Постанова

від 15.06.2011 по справі 2а/0270/2538/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15 червня 2011 р.           Справа № 2а/0270/2538/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

секретар судового засідання:   Бурбела О.В.  

за участю представників сторін:

позивача      :   ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

відповідача :   ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Партнер"   

до:   Державної податкової інспекції у м. Вінниці   

про: визнання бездіяльності протиправною

ВСТАНОВИВ :

В травні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Партнер" (далі - Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у залишенні без розгляду реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, поданої 16.11.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.11.2010р. позивачем подано до ДПІ у м. Вінниці реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. Станом на день подання позовної заяви до суду, податковим органом не було видано ні свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, ні аргументованої відповіді у зв'язку з чим реєстрація не відбулась. На думку позивача, бездіяльність ДПІ у м. Вінниці є протиправною, оскільки, вона не діяла у спосіб. що передбачений Конституцією України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Законом України "Про податок на додану вартість", тощо.

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність, що полягає у не видачі Свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "ДЕЛЬТА ПАРТНЕР" до 26.11.2010р.;

- зобов'язати ДПІ у м. Вінниці зареєструвати ТОВ "ДЕЛЬТА ПАРТНЕР" платником податку на додану вартість з 26.11.2010р.;

- зобов'язати ДПІ у м. Вінниці  видати свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "ДЕЛЬТА ПАРТНЕР" з 26.11.2010р.

З огляду на права надані позивачу ст.ст. 49, 51 КАС України. вказана заява приймається судом до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову,  просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що податковим органом було відмовлено позивачу в реєстрації платника податку на додану вартість та запропоновано подати нову заяву. Вказану відмову було направлено заявнику на адресу вказану в заяві, однак конверт з поштовим відправленням був повернутий органом поштового зв'язку з відміткою "За зазначеною адресою не числиться" . Крім того, зазначив, що ДПІ у м. Вінниці, приймаючи оскаржуване рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Партнер" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради 15.10.2010р. за номером запису 1 174 102 0000 008912, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 643545, код за ЄДРПОУ 37357681, взято на податковий облік в ДПІ у м. Вінниці 19.10.2011р. за № 50765.

16 листопада 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Партнер" було подано до Державної податкової інспекції у м. Вінниці реєстраційну заяву платника податку на додану вартість.

Листом від 19.11.2010р. за № 49191/10/15-2 ДПІ у м. Вінниці повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Партнер", що  заява платника податку на додану вартість,  вх. № 33379/10 від 16.11.2010р., щодо реєстрації платника ПДВ не прийнята до розгляду в зв'язку з тим, що при заповненні заяви було порушено п.п. 14.1 п. 14.1 Наказу ДПА України від 01.03.2000р. № 79 "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" , а саме:

- не вказано загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг);

- не вказано дату початку здійснення операцій;

- не вірно вказано бажану дату реєстрації платником ПДВ;

- місцезнаходження не встановлено.

В зв'язку з вищенаведеним, ТОВ "Дельта Партнер" відмовлено в реєстрації платника податку на додану вартість.

Вказаний лист податковим органом був відправлений позивачу на адресу зазначену в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість, однак, конверт з поштовим відправленням був повернутий органом поштового зв'язку з відміткою "За зазначеною адресою не числиться".

Вирішуючи спір по суті, суд визнає заявлені вимоги позивача необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Згідно з п. 9.5 ст. 9 цього ж Закону, заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

Порядок реєстрації (перереєстрації) платників податку на додану вартість закріплений у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 01.03.2000р. № 79 (далі – Положення) ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до 13 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстрація   платником   податку на   додану   вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість". У заяві про реєстрацію зазначається причина (причини) реєстрації платником податку, а також указується один із способів отримання свідоцтва про податкову реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі. Реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

Якщо особа реєструється добровільно, то така особа може вказати у реєстраційній заяві дату, з якої така особа бажає бути зареєстрованою платником податку на додану вартість та яка настає не раніше ніж через двадцять календарних днів після подання такої заяви до органу державної податкової служби (п. 13.1 Положення).

Підстави для відмови у реєстрації платника податку на додану вартість закріплені у п.14.1 Положення, згідно якого, податковий  орган  відмовляє  в  реєстрації   платником податку на додану вартість, якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано самим платником податку (для фізичних осіб), відповідальною особою платника податку (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису реєстраційної заяви, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем в строк передбачений Положенням  про реєстрацію платників податку на додану вартість відмовлено  в  реєстрації   платником податку на додану вартість, з підстав передбачених п.п. 14.1 п. 14 Положення,  і запропоновано надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої) про що повідомлявся позивач належним чином.

Враховуючи вищенаведене, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено, що оскаржувані дії відповідача відповідають критеріям щодо правомірності дій суб’єкта владних повноважень, в контексті статті 2 КАС України,  з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що він дія в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що  в позові слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                       Чернюк Алла Юріївна