Постанова

від 22.04.2011 по справі 2а-3671/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 22 квітня 2011 року           12:29           № 2а-3671/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., при секретарі судового засідання Рагімовій Н.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 09.07.2010 р. № 11997/9/10-209),

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тректорг-група"

про

 стягнення заборгованості у розмірі 1 777 201,08 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тректорг-група»(далі –відповідач, ТОВ «Тректорг-група») про стягнення заборгованості у розмірі 1 777 201,08 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 16 березня 2011 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик були направлені ТОВ «Тректорг-група»за наявною в матеріалах справи, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 29 березня, 12 квітня та 22 квітня 2011 року уповноважений представник відповідача не з’явився; відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Тректорг-група»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 18 листопада 2009 року (код за ЄДРПОУ 36844890) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП за № 5528 від  21.01.2010 р.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на додану вартість та комунальному податку у розмірі 1 777 201,08  грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- самостійно поданої декларації по податку на додану вартість № 32071 від 22.02.2010 р. за січень 2010 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 840,00 грн.;

- самостійно поданої декларації по податку на додану вартість № 65114 від 22.03.2010 р. за лютий 2010 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 804,00 грн.;

-  самостійно поданого податкового розрахунку по комунальному податку № 132526 від 21.04.2010 р. за січень 2010 року, в якому відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по комунальному податку у розмірі 5,10 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 09.09.2010 р. № 0006692307/0, яким відповідачу було нараховане податкове зобов’язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 1 776 306,00 грн. (рішення було отримане уповноваженим представником відповідача 15.09.2010 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового відправлення);

- податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. № 0083771503/0, яким відповідачу було нараховане податкове зобов’язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 84,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 09.09.2010 р. № 0006692307/0 відповідачем не оскаржувалось.

Враховуючи те, що частина податкових зобов’язань у відповідача виникли у період з січня 2010 р. по вересень 2010 року, коли був чинним Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовують норми вказаного Закону.

Пунктом 5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов’язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно п. 16.1.3 ст. 16 платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів  у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було  винесено повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. № 0083771503/0, яким відповідачу нараховано податкове зобов’язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 84,00 грн.

Вказане рішення було направлено поштою на адресу відповідача, однак повернуто поштовим відділенням 17.01.2011 року, тобто відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України , який набрав чинності з 01.01.2011 року, вважається врученим відповідачу.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи те, що частина податкового зобов’язання у відповідача виникла у січні 2011 року, коли було направлено йому повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. № 0083771503/0, Податковий кодекс України набрав чинності, і тому судом до даної частини податкового зобов’язання застосовуються норми цього Кодексу.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно ч. 1 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. № 0083771503/0 в адміністративному або судовому порядку відповідач не надав, відтак визначене ним податкове зобов’язання вважається узгодженим.

Таким чином, виходячи з положень п. 5.1. ст. 5 та пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181, які регулюють частину податкових зобов’язань за податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2010 р. № 0006692307/0 та податковими деклараціями є узгодженими, відповідно, у день отримання відповідачем вказаного повідомлення-рішення (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень) та з дня подання відповідних податкових декларацій. При цьому, податкові зобов’язання, самостійно визначені в податкових деклараціях, оскарженню в адміністративному або судовому порядку не підлягають ( п. 5.1. Закону № 2181).

Виходячи з положень п. 57.3 ст. 57 та п. 58 ст. 58 Податкового кодексу України щодо іншої частини податкового зобов’язання за податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2010 р. № 0083771503/0 є узгодженим, відповідно, у день отримання відповідачем вказаного повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір заборгованості відповідача становить 1 777 201,08 гривень (1 777 950,00 грн. по податку на додану вартість + 5,10 грн. по комунальному податку).

Оскільки вищевказані суми податкових зобов’язань не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, суми податкових зобов’язань набули статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкові повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкові повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/2715 від 09.03.2010 р. на суму 840,00 грн. та другу податкову вимогу № 2/6065 від 01.06.2010 р. на суму 1016,08 грн.

Перша та друга податкові вимоги були направлені відповідачу поштою та були вручені відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.  

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»податки і збори (обов’язкові платежі), які справлялись до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов’язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що опубліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов’язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 1 777 201,08 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тректорг-група» (код ЄДРПОУ 36844890, адреса: м. Київ, вул. Щорса, 31, кім. 61) на користь Державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 1 777 195,08 гривень (на рахунок № 31112029700007 в УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач ГУ ДКУ у Печерському районі м. Києва, код 26077922, код платежу 14010100), заборгованість по комунальному податку у розмірі 5,10 гривень (на рахунок № 31410828700007 в УДК у м. Києві, одержувач ВДК у Печерському районі м. Києва, МФО 820019, одержувач ГУ ДКУ у Печерському районі м. Києва, код 26077922, код платежу 16010200).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 28 квітня 2011 року