Постанова

від 15.06.2011 по справі 29/48-10-1067

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/48-10-1067

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р. Справа № 29/48-10-1067

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Марінова І.І.

за участю представників сторін у судовому засіданні 15.06.2011р.:

Прокурора м. Іллічівська Одеської області –не з'явився

від позивача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-АГРО » –Романенко Г.В

від відповідача Іллічівської міської ради Одеської області - не з'явився

від відповідача виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області –не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Прокурора м. Іллічівська Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області

від 17.03.2010 р.

у справі № 29/48-10-1067

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-АГРО»;

до 1 : Іллічівської міської ради Одеської області;

    2: Виконавчий комітет Іллічівської міської ради Одеської області.

про визнання права власності

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від  11.03.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 14.03.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 06.04.2011 р.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81  Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

За правилами ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався.

У зв'язку із проведенням у Одеському апеляційному Господарському суді науково-практичної конференції „Становлення господарської юрисдикції в Україні –20 років досвіду. Проблеми і перспективи” розгляд справи був призначений на 15.06.2011р.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 15 червня 2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

09.03.2010р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-АГРО»звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Іллічівської міської ради Одеської області та Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою Одеська область, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул.. Північна № 14, а саме: торговельний павільйон, загальною площею 13,7 кв. м., який в цілому складається з торговельного залу площею  13,7 кв. м..

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2010 р. (суддя Аленін О.Ю.) позовні вимоги задоволенні повністю.

Прокурор м. Іллічівська Одеської області не погоджуючись з рішенням суду від 17.03.2010 р. по справі № 29/48-10-1067 звернувся до Одеського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати наведене рішення, як таке що прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що господарським судом першої інстанції були порушені норми матеріального права ст. ст. 331, 376 Цивільного кодексу України, ст. ст. 125-126 Земельного кодексу України, які підлягали застосуванню в даному випадку, що відповідно до п. 2ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 09.03.2010р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-АГРО»звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою Одеська область, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул.. Північна № 14, а саме: торговельний павільйон, загальною площею 13,7 кв. м., який в цілому складається з торговельного залу площею 13,7 кв. м., до Іллічівської міської ради Одеської області та Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області.  

Заява обґрунтована тим, що 07.05.2009 р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-АГРО»та Іллічівською міською радою Одеської області був укладений договір оренди 28 кв.м. твердого покриття, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення Іллічівської міської ради від 20.07.07р. № 263-V надає, а Орендар приймає в строкову орендну комунальну власність –тверде покриття, що знаходиться за адресою: вздовж автошляху Іллічівськ-Одеса в с. Бурлача Балка, відповідно до копіювання з паспорту малої архітектурної форми.

Задовольняючи позов господарський суд встановив що об'єкт нерухомості є самовільно побудованим та враховуючи не визнання місцевого органу самоврядування право власності за позивачем на спірне майно дійшов висновку, що у судовому порядку може бути визнано право власності на спірний об'єкт нерухомості на підставі приписів ст. 328, 331,376 ЦК України.

Між тим, судова колегія апеляційної інстанції не може погодитись із таким висновком господарського суду оскільки останній суперечить  вимогам чинного на Україні законодавства, а саме, так відповідно до вимог ст. 5 Закону України „Про основи містобудування”, однією з основних вимог містобудування є забезпечення будівництва об'єктів відповідно до затверджених, у встановленому порядку, проектів цих об'єктів. Так, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:

розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів;

раціональне використання земель та територій для містобудівних

потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання

земельних ділянок;

урахування державних та громадських інтересів при плануванні та

забудові територій;

урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів

земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

захист прав громадян та громадських організацій згідно з законодавством

За приписами ст. 12 Закону України „Про основи містобудування” сільським, селищним, міським радам у сфері містобудування на їх території надають право затверджувати місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів або окремі розділи місцевих правил забудови, вносити зміни в зазначені документи за поданням спеціально вповноважених органів містобудування та архітектури відповідно до законодавства.

Саме місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розташування, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття цих об'єктів в експлуатацію, а також порядок здійснення контролю за містобудівною діяльністю.

Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, прийняті  в межах повноважень, відповідно до вимог п.5. ст. 3 Закону України „Про планування та забудову територій” є обов'язковими для всіх суб'єктів містобудування.

Крім того, відповідно до вимог ст. 144 Конституції України, п.1 ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування” акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З матеріалів справи не вбачається актів органів місцевого самоврядування, які були прийняті в межах наданих їм повноважень. Також зазначене рішення Іллічівської міської ради від 20.07.2007 р. № 263-V «Про правила установки, розміщення та експлуатації будівель, споруд торговельного та побутового призначення на території об'єктів благоустрою у м. Іллічівську», яке зазначається в копіях документів доданих до позовної заяви в матеріалах справи відсутнє.

Статтею 12 Закону України „Про планування та забудову території” та ст. 9 Закону України „Про архітектурну діяльність”, встановлено компетенцію органів місцевого самоврядування відносно права затвердження місцевих правил забудови.

Рішенням Іллічівської міської ради „Про затвердження „Правил забудови м. Іллічівська ”були затверджені „Правила забудови м. Іллічівська".

Наведеними правилами встановлено порядок розробки містобудівної документації, підготовки матеріалів попереднього узгодження місця на розміщення об'єкта будівництва, збір первинних даних для проектування, проведення перед проектних та проектних робіт, узгодження, експертизи та затвердження перед проектної та проектної документації для нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції та розширення об'єктів і надання земельних ділянок для зазначених цілей у власність та користування, виконання будівельних робіт та прийняття об'єктів у експлуатацію.

Також Положення регламентує порядок отримання дозволу та збирання вихідних даних для проектування, здійснення проектних робіт, узгодження, експертизи та затвердження проектів реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень зі зміною та без зміни функціонального призначення, здійснення будівельних робіт та прийняття в експлуатацію та обов'язкове для усіх суб'єктів містобудівної діяльності - фізичних та юридичних осіб, незалежно від форм власності, організаційно-правової форми та підпорядкованості, та поширюється на всю територію міської межі.

З наявних у справі матеріалів не вбачається, що СТОВ «ІНТЕР- АГРО»було розпочато будівництво адміністративної будівлі, загальною площею 13,7 кв.м., що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул.. Північна, буд. 14, а саме торговельний павільйон, загальною площею 13,7 кв. м., який в цілому складається з торговельного залу площею 13,7 кв. м., без дотриманням вимог вищенаведеного положення, а відтак роботи проводились без належним чином оформленого дозволу на проведення будівельних робіт.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Пунктом 2 ст.376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Крім того за приписами ст.331 ЦК України, якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Крім того, за приписами ст. 328 ЦК України на яку послався суд в обґрунтування задоволення позову, прямо зазначено, що право власності набувається на підставах що не заборонені законом, а будівництво яке здійснено позивачем є спосіб забороненій законом.

Таким чином, при розгляді справи в апеляційному порядку апелянт спростував наявні в рішенні суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин справи із порушенням норм матеріального права, а тому остане підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.77, 85, 99, 101-105 ГПК України,

                                          колегія суддів,

                                       ПОСТАНОВИЛА

Рішення Господарського суду Одеської області від 17 березня 2010р. зі справи № 29/48-10-1067 –скасувати, у задоволенні позову  СТОВ «ІНТЕР- АГРО»- відмовити.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

        Жеков В.І.

Судді

        Картере В.І.

        Пироговський В.Т.

Повний текст постанови підписано 16.06.2011 р..