Постанова

від 10.06.2011 по справі 2а-5892/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

 10 червня 2011 року                     № 2а-5892/11/2670

За позовом

Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

до

Повного товариства «Ломбард «Товариство з обмеженою відповідальністю Фінтекс і компанія»

про

стягнення штрафу в розмірі 13600,00 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Повного товариства «Ломбард «Товариство з обмеженою відповідальністю Фінтекс і компанія»про стягнення штрафу в розмірі 13600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено штрафні санкції, застосовані постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги № 3059/42/5/1-ЛБ від 05.01.2011 та постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму № 3059/42/5/2-ЛБ від 05.01.2011.

Представник відповідача участі в розгляд справи не приймав, докази належного повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 3059/42/5/1-ЛБ від 05.01.2011 встановлено, що Товариством порушені вимоги чинного законодавства України у сфері надання фінансових послуг, а саме:

пункту 6.12 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 125, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за № 1115/8436, щодо обов'язковості виконання Товариством рішень про застосування заходів впливу після набрання ними чинності, а саме: Товариством не усунені вимоги резолютивної частини розпорядження про усунення порушень вимог законодавства України про фінансові послуги від 19.07.2010 № 1563/41/05/03-ЛБ, оскільки на виконання вимог розпорядження Товариство з порушенням термінів своїм листом (вх. від 02.09.2010) надало диск з даними у електронній формі та звіти у паперовій формі, проте електронна форма звітності не відповідає формату встановленому Держфінпослуг, що свідчить про невиконання Товариством вимог розпорядження від 19.07.2010 № 1563/41/05/03-ЛБ;

статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»щодо обов'язку фінансових установ надавати звітність відповідно до законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та регулювання ринків фінансових послуг, пункту 2.6 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 04.11.2004 № 2740, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.11.2004 за № 1482/10081, в частині неподання Товариством копії оприлюдненої фінансової звітності за 2009 рік, достовірність та повнота якої підтверджена аудитором, інформація про якого внесена до реєстру аудиторів, що ведеться Держфінпослуг, та який має право проводити аудиторські перевірки фінансових установ;

статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»щодо обов'язку фінансових установ надавати звітність відповідно до законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та регулювання ринків фінансових послуг, пункту 2.2 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 04.11.2004 № 2740, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.11.2004 за № 1482/10081, в частині несвоєчасного подання Товариством до Держфінпослуг звітності за 9 місяців 2010 року, а саме: звітність подана до Держфінпослт 26.10.2010 (вх. від 26.10.10 № 7938), що порушує термін подачі звітності.

Постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 3059/42/5/2-ЛБ від 05.01.2011 встановлено, що Товариством порушені вимоги чинного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а саме:

пункту 2.1.5 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.2003 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2003 за №715/8036 (далі –Розпорядження № 25), в частині невиконання установою зобов'язання повідомити Держфінмоніторинг про звільнення відповідального працівника протягом трьох робочих  днів з моменту його призначення, тимчасового призначення або звільнення, а саме: відповідно до наказу від 24.04.2009 № 0204-09 ОСОБА_1 було знято з посади працівника відповідального за фінансовий моніторинг, проте, відповідно до картки реєстрації суб'єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) та відповідальних осіб за формою № 1-ФМ, Держфінмоніторинг про звільнення з посади працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу Товариства, повідомлено не було;

частини 1 статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»(далі - Закон) щодо призначення суб'єктом первинного фінансового моніторингу працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу без урахування вимог нормативно-правових актів суб'єктів державного фінансового моніторингу, а саме з порушенням пункту 2.1.5 Розпорядження № 25, в частині невиконання установою зобов'язання повідомити Держфінмоніторинг про призначення відповідального працівника протягом трьох робочих днів з моменту його призначення, тимчасового призначення або звільнення, а саме: ОСОБА_2, за період з 24.04.2009 (згідно з наказом від 24.04.2009 № 0204-09) день   підписання акта інспекції відповідальний працівник за проведення фінансового моніторингу у Товаристві, про що Держфінмоніторинг повідомлено лише 12.05.09;

підпункту 18 частини 2 статті 6 Закону щодо незабезпечення постійного оновлення правил та програм проведення фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства, зокрема, у Правилах проведення внутрішнього фінансового моніторингу Товариства (остання редакція від 27.08.2010) та в Програмі здійснення фінансового моніторингу Товариства (остання редакція від 27.08.2010) не враховані зміни, внесені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму»в редакції від 18.05.2010 (набула чинності з 21.08.2010);

частини 1 статті 6 Закону щодо розроблення суб'єктом первинного фінансового моніторингу правил проведення фінансового моніторингу без урахуванням вимог законодавства, нормативно-правових актів Спеціальне уповноваженого органу та інших суб'єктів державного фінансового моніторингу, а саме з порушенням підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2, пункту 3.7 розділу 3 Розпорядження № 25 в частині невідображення в Правилах проведення внутрішнього фінансового моніторингу Товариства (остання редакція від 27.08.2010) повного переліку вимог до кваліфікації працівника, відповідального за проведення первинного фінансового моніторингу;

частину 5 статті 7 Закону в частині невиконання відповідальним працівником зобов'язання не рідше одного разу на місяць інформувати у письмовій формі керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті, зокрема, для забезпечення здійснення заходів фінансового моніторингу;

абзацу десятого пункту 5.4 розділу 5 Розпорядження № 25 щодо невиконання обов'язку працівниками установи складати анкети при проведенні ідентифікації осіб;

частини 1 пункту 11 статті 9 Закону та пункту 5.4 розділу 5 Розпорядження № 25 щодо не встановлення суб'єктом первинного фінансового моніторингу з метою ідентифікації резидента, дати народження та ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів або серії та номера паспорта, в якому проставлено відмітку органів державної податкової служби про відмову від одержання ідентифікаційного номера;

пункту 20 частини другої статті 6 Закону щодо невиконання обов'язку Товариством забезпечити підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, шляхом проходження навчання не рідше одного разу на три роки, та пункту 6 Положення про порядок навчання працівників та керівників підрозділів фінансових установ, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 16.09.03 № 55 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.10.2003 за № 965/8286, щодо невиконання обов'язку працівником, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, підвищувати свою кваліфікацію шляхом проходження навчання та складання екзамену не рідше одного разу на три роки.

          Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001 № 2664-III (Далі –2664) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента від 04.04.2003 N 292/2003 (далі - Положення) визначено, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послугу межах, визначених законодавством.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів.

Комісія має право в межах своїх повноважень здійснювати інспектування та застосовувати заходи впливу.

Відповідно до положень статті 28 Закону № 2664 Уповноважений орган у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Уповноваженого органу застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 N 125 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.09.2004 N 2384) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за N 1115/8436 визначає умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг (далі - Справи), порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження.

Пунктом 6.13 Положення № 125 встановлено, що рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності є обов'язковим до виконання Особами. У разі невиконання рішення Держфінпослуг вживає заходів щодо його виконання у порядку, визначеному законодавством. 

Положеннями статті 40 Закону № 2664 встановлено, що уповноважений орган може застосовувати такі заходи впливу, як накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Нормами статті 41 Закону № 2664 визначено, що уповноважений орган застосовує до суб'єктів підприємницької діяльності штрафні санкції. Рішення Уповноваженого органу про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді. Штрафи, накладені Уповноваженим органом, стягуються у судовому порядку.

З огляду на викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем як фінансовою установою не надано доказів сплати штрафних санкцій, застосованих постановами № 3059/42/5/1-ЛБ від 05.01.2011 та № 3059/42/5/2-ЛБ від 05.01.2011. При цьому, відповідачем не надано доказів оскарження вказаного рішення в судовому порядку. Оскільки відповідачем не спростовано правомірність застосування штрафних санкцій, не надано доказів, спростовуючих викладені в акті та постановах № 3059/42/5/1-ЛБ від 05.01.2011 та № 3059/42/5/2-ЛБ від 05.01.2011 обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№ 254 к/96-ВР від 28.06.1996 р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Разом з тим, оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Повного товариства «Ломбард «Товариство з обмеженою відповідальністю Фінтекс і компанія»(03146, м. Київ, вул. Тулузи, 15, код ЄДРПОУ 36113757) до Державного бюджету України штраф у розмірі 13600 (тринадцять тисяч шістсот) грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                               О.В.Кротюк