Ухвала

від 10.06.2011 по справі 02-03/614/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02-03/614/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

УХВАЛА

"10" червня 2011 р.                                                                  Справа № 02-03/614/8

Господарський суд Київської області в особі судді Скутельника П.Ф., розглянувши матеріали

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Техномаш-Крим», ідентифікаційний код: 34581914, місцезнаходження: 95493, м. Сімферополь, пров. Лавандовий, буд. 2 (надалі за текстом «Заявник»),

до боржника, - товарної біржі «Автоком», ідентифікаційний код: 34425968, місцезнаходження: 08600, м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 10,

про порушення справи про банкрутство, –

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2011 року до господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Техномаш-Крим»(ідентифікаційний код: 34581914,  місцезнаходження: 95493, м. Сімферополь, пров. Лавандовий, буд. 2) («Заявник») із заявою б/№, б/дати (вх. № 2280 від 10 червня 2011 року) про порушення справи про банкрутство боржника –товарної біржі «Автоком»(ідентифікаційний код: 34425968, місцезнаходження: 08600, м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 10) з підстав, що керівні органи боржника (боржник) відсутні за його місцезнаходженням та на підставі ст. ст. 2, 12, 48, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 6, 7, 8, 11, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п.п. 2 –3? ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; не подано доказів щодо сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до ч. 1 п. 7, ч.ч. 1, 2 п. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Згідно п. п. 11, 13 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів; із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.

Пунктами 1, 4, 6, 10 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України у ч.ч. 1-3 передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

В ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України зазначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що до заяви Заявника про порушення справи про банкрутство не додано належним чином засвідчених документів, що посвідчують посадове становище керівника Заявника; доказів, що підтверджують відправлення копії заяви про банкрутство  і доданих до неї документів боржнику; Заявником не надано суду доказів сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; не надано рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника.

Керуючись вищенаведеним, в тому числі нормою ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заява Заявника підлягає поверненню з підстав відсутності доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доказів надсилання відповідачеві (Боржнику) копії заяви. Суд також звертає увагу на те, що до заяви Заявника, підписаної директором Заявника, не додано документів, що визначають повноваження та посвідчують посадове становище директора Заявника; заяву підписано особою, права на підпис якої не підтверджено належними доказами. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Поряд з цим, суд звертає увагу Заявника на наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою встановлено загальні положення провадження у справі про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі відсутнього боржника, визначено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Таким чином, провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника здійснюється за загальними правилами, визначеними нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно приписів ч. 8 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Вичерпний перелік виконавчих документів встановлено ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606 XIV (остання редакція від 09 березня 2011 року), а саме: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно п. 27 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство" за змістом частини третьої статті 6 та частин першої та восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

В ч. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначається, що до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального Кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Заявником не надано доказів того, що він на дату звернення до суду є юридичною особою.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо у заяві не вказано відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального Кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналах або належним чином засвідченій копії.

В п. 1.1 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003р. № 55 зазначено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій). Відповідно до п. 5.27 вказаного Стандарту, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів „Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Заявником додано до позовної заяви документи (а.з. –3 –7, 9), які не відповідають вищезазначеним вимогам.

Керуючись п.п. 2 –3? ч. 1, ч. 3 ст. 57, п.п. 1, 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 92, ст. ст. 237, 238 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України, ст. ст. 5, 7,  9, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№ 15 від 18 грудня 2009 року, суд, –

УХВАЛИВ:

1.          Заяву та матеріали повернути Заявнику товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Техномаш-Крим»(ідентифікаційний код: 34581914,  місцезнаходження: 95493, м. Сімферополь, пров. Лавандовий, буд. 2) без розгляду.

Додаток на 7 (семи) аркушах.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

 Суддя                                                                                Скутельник П.Ф.