Постанова

від 17.06.2011 по справі 2а/0470/3732/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 р.  

Справа № 2а/0470/3732/11

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора м. Павлограда Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції до Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Гулібат»про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

в с т а н о в и в :

31 березня 2011 року прокурор м. Павлограда Дніпропетровської області в порядку представництва інтересів держави звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 109 710 грн. 13 коп., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань з вказаного податку. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Прокурор, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Судом на адресу державної реєстрації відповідача направлялася судова повістка, проте, поштове відправлення повернулося до суду з довідкою Державного підприємства «Укрпошта»про відсутність адресата за зазначеною адресою. Враховуючи, що про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вніс, та у відповідності до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає його належним чином повідомленим про розгляд справи.

За таких обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли до набрання законної сили Податковим кодексом України, суд розглядає справу з урахуванням норм законодавства, яке діяло на час їх існування.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Українсько-Латвійське Товариство з обмеженою відповідальністю «Гулібат»зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 28.02.1997 р., та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській об’єднаній державній податковій інспекції як платник податків, в тому числі, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України. Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р., п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. (далі Закон України №2181), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»№1251 від 25.06.1991 р., платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно з п.8 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 13 вказаного Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня, і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної і комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий (звітній період), який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

27.01.2010 р. Українсько-Латвійське Товариство з обмеженою відповідальністю «Гулібат»подало до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (вх. № 1970), у якій самостійно визначило податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік в сумі 263 304 грн. 34 коп., з них за січень-листопад 2010 року –по 21 942 грн. 03 коп., за грудень –21 942 грн. 01 коп. (а.с. 19).

Згідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України №2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Українсько-Латвійське Товариство з обмеженою відповідальністю «Гулібат» не сплатило узгоджені податкові зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за серпень-грудень 2010 року в сумі 109 710 грн. 13 коп., визначені ним у податковому розрахунку по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності № 1970 від 27.01.2010 р., внаслідок чого зазначені зобов’язання набули статусу податкового боргу (а.с. 9).

02.06.2010 р., у відповідності до п.п. 6.2.3 "а" ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181, податковим органом винесено першу податкову вимогу № 1/253 на суму  16 719 грн. 57 коп., яку, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 22.06.2009 р. отримано уповноваженою особою платника податків (а.с. 20).

22.07.2010 р., у відповідності до п.п. 6.2.3 "б" ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, податковим органом винесено другу податкову вимогу № 2/306 на суму    35 064 грн. 71 коп., яку, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 04.08.2009 р. отримано уповноваженою особою платника податків (а.с. 21).

03.09.2009 р. першим заступником начальника Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 23).

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У відповідності до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. Закону України №2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, що відповідно до п. 1.6 ст. 1 цього ж Закону, є зверненням на активи платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст. ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов прокурора м. Павлограда Дніпропетровської області - задовольнити.

Стягнути за рахунок активів Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Гулібат» (код ЄДРПОУ 24601164) на користь місцевого бюджету (р/р 33210812700032, код 13050200, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за серпень-грудень 2010 року в сумі 109 710 грн. 13 коп. (сто дев’ять тисяч сімсот десять гривень тринадцять копійок).  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                              В.В.Чорна