Постанова

від 21.02.2011 по справі 2а-18931/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 21 лютого 2011 року           16:58           № 2а-18931/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., при секретарі Рагімовій Н.А., за участю представників сторін:

від позивача: Польовчук (довіреність від 04.01.2011 р. № 03/7),

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва

до

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливекосервіс"

про

 стягнення заборгованості у розмірі 290 919,91гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва (далі –позивач, УПФ у Шевченківському районі міста Києва) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливекосервіс»(далі –відповідач, ТОВ «Паливекосервіс») заборгованості у розмірі 290 919,91 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено вимоги статті 20 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Так, у період з грудня 2009 року по вересень 2010 року ним своєчасно не сплачено суми страхових внесків, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 212 269,86 грн., крім того на підставі рішення від 07.12.2009 року № 3214 про застосування фінансових санкцій та пені було застосовано фінансові санкції та пеню у розмірі    78 650,05 грн. Підставою для звернення до суду стало невиконання ТОВ «Паливекосервіс»вимоги про сплату недоїмки, яка надсилалась у встановленому законом порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року відкрито скорочене провадження у даній справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

14 січня 2011 року було постановлено ухвалу про перехід до загального провадження відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 07 лютого 2011 року.

Ухвала про перехід до загального провадження та повістка про виклик направлялись відповідачу за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та вважаються врученими відповідно до ч. 8 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 07 лютого та 21 лютого 2011 року уповноважений представник відповідача не з’явився; відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, відповідач - ТОВ «Паливекосервіс»перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду у Шевченківському районі м. Києва та відповідно до ст. ст. 14, 15, 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV та пункту 5.1.6. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, передбачено, що остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Паливекосервіс»має заборгованість по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України за період з грудня 2009 року по вересень 2010 року. Згідно картки особового рахунку відповідача, копія якої наявна в матеріалах справи, розмір несплачених відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний період становить 212 269,86 грн.

Вказана заборгованість утворилась на підставі самостійно поданих відповідачем розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з грудня 2009 року по вересень 2010 року.

Згідно з частиною шостою статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 12 статті 20 вказаного Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004 р. за № 64/8663, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі недоїмка).

Пунктом 11.11 Інструкції передбачено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, (роботодавці) щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV (із змінами та доповненнями) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом другим ч. 9 ст. 106 вищезазначеного Закону передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0, 1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 13 ст. 106 цього ж Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків (абзац третій ч. 14 цього ж Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва було винесено рішення від 07.12.2009 року № 3214 про застосування фінансових санкцій та нарахування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (далі –Рішення № 3214), яким до ТОВ «Паливекосервіс»було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 35 879,89 грн. та нараховано пеню в розмірі 42 770,16 грн. за період з 22 грудня 2008 року по 25 листопада 2009 року.

Вказане рішення відповідачу було направлено за адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією поштового відправлення, залученого до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення № 3214 відповідачем не оскаржувались, нараховані суми фінансових санкцій та пені до бюджету органу Пенсійного фонду не сплачено.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва становить 290 919,91 грн. (212 269,86 грн. страхових внесків +  35 879,89 грн. штрафу + 42 770,16 грн. пені).

Відповідно до частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки та суми фінансових санкцій, страхувальник узгоджує її з органом Пенсійного фонду, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була винесена вимога про сплату відповідачем боргу № Ю-4343/58 від 01.11.2010 р. на суму 290 919,91 грн., яку відповідачу було направлено поштовим відправленням, за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суду не надано доказів оскарження Відповідачем зазначеної вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а відтак заборгованість по вимозі вважається узгодженою.

Доказів сплати відповідачем суми заборгованості станом на день розгляду спору суду не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»вiд 08.07.2010  № 2464-VI, який набирав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Враховуючи вищенаведене, заборгованість відповідача, яка утворилась за період з грудня 2009 року по вересень 2010 року, підлягає стягненню в порядку, визначеному Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що суми страхових внесків, фінансових санкцій та пені до Пенсійного фонду України у розмірі 290 919,91 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника страхових внесків до Пенсійного фонду України; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливекосервіс» (ідентифікаційний код 33603046, адреса, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, з рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання постанови суду) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 26087323, юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 29; р/р 256093122614, 256083132614 в ГУ ВАТ «Державний Ощадбанк України»по м. Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість у розмірі 290 919,91 гривень (двісті дев’яносто тисяч дев’ятсот дев’ятнадцять грн. 91 коп.)

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій

            Повний текст постанови складено та підписано: 24 лютого 2011 року