Постанова

від 20.06.2011 по справі 6965/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а- 6965/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

місто Харків

 20 червня 2011 р.                                                                                           м. Харків

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

          розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Приватного підприємства "VIP-M" про стягнення заборгованості,-

                                                            встановив:

          Суб'єкт владних повноважень, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Приватного підприємства "VIP-M" заборгованість по оплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 1.153,50 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

          ПП "VIP-M" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, складало та подавало до територіального органу ПФУ розрахунок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак в повному обсязі відображених в цих розрахунках зобов'язань не виконало, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Отримавши від УПФУ вимогу про оплату боргу, ПП її не оскаржувало, однак і не виконало.

          Відповідач, Приватне підприємство  "VIP-M" до судового засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

          Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень та дотримання вказаного завдання судом є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

          Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

          Матеріалами справи підтверджено, що відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова.

          Згідно з ст.6 Закону України  "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6); подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики (п.4 ч.2 ст.6).

Судом встановлено, що правила подачі такої звітності визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстровано в в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309; далі за текстом - Порядок №22-2).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання норм даного Порядку №22-2 відповідач склав і подав до територіального органу Пенсійного фонду звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень, лютий, березень 2011р. В рядку 8 згаданих звітів відповідач указав показник єдиного внеску до оплати 384,50 коп., в загальному розмірі за три місяці 1.153,50грн.

          Частиною 5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (абз.1 ч.8 ст.9); при цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абз.2 ч.8 ст.9); базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік (абз.3 ч.8 ст.9).

          Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом суми єдиного внеску повинні сплачуватись платником не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається виплата заробітної плати, то одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення).

Як з’ясовано судом, відповідач обов’язку по своєчасній сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування не виконав, що підтверджується наявною у справі карткою особового рахунку.

          Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз.1 ч.4 ст.25); вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (абз.2 ч.4 ст.25); платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз.3 ч.4 ст.25); у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики (абз.4 ч.4 ст.25); у разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку (абз.5 ч.4 ст.25); у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз.6 ч.4 ст.25); у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються (абз.7 ч.4 ст.25).

Судом досліджені наявні  в матеріалах справи копії вимог від 04.03.2011р. №  Ю-11, від 05.04.2011р. Ю-11, від 06.05.11р. Ю-11.

Доказів проведення відповідачем процедури узгодження даних вимог з територіальним органом ПФУ, доказів оскарження названих вимог в судовому або позасудовому порядку, доказів оплати названих вимог або направлення їх до органів державної виконавчої служби України, скасування цих вимог або їх невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин у справі не встановлено.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про виконання платником єдиного внеску обов'язку по оплаті платежу шляхом перерахування грошових коштів або припинення такого обов'язку.

          За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості визнається судом обґрунтованою, адже доведена матеріалами справи, а відтак підлягає задоволенню.

          Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, –

постановив:

          Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова  до  Приватного підприємства "VIP-M"  про  стягнення заборгованості–задовольнити.

          Стягнути з Приватного підприємства "VIP-M" (ідентифікаційний код - 32675214; місцезнаходження - Україна, місто Харків, 61013, вул. Шевченко, 24) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова (ідентифікаційний код - 22682017; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, Держпром, 2під., 3 пов.; р/р - 256053122089 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823) заборгованість в сумі 1.153  (тисячу сто п'ятдесят три) грн. 50 коп.  

          Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                           Сліденко А.В.