Постанова

від 16.06.2011 по справі 6391/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 6391/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 16 червня 2011 р.                                                                                           м. Харків

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі - Підгорний М.І.,

          розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста  Харкова  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Український природний камінь"  про стягнення заборгованості,-

                                                            В С Т А Н О В И В :

          Суб’єкт владних повноважень, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український природний камінь»за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. У спірних правовідносинах платник податків має податковий борг перед Державним бюджетом України. Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Податковим органом щодо платника податків виконані необхідні процедури позасудового погашення податкового боргу, а саме: направлені податкові вимоги. У зв’язку з тим, що платник податків не здійснив оплату податкових вимог та не вжив інших заходів з погашення податкового боргу у податкового органу виникла потреба в отриманні дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. До  судового засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український природний камінь»до суду свого уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином в порядку ч.3 ст.33 КАС України.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального  закону  є  обов'язковим  в  кожній  адміністративній  справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, а спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Правовідносини, що складаються з приводу погашення податковим органом за платника податків податкового боргу такого платника податків перед бюджетом унормовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до якої орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст.95); стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95);  стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз.1 п.95.3 ст.95), орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абз.2 п.95.3 ст.95).

За визначенням п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, згідно з п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За матеріалами справи у відповідача існує обов’язок по оплаті податкового повідомлення –рішення №0005381530/0 від 11.10.2010р. про нарахування штрафу в розмірі 1.020,00грн.

Визначені ст.57 Податкового кодексу України та ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строки оплати грошових зобов’язань у спірних правовідносинах скінчились.

Фактичних даних, які б засвідчували, що відповідач виконав обов’язок по оплаті грошового зобов’язання чи погасив податковий борг в інший спосіб або не має обов’язку виконувати обов’язок по оплаті грошового зобов’язання внаслідок втрати податковим повідомленням –рішенням юридичної дії у зв'язку із скасуванням в процедурі позасудового або судового оскарження рішень контролюючих органів чи внаслідок дефекту у формі та змісті документальної підстави виникнення такого обов'язку, матеріали справи не містять.

Таких доказів судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Наявність заборгованості по оплаті спірної суми грошового зобов’язання підтверджена роздруківкою картки особового рахунку, яка в розумінні ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом існування невиконаного грошового зобов’язання перед Державним бюджетом України.

Судом не встановлено жодних доказів на підтвердження факту недостовірності відомостей, що значаться в обліковій картці особового рахунку платника податків.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що податкова вимога на адресу відповідача надсилалась.

Докази втрати юридичної дії податковою вимогою внаслідок її виконання платником податків або скасування в процедурі судового або позасудового оскарження рішень контролюючих органів в матеріалах справи відсутні.

За правилами ст.ст.88 та 89 Податкового кодексу України відносно майна відповідача виникла податкова застава.

Доказів припинення дії податкової застави згідно з ст.93 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Повноваження позивача на звернення до суду з позовом про надання дозволу на  погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, витікає з приписів ст.95 Податкового кодексу України.

Оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач має податковий борг перед Державним бюджетом України, а обумовлені ст.ст.37  38 Податкового кодексу України підстави припинення податкового обов'язку у спірних правовідносинах відсутні.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судом в ході розгляду справи не встановлено факту порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже правомірність та обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом доказами.

          Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України,  ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста  Харкова  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Український природний камінь"  про  стягнення заборгованості   –задовольнити. 

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український природний камінь" (61019, м. Харків,   вул. Калініна, 91, код. ЄДРПОУ 33121050) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 1020 (тисячу двадцять) грн.

          Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                      Сліденко А.В.