Постанова

від 23.03.2011 по справі 2а-1513/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 23 березня 2011 року           13:53           № 2а-1513/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В.

при секретарі Бузінській Н.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19.01.2011 р. № 194/9/10),

від відповідача: не з’явився

за розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю «11-Е Авіакрило»

про

 стягнення податкового боргу у розмірі 1 360,00 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «11-Е Авіакрило»(далі –відповідач, ТОВ «11-Е Авіакрило») про стягнення податкового боргу у розмірі 1 360,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків рахунок погашення його податкового боргу відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 03 січня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

28 лютого 2011 року було постановлено ухвалу про перехід до загального провадження відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 11 березня 2011 року.

Ухвала про перехід до загального провадження та повістка про виклик направлялись відповідачу за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та вважаються врученими відповідно до ч. 8 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 11 березня та 23 березня 2011 року уповноважений представник відповідача не з’явився; відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому справа відповідно до ч. 6 ст. 71 розглядається на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «11-Е Авіакрило»зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 06 квітня 2009 року (код за ЄДРПОУ 36404761) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП за № 15084/14/29-18464 від 03.03.2010 р.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 1 360,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 08.07.2010 р. № 0018441520/0 (про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку з неподанням декларацій по податку на додану вартість у розмірі 510,00 грн.);

- податкового повідомлення-рішення від 08.04.2010 р. № 0009801520/0 (про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку з неподанням декларацій по податку на додану вартість у розмірі 850,00 грн.).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу поштою, однак повернуті поштовим відділенням через неможливість вручення, у зв’язку з чим було складено акти про встановлення факту невручення податкових повідомлень-рішень № 759 від 27.04.2010 р., № 1404 від 04.08.2010 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

Враховуючи те, що податкові зобов’язання відповідача виникли у період з квітня по липень 2010 року, коли був чинним Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовують норми вказаного Закону.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов’язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження вищевказаних повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з положень п. 5.1. ст. 5 та пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181 податкові зобов’язання за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими у день отримання відповідачем вказаних повідомлень-рішень (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень).

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки вищевказані суми податкових зобов’язань не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, суми податкових зобов’язань набули статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 виставив відповідачу першу податкову вимогу № 1/1266 від 11.05.2010 р. на суму 850,00 грн. та другу податкову вимогу № 2/2687 від 06.09.2010 на суму 1 360,00 грн., які були вручені відповідачу особисто, що підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача на корінцях зазначених вимог.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до положень пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 1 360,00 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «11-Е Авіакрило» (код ЄДРПОУ 36404761, адреса, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А) заборгованість у розмірі 1 360,00 гривень (одна тисяча триста шістдесят грн. 00 коп.) на користь Державного бюджету України (рахунок УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, банк одержувач ГУ ДКУ у м. києві, МФО 820019, р/р 34122999700005).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій

                    Повний текст постанови складено та підписано: 30 березня 2011 року.