Постанова

від 22.06.2011 по справі 2а-0870/4051/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 червня 2011 року   10:25                                    Справа №  2а-0870/4051/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання – Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі                     м. Запоріжжя

до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове постачання», м. Запоріжжя

про:стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі – позивач) звернулось із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове постачання» (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 313,28 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), не сплачуються самостійно нараховані суми страхових внесків.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, клопотанням від 22.06.2011          вх. № 22005, яке надійшло факсимільним повідомленням, просить суд розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направлена на його адресу у справі ухвала про відкриття провадження та судові повістки, повернулися із відміткою пошти: «За вказаною адресою не значиться».

З огляду на те, що ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялася відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то згідно ч. 4 ст. 33 та ч. 11 ст. 35  КАС України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про порушення щодо нього адміністративної справи та необхідність надання відзиву.  

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників позивача та відповідача.

Враховуючи неприбуття у судові засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні  вимоги слід  задовольнити повністю виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно з ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статті 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV встановлюють, що страхувальниками та відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками визначено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за                    № 64/8663 (далі –Інструкція).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.  

Підпункт 11.11 пункту 11 Інструкції встановлює, що платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Згідно п.6 ст.19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Пунктом 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

У відповідності до п.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як встановлено судом із долучених до матеріалів справи документів, за липень 2010 року ТОВ «Промислове постачання» у наданих до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звітах нарахувало страхові внески на суму 313,28 грн.

Оскільки, у рахунок погашення заборгованості підприємством сплата не проводилась, заборгованість ТОВ «Промислове постачання» зі сплати страхових внесків становить 313,28 грн.

Вищенаведені, встановлені судом, обставини справи були підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.

Частиною 3 статті 106 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду не надав заперечень проти позову та жодних доказів на спростування тверджень позивача.

          Таким чином суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України,  у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове постачання» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, – задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове постачання» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39-а, код ЄДРПОУ 37087768) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б; ЄДРПОУ 20508396, р/р 25605301201080, МФО 313957, банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України») 313 (триста тринадцять) грн. 28 коп. заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                              Л.Я. Максименко