Рішення

від 22.06.2011 по справі 1/80пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/80пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.06.11 р.                                                                                 Справа № 1/80пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб „Титан”, м.Макіївка Донецька область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Київ

про зміну умов договору

Представники сторін:

Від позивача: Сорокін М.І.

Від відповідача: Капцова Н.В.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб „Титан” м. Макіївка Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” , м. Київ в особі Макіївського відділення Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”, м. Макіївка Донецька область, про перерахування предмету кредиту, а саме суму в розмірі 168 451,07доларів США за курсом НБУ на момент отримання кредиту.

В обґрунтування позову позивач посилається на статтю 652 Цивільного кодексу України, а саме: на істотну зміну обставин, якими є зміна курсу долара США  по відношенню до гривні та економічна криза.

        Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.05.2011р. було порушено провадження по справі №1/80пн.

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 27.05.2011р. справу №1/80пн передано на автоматичний розподіл.

До початку розгляду справи по суті,  31.05.2011р. до канцелярії суду від позивача, надійшла  заява про зміну предмету позову б/н від 31.05.2011р., відповідно до якої останній змінив предмет позову та просив суд змінити умови кредитного договору в частині зобов'язання позивача погашати заборгованість за кредитом за курсом НБУ на момент отримання кредиту. Суд розглядає підстави позову з урахуванням заяви позивача від 31.05.2011р.

Відповідно до відзиву на позовну заяву №15.1-010/85-542 від 31.05.2011р. відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав викладених у вищезазначеному відзиві.

      Суд ухвалою від 07.06.2011р. змінив найменування відповідача з Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” , м. Київ в особі Макіївського відділення Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” , м. Макіївка Донецька область на Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”, м. Київ. Суд зазначає, що відповідно до ст.15 ГПК України,  справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні,  зміні  та розірванні  господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів  недійсними   розглядаються господарським   судом  за місцезнаходженням  сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь  другої  сторони  певні  дії,  такі  як:  передати  майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Оскільки боржником за кредитним договором є позивач, місцезнаходженням якого є м. Макіївка, Донецька область, спір правомірно розглядається в господарському суді Донецької області.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:  

03.07.2008р. між сторонами був укладений договір кредиту № 210/06/КД/133, відповідно до якого кредитор (відповідач) зобов'язався надавати позичальнику (позивачу) грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання  у сумі 168 451 доларів  США 07 центів.

В свою чергу позичальник (позивач) зобов'язався використати кредит, сплатити проценти за його користування у розмірі 14,5 % річних та повернути кредит до 02.07.2015р.

Як видно з матеріалів справи позивач отримав кредитні кошти, використав їх задля поповнення обігових коштів підприємства та спрямував ці кошти на інші господарчі потреби.  

Предметом позову є вимога про зміну умов договору № 210/06/КД/133 від 03.07.2008р., в частині зобов'язання позивача погашати заборгованість за офіційним курсом НБУ на момент отримання кредиту.  Зазначену вимогу позивач обґрунтовує положеннями ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України та істотною зміною обставин, якою є зміна курсу долара США  по відношенню до гривні та економічною кризою.

Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує зміну  договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для  задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України,  підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до приписів ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковий для виконання сторонами.

          Згідно з приписами ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

Приписами ст. 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, для зміни договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно. Вимагаючи зміни договору, на підставі статті 652 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

В Листі Верховного Суду від 07.10.2010р. "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)" зазначено, що при розгляді спорів щодо зміни або розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, що передбачено статтею 652 ЦКУ, то суд має мати на увазі, що позичальнику необхідно довести наступне:

1. При зміні договору посилання на істотну зміну обставин можливе лише у тому разі, коли сторони при укладенні договору визначили такі обставини, як істотні.

2. Обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, у чому саме вони змінились і чому зміна обставин є істотною. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач, з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов'язку доказування, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане.

3. Одночасно наявність чотирьох умов, перелічених у частині 2 статті 652 ЦК, у розрізі конкретної ситуації, акцентуючи, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

4. Враховуючи те, що за істотної зміни обставин зміна договору за рішенням суду допускається у виняткових випадках (частина 4 статті 652 ЦК), необхідно також довести наявність однієї з двох таких умов: 1) розірвання договору повинно суперечити суспільним інтересам або 2) може потягнути для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Згідно зі ст.345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктом господарювання (підприємця) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

При укладенні господарського договору будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору, виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин, за яких він буде виконуватися, і певні прогнози відносно їх розвитку в майбутньому та забезпечення своїх інтересів на випадок можливих змін.    

Збільшення курсу валюти, як підстава для зміни договірних відносин, не передбачено, жодною нормою законодавства України.   

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.  

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 (зі змінами та доповненнями) встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже,  незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

За таких обставин, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

        Посилання позивача на настання фінансової світової кризи не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч.ч. 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін, не може бути самостійно віднесена до зміни обставин укладання конкретних договорів, якими сторони керувались, та підставою для зміни договорів.

        Крім того, позивачем суду не доведено, що він звертався до відповідача із пропозицією про внесення змін до умов кредитного договору в частині зобов'язання позивача погашати заборгованість за кредитом за курсом НБУ на момент отримання кредиту.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тобто, з врахуванням викладеного позивачем не доведено наявності одночасно усіх чотирьох умов передбачених ст. 652 ЦК України для зміни кредитного договору, у зв'язку з чим вимоги позивача задоволенню не підлягають, у зв'язку з недоведеністю.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Розділом 6 договору № 210/06/КД/133 від 03.07.2008р. сторони узгодили порядок врегулювання спорів за зазначеним договором.

Так пунктом 6.1 договору встановлено, що усі спори, які можуть виникнути у зв'язку з укладанням та виконанням положень цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Відповідно до пункту 6.2 договору сторони передбачили, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, керуючись ст. 5 Закону України “Про третейські суди”, спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейською суддею спір розглядається третейським суддею  Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості вказаної в даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

         В силу приписів статті 1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, а угода про відмову від права на звернення до господарського суду вважається недійсною.

        Згідно статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

         За умовами пункту 11 статті 6 (на час укладення спірних угод пункт 7 статті 6) Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком інших  справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції. Наведена норма чітко визначає підвідомчість справ третейським судам і встановлює певні винятки (справи), які не можуть бути передані на розгляд третейського суду.

        Таким чином, якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується "судом", "у судовому порядку", "на підставі рішення суду" слід вважати, що йдеться про державні суди з огляду на висновки Конституційного суду України наведені у його рішенні від 10.01.2008 р. у справі N 1-3/2008 (N 1-рп/2008) (справа про завдання третейського суду):

         "Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України  правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України “Про третейські суди”, є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.  Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції."

        Відповідно  до приписів ч. 2 ст. 651 ЦК України,  договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

        Тобто, даний спір правомірно розглядається в господарському суді Донецької області.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 20, 22, 33, 34, 47, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

           Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб „Титан” м. Макіївка Донецька область, до відповідача Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Київ.

         У судовому засіданні 22.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.  Повний текст рішення буде складено та підписано 24.06.2011р.

Суддя                                                               Курило Г.Є.           

Повний текст рішення підписано 24.06.2011р.