Постанова

від 21.06.2011 по справі 2а/2470/1052/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 червня 2011 р.                           м. Чернівці                       Справа № 2а/2470/1052/11

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Суховерхівське» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, суд –

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області (позивач) звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Суховерхівське»(відповідача) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень-лютий 2011 року в сумі 899,85 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Кіцманському районі і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до розрахунків по пільговій пенсії по списку №1, призначеної відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій відповідно до п. «а»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»заборгованість за січень-лютий 2011 року становить 899,85 грн. Дана заборгованість не була сплачена відповідачем добровільно у зв’язку з чим, порушено вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач вдруге в судове засідання не з’явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Письмові заперечення відповідач на позов не подав.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі  підприємств та організацій України, як суб’єкт господарювання 16 січня 2002 року (а.с. 4), а з 18 січня 2002 року зареєстрований як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України (а.с. 21).

Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до ч.1 ст.14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV)  та п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.97р № 400/97 (далі –Закон №400/97). Закон чинний в частині, що не суперечить Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача на підприємстві працював працівник ОСОБА_1, який має право на пільгову пенсію за Списком № 1, що підтверджується копією довідок з яких вбачається наявність необхідних підстав та стажу роботи у працівника для призначення пільгової пенсії відповідно до п. «а»-«з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Досліджені судом копії довідок із зазначенням професії та посад зазначеного вище працівника, які дають право на пільгову пенсію відповідно до п.п. «а»-«з»ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підтверджують право на отримання пільгових пенсій (а.с. 8-9).

Заборгованість підтверджується розрахунком фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п.п. «а»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за січень-лютий 2011 рік (а.с. 7).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов’язкове державне пенсійне страхування .

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції 6.1. відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону. Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Проте на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена та складає 899,85 грн.

Зазначена сума не була сплачена відповідачем самостійно у терміни передбачені            п.п. 6.8 п.6 Інструкції, а тому визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачені страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою), що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом  про стягнення даної недоїмки до суду відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідачем не надано до суду доказів на спростування позову. Доказів, які б свідчили про погашення відповідачем вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суду не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити.

2.    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суховерхівське»                  (с. Суховерхів, Кіцманський район, Чернівецька область,  інд. код 31716233) на користь управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі –899 грн. 85 коп. (вісімсот дев’яносто дев’ять гривен вісімдесят копійок).

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                                              Т.М. Брезіна