Ухвала

від 21.06.2011 по справі 21/17-2011-1020

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/17-2011-1020

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"21" червня 2011 р.№ 21/17-2011-1020

            Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали  від 20.06.2011 р. за № 3511/2011, за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) „ Мокона ” (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 25. Код ЄДРПОУ 37009758) про  визнання банкрутом.  

             ВСТАНОВИВ: 20.06.2011 р. голова ліквідаційної комісії  ТОВ „ Мокона ” звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження справи про банкрутство боржника за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму 214000 грн. 00 коп. після настання встановленого строку їх сплати, у зв'язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів.

Заява голови ліквідаційної комісії про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „ Мокона” у порядку ст. 51 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) та ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.    

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява, заяву підписано особою посадове становище якої не вказано та не підтверджено, не подання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не подання доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

            Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).

             Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

У заяві голови ліквідаційної комісії про визнання ТОВ „Мокона” банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів щодо належної публікації оголошення в офіційних друкованих органах згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Також ліквідатором боржника не проведено аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; не подано проміжного ліквідаційного балансу, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Ліквідатором боржника не повідомлено державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

Таким чином, Заявником не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ). Крім того, до заяви, не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі і доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а тому заява голови ліквідаційної комісії ТОВ „Мокона” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону  (№ 2343-ХІІ) та п. п. 1,3,4,10 ст. 63 ГПК України.

Крім того, у заяві голови ліквідаційної комісії ТОВ „Мокона” зазначені грошові вимоги перед кредитором  ТОВ „Форт-Верт” у сумі 214 000 грн. 00 коп., які викликають сумнів у їх достовірності, так як, не підтверджуються   документами фінансової, бухгалтерської та податкової звітності боржника, відомостями податкової інспекції, первинними документами на отримання товару, товаротранспортними накладними, доказами сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно вказаного договору.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Разом з цим, підписи засновника ТОВ „Мокона” на заяві про порушення провадження у справі про банкрутство та доданих документах візуально не ідентичний з підписами, що міститься у статутних документах, що викликає сумнів подачі заяви від імені ТОВ „Мокона” та заборгованості перед ТОВ „Форт-Верт”.

Разом з цим господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до системи діловодства господарського суду, від голови ліквідаційної комісії  ТОВ „Мокона” з 02.06.2011р. по 20.06.2011р. до господарського суду подавались три заяви про порушення провадження  справи про банкрутство ТОВ „Мокона” без усунення допущених порушень та правових підстав, в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону (№ 2343-ХІІ) у зв'язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

У зв'язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

    Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо, кримінальна відповідальність за вчинення яких встановлена приписами ст. ст. 218,219 (фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства) Кримінального кодексу України,   

    Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

    Таким чином, суд зазначає, що голова ліквідаційної комісії ТОВ „Мокона” –гр. Таран О.І. в порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК України  зловживає процесуальними правами подаючи до господарського суду зави про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Мокона”  в порушення вимог діючого законодавства, вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону (№ 2343-ХІІ),  а тому в подальшому  господарський суд буде реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом направлення повідомлення та матеріалів органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Керуючись п. п. 1,3,4,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 51 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „Мокона” (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 25. Код ЄДРПОУ 37009758) про визнання банкрутом - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження справи про банкрутство на  32 аркушах.

Суддя                                                                                 Зеленов Г.М.