формування ним цін на послуги по лікуванню в період з 01.10.2008 по 17.11.2008 року в наслідок чого, сума завишення цін склала 623,05 грн. та під час формування цін на послуги по ветеринарно - санітарної експертизи в період часу з 17.11.2007 по 17.11.2008 року, в наслідок чого сума завишення цін склала 112715,31 грн.   

Відповідач 27.11.2008 р. прийняв рішення № 94 Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, в якому, він, керуючись ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, за порушення позивачем вимог Наказу Міністерства  сільського господарства та продовольства України від 19.02.1996 р. № 51 «Про затвердження механізму формування тарифів за ветеринарні роботи та послуги» вирішив вилучити у позивача в доход бюджету 113338,00 грн. та штраф у сумі 226676,00 грн.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які  він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотримання визначені у законі України “Про ціни і ціноутворення”. У ст.14 зазначеного закону встановлено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету, крім того в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів № 298/519 від 03.12.2001 р. затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами (далі Інструкція № 298), яка зареєстровано в Мінюсті України  18.12.2001 р. за № 1047/6238.

У п. 1.4 Інструкції №298 визначено, що підставою для застосування  економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними порядку встановлення та застосування цін і тарифів. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, на які накладаються економічні санкції, є, зокрема, нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних (п. 1.5  Інструкції № 298).

Наказом Міністерства сільського господарства та продовольства України №51  від 19.02.1996р. затверджено Механізм формування тарифів за ветеринарні роботи та послуги (далі Механізм № 51), в яком вказано, що з метою своєчасного і правильного    встановлення тарифів на місцях за ветеринарні роботи і послуги, формування тарифів   проводиться на основі затрат часу на підготовку та виконання ветеринарних робіт і послуг відповідно до типових норм, вартість одиниці часу, нарахувань на заробітну плату у встановлених розмірах для підприємств, вартості матеріалів і обладнання, які необхідні для проведення ветеринарних робіт та виконання послуг, за цінами придбання, накладних витрат на поточній рік, прибутку у розмірі 30% собівартості ветеринарних послуг, податку на додану вартість.  

У Механізмі № 51 визначено, що вартість одиниці часу визначається, виходячи з фактичного сердньомісячного посадового окладу лікаря, фельдшера ветеринарної  медицини, лаборанта, ветеринарного санітара, оператора, заробітна плата включається     в калькуляцію виконаних ветеринарних робіт та послуг повністю при умові, коли  установи ветмедицини або введені одиниці утримуються за рахунок позабюджетних коштів, частково - в частині, що фактично виплачується працівникам за рахунок   виконаних робіт та наданих послуг, накладні витрати визначаються за фактичними    витратами і розподіляються пропорційно заробітній платі з нарахуваннями, згідно   калькуляцією.

Заробітна плата включається у калькуляцію виконаних ветеринарних робіт і послуг повністю за умови, коли установи ветеринарної медицини, введенні одиниці утримуються за рахунок позабюджетних коштів, частково - в частині, яка фактично виплачується робітникам за рахунок виконаних робот і наданих послуг.       

Під час розгляду справи судом встановлено, що в період часу, який перевірявся, за рахунок коштів спеціального фонду основна заробітна плата виплачувалась тільки працівникам яки не отримували заробітну плату за рахунок фонду оплати праці який виділявся з державного бюджету. Персоналу позивача, який отримував посадовий оклад за рахунок коштів державного бюджету, за рахунок коштів спецфонду   виплачувалась додаткова заробітні плата.

За таких умов представники відповідача прийшли до висновку, що при формуванні цін на ряд послуг ветеринарні Феодосійською міською державною лікарнею ветеринарної медицини незаконно включені витрати з заробітної плати лікаря і лаборанта, на їх думку ці витрати не можуть включатись в калькуляцію вартості цих послуг, оскільки фінансування виплати заробітної плати зазначених працівників проводиться за рахунок  бюджетних коштів.

Судом встановлено, що у розрахунок статті витрат "Заробітна плата" включається заробітна плата лікаря, лаборанта, санітара, у розмірі згідно штатному розпису, затвердженому начальником Головного управління ветеринарної медицини в АР Крим. У відповідності до Механізму № 51, вартість одиниці часу встановлюється виходячи з фактичного середньомісячного посадового окладу лікаря, фельдшера, лаборанта, санітара, водія, які утримуються за рахунок коштів спеціального фонду.

Згідно наданого позивачем штатному розпису на 01.10.07 року, чисельність працівників складає 26,5 одиниць, з загальним місячним ФЗП 24250 грн. у тому числі 13556 грн. за рахунок бюджетного фінансування та 10694 грн. за рахунок спеціального фонду. За рахунок спеціального фонду проводиться виплата заробітної плати ветеринарного лікаря 1 категорії - 2 одиниці, 1 водій, 1 касир, 1 лаборант, 3 ветсанітара. За рахунок спеціального фонду, сплачуються усі доплати, передбачені Постановою КМУ "Про встановлення оплати праці робітників підприємств, установ державної ветеринарної медицини", Законом України "Про ветеринарну медицину" і колективним договором, а саме 12% - за шкідливість, 25% - за ненормований робочій день, від 15% до 50% - за важкий та напружену працю, відпускні і матеріальна допомога. Також за рахунок коштів спеціального фонду придбають матеріали та медикаменти, паливно-мастильні матеріали, оплата комунальних послуг, командировочні видатки, придбання обладнання.                    

Судом встановлено, що при формуванні фонду оплати праці Феодосійська міська державна лікарня ветеринарної медицини керувалася наказом Міністерства Аграрної політики України № 602 від 08.11.05 року. "Про умови праці працівників бюджетних установ і організацій, які обслуговують сільське господарство".   

Згідно наданого позивачем розрахунку середньої заробітної плати за день які увійшли до розрахунку тарифів на послуги, яки виконувались Феодосійською міською державною лікарнею ветеринарної медицини свідчать про те, що при визначені одиниці робочого часу бралась до уваги заробітна плата працівників позивача, оплата якої здійснювалась за рахунок коштів спеціального фонду. Твердження відповідача про те, що в даному випадку мають братися до уваги тільки заробітна плата працівників (одиниць) його підрозділу, яка сплачується за рахунок спеціального фонду, не можна визнати такими, що відповідають Механізму № 51. Як зазначено вище у цьому документу зафіксовано, що  вартість одиниці часу визначається, виходячи з фактичного середньомісячного посадового окладу лікаря, фельдшера ветеринарної медицини, лаборанта, ветеринарного санітара, оператора, при умові виплати її повністю або частково за рахунок позабюджетних коштів, саме в частині таких виплат. Крім того зазначено, що заробітна плата включається у калькуляцію виконаних ветеринарних робіт і послуг повністю за умови, коли в установі ветмедицини, введені одиниці утримуються за рахунок позабюджетних коштів, частково - в частині, яка фактично виплачується робітникам за рахунок виконаних робіт та наданих послуг.   

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Феодосійська міська державна лікарня ветеринарної медицини при формуванні тарифів на послуги керувалася середньою заробітною платою ветеринарного лікаря і ветсанітара за хвилину враховувався середній розмір їх посадового окладу, який сплачувався за рахунок коштів спеціального фонду та склали 819 грн. та 543 грн. відповідно.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано   обґрунтування того, що до складу тарифів включались саме вартість часу працівників яка оплачена за рахунок державного бюджету. На думку суду такий висновок   відповідача не базується на дійсних обставинах справи, не враховує того, що позивач є   юридичною особою, яка надає ветеринарні роботи і послуги, розрахунок вартості яких   здійснюється, виходячи з затрат часу на їх підготовку та виконання відповідно до типових норм, незалежно від місця їх надання.

Посилання позивача на відсутність повноважень відповідача на здійснення перевірки позивача суд сприймає критично, оскільки відповідно до п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами територіальні органи - державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, має права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, а саме:

- проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін;

- одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо;

- обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів

- проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджено державне регулювання;

- приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

- начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Статтею 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» № 507 XII від 03.12.1990 року (у редакції, чинній на момент здійснення перевірки) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Посилання позивача на порушення відповідачем строків передбачених статтею 250 Господарського кодексу України при застосуванні адміністративно-господарських санкцій суд також оцінює критично оскільки зазначені в акті № 0412 виявлені під час перевірки за результатами якої складено акт від 24.11.2008 року та встановлені порушення з 17.11.07 року. Враховуючи, що порушення допущені позивачем, мають тривалий характер, а також те, що рішення № 94 за актом №0412 від 24.11.2008 року  прийняте відповідачем 27.11.2008 року, суд вважає, що порушень строку застосування господарських санкцій відповідачем не порушено.

За таких обставин, приймаючи до уваги пояснення представників сторін,  результати експертизи, проведення якої було здійснено на підставі ухвали суду від 22.10.2009р., суд прийшов до висновку, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 27.11.2008 р. № 94 яким вилучено у позивача 113338,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 226676,00  грн. підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст. 94  Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.12.2010 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 13.12.2010 р.  

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати Рішення №94 від 27.11.2008 р. Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим (м. Сімферополь,  вул. Павленко, 20,) "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" про вилучення у Феодосійської міської державної лікарні ветеринарної медицини   (98100, м. Феодосія, вул. Радянська, 23А, код ЄДРПОУ 00700499) в доход державного бюджету 113338,00 грн. необґрунтовано отриманої виручки та штрафу у сумі 226676,00  грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Феодосійської міської державної лікарні ветеринарної медицини судові витрати по оплаті судового збору у розмірі  3 (три) гривні 40 копійок.    

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                Александров О.Ю.