Постанова

від 26.05.2011 по справі 2а-3807/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 26 травня 2011 року           09:34           № 2а-3807/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., при секретарі Рагімовій Н.А., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19.01.2011 р. № 195/10/9),

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю ""Ізіт"

про

 стягнення заборгованості у розмірі 3 400,00 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізіт»(далі –відповідач, ТОВ «Ізіт») про стягнення заборгованості у розмірі 3 400,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 21 березня 2011 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик були направлені ТОВ «Ізіт»за наявною в матеріалах справи, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 06 квітня, 13 травня та 26 травня 2011 року представник відповідача не з’явився; відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

ТОВ «Ізіт»(код за ЄДРПОУ 34805488) зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 20 грудня 2006 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП за № 11346/14/29-12429 від  03.12.2008 р.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 3 400,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 03.03.2009 р. № 0004581520/0 (про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1530,00 грн.);

- податкового повідомлення-рішення від 06.07.2009 р. № 0014611520/0 (про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 850,00 грн.);

- податкового повідомлення-рішення від 06.11.2009 р. № 0026211520/0 (про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 510,00 грн.).;

- податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 р. № 0002381520/0 (про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 510,00 грн.).

Вищевказані повідомлення-рішення надсилались відповідачу за адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак не були вручені у зв’язку з відсутністю відповідача за його місцезнаходженням, про що податковим органом було складено акти про встановлення факту невручення податкових повідомлень-рішень платнику податків № 358 від 20.03.2009 р., № 1123 від 10.07.2009 р., № 2760 від 02.12.2009 р. та № 211 від 13.02.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

Враховуючи те, що податкові зобов’язання відповідача виникли у період з березня 2009 року по лютий 2010 року, коли був чинним Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовують норми вказаного Закону.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов’язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження вищевказаних повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181 податкові зобов’язання за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими у день отримання відповідачем вказаних повідомлень-рішень (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень).

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки вищевказані суми податкових зобов’язань (з урахуванням сум штрафних (фінансових) санкцій) не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, суми податкових зобов’язань набули статусу податкового боргу.

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/1066 від 03.04.2009 р. на суму 1530,00 грн. та другу податкову вимогу № 2/1745 від 17.06.2009 р. на суму 1530,00 грн.

Перша та друга податкові вимоги були направлені відповідачу поштою, однак повернуті поштовим відділенням у зв’язку із неможливістю вручення та розміщені податковим органом на дошці податкових оголошень, що підтверджується актами про розміщення на дошці податкових оголошень № 1066/1 від 18.05.2009 р. та № 1745/2 від 03.08.2009 р.  

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків.

Як зазначено в Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10, cаме після настання зазначених у підпункті 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону обставин (вручення першої та другої податкової вимог) виникає право на звернення контролюючого органу із позовом про стягнення податкового боргу. Відповідно, з цього моменту починається перебіг строку звернення контролюючого органу з відповідним позовом до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до положень пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»податки і збори (обов’язкові платежі), які справлялись до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов’язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що опубліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов’язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 3400,00 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізіт» (код ЄДРПОУ 34805488, адреса: м. Київ, вул. М. Раскової, 16) заборгованість у розмірі 3 400,00 гривень (три тисячі чотириста гривень 00 коп.) на користь Державного бюджету України (УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій

Постанову складено та підписано: 31 травня 2011 року