Постанова

від 14.03.2011 по справі 2а-20/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 14 березня 2011 року           16:53           № 2а-20/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., при секретарі Бузінській А.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2011 р. № 3),

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва

до

 Приватного підприємства "Цзи Сян"

про

 стягнення заборгованості у розмірі 12 500,23 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Цзи Сян»(далі –відповідач, ПП «Цзи Сян») про стягнення заборгованості у розмірі 12 500,23 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 січня 2011 року відкрито скорочене провадження у даній справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

27 січня 2011 року було постановлено ухвалу про перехід до загального провадження відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 15 лютого 2011 року.

Ухвала про перехід до загального провадження та повістка про виклик направлялись відповідачу за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та вважаються врученими відповідно до ч. 8 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 15 лютого та 14 березня 2011 року уповноважений представник відповідача не з’явився; відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП «Цзи Сян»зареєстроване Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією 24 жовтня 2005 року (код за ЄДРПОУ 33749370) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом’янському районі м. Києва, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП за № 13227/29-004 від  27.10.2005 р.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на прибуток підприємств та земельному податку з юридичних осіб у розмірі 12 500,23  грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 30.04.2009 р. № 0007771502/0, яким відповідачу було нараховано податкове зобов’язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб»у розмірі 163,12 грн. (рішення було отримане уповноваженим представником відповідача 30.04.2009 р., про що свідчить наявний в матеріалах справи корінець податкового-повідомлення рішення);

- податкового повідомлення-рішення від 30.04.2009 р. № 0007781502/0, яким відповідачу було нараховане податкове зобов’язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб»у розмірі 40,78 грн. (рішення було отримане уповноваженим представником відповідача 30.04.2009 р., про що свідчить наявний в матеріалах справи корінець податкового-повідомлення рішення);

- податкового повідомлення-рішення від 30.04.2009 р. № 0007791502/0, яким відповідачу було нараховане податкове зобов’язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб»у розмірі 626,76 грн. (рішення було отримане уповноваженим представником відповідача 30.04.2009 р., про що свідчить наявний в матеріалах справи корінець податкового-повідомлення рішення);

- податкового повідомлення-рішення від 20.05.2009 р. № 0023311501/0, яким відповідачу було нараховане податкове зобов’язання за платежем «податок на прибуток»у розмірі 510,00 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, у зв’язку з чим було складено акт про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення № 2214/15-1 від 27.05.2009 р.);

- податкового повідомлення-рішення від 09.09.2009 р. № 0034041501/0, яким відповідачу було нараховане зобов’язання за платежем «податок на прибуток»у розмірі 170,00 грн. (рішення було направлено відповідачу поштою за адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців);

- податкового повідомлення-рішення від 09.11.2009 р. № 00277331502/0, яким відповідачу було нараховане зобов’язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб»у розмірі 170,00 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, у зв’язку з чим було складено акт про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення № 5388/15-3 від 16.11.2009 р.);

-  самостійно поданого податкового розрахунку по земельному податку № 89159 від 22.04.2009 р. за 2009 рік, в якому відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку у розмірі 7 438,65 грн.;

- самостійно поданого податкового розрахунку по земельному податку № 4920 від 29.01.2010 р. за 2010 рік, в якому відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку у розмірі 4477,77 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

Враховуючи те, що податкові зобов’язання відповідача виникли у період з квітня 2009 р. по січень 2010 року, коли був чинним Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовують норми вказаного Закону.

Пунктом п. 5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов’язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження вищевказаних повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з положень п. 5.1. ст. 5 та пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181 податкові зобов’язання за вищевказаними податковим повідомленням-рішенням та податковими деклараціями є узгодженими, відповідно, у день отримання відповідачем вказаних повідомлень-рішень (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень) та з дня подання відповідних податкових декларацій. При цьому, податкові зобов’язання, самостійно визначені в податкових деклараціях, оскарженню в адміністративному або судовому порядку не підлягають ( п. 5.1. Закону № 2181).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 зазначеної статті, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи податкові зобов’язання  були погашені відповідачем частково:

- по земельному податку –у розмірі 1092,92 грн. (сума заборгованості становить 11 824,23 грн.);

- по податку на прибуток підприємств –у розмірі 4,00 грн. (сума заборгованості становить 676,00 грн.).

Станом на момент розгляду справи загальний розмір заборгованості відповідача становить 12 500,23 гривень (11 824,23 грн. + 676,00 грн.).

Оскільки вищевказані суми податкових зобов’язань не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, суми податкових зобов’язань набули статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкові повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкові повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/768 від 11.06.2009 р. на суму 2 723,37 грн. та другу податкову вимогу № 2/2726 від 25.05.2010 р. на суму 9 532,05 грн.

Перша податкова вимога була направлена відповідачу поштою та була вручена, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а друга податкова вимога була повернута поштовим відділенням у зв’язку із неможливістю вручення та розміщена податковим органом на дошці податкових оголошень, що підтверджується актом про розміщення на дошці податкових оголошень № 4049/24-30 від 17.06.2010 р.  

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів)»зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до положень пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 12 500,23 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства «Цзи Сян» (код ЄДРПОУ 33749370, адреса: 03049, м. Київ, вул. Курська, 10) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 12 500,23 гривень (дванадцять тисяч п’ятсот гривень 23 коп.), з яких 676,00 гривень підлягають перерахуванню на р/р 31118009700010, одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк УДК у м. Києві, код платежу 11021000; 11824,23 гривень підлягають перерахуванню на р/р 33218811700010, одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050100).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 22 березня 2011 року