Постанова

від 16.06.2011 по справі 14/70-пн-09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/70-ПН-09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" червня 2011 р. Справа № 14/70-ПН-09

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.                                                                             

Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

При секретарі: Хом'як О.С.

За участю представника прокуратури Одеської області -  Радянського О.Ю., посвідчення  № 255 від 15.11.2010р.  

Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради

на рішення господарського суду Херсонської області від 06.05.2009р.

по справі  № 14/70-ПН-09

за позовом ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот”

до ТОВ „Футбольний клуб „Укррічфлот”

    Херсонської міської ради

про визнання права власності

Відповідно до ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

                                                         В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.05.2009р. (суддя Гридасов Ю.В.) позовні вимоги ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” задоволено. Визнано за ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” право власності на споруди елінгів: літ. „А”, літ. „Б”, літ. „В”, літ. „Г” і літ. „Д” площею основи 144 кв.м. кожний, які розташовані за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 36-В та огорожу довжиною 236,8 погонних метрів, які розташовані за адресою: м. Херсон, Островському шосе, 36-в, .

Стягнуто з  ТОВ „Футбольний клуб „Укррічфлот” на користь ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” 352,00 грн. витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 гривень.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що рішенням Херсонської міської ради № 588 від 05.10.2007р. ПП. „Футбольний клуб „Укррічфлот” надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки орієнтованою площею 2,8018 га по Островському шосе, 36-В під будівництво футбольної бази (4 футбольних поля та адміністративна будівля), та посилаючись на приписи ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 392 ЦК України, та відповідно до умов договору на реалізацію інвестиційного проекту господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” є власником елінгів літ. „А”, літ. „Б”, літ „В”, літ. „Г” і літ. „Д” площею основи 144 кв.м. кожний, які розташовані за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 36-В.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду від 06.05.2009р., заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і постановити нове рішення, яким у задоволені позову ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” відмовити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Відзивів на апеляційну скаргу від ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот”, ТОВ „Футбольний клуб „Укррічфлот” та Херсонської міської ради до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.

Представники ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот”, ТОВ „Футбольний клуб „Укррічфлот” та Херсонської міської ради в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили.          

При цьому слід зазначити, що ухвала суду апеляційної інстанції про призначення справи до розгляду надсилалась ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” та ТОВ „Футбольний клуб „Укррічфлот” рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на фізичну адресу, згідно наявних в матеріалах справи документів. Зазначена ухвала повернулася на адресу Одеського апеляційного господарського суду з відміткою поштової установи про те, що адресати за даною адресою відсутні.

Втім, враховуючи відсутність даних про інше місцезнаходження ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” та ТОВ „Футбольний клуб „Укррічфлот”, а також те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначкою “адресат вибув” можуть вважатися належними доказами повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судових засідань.

Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка представників ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот”, ТОВ „Футбольний клуб „Укррічфлот” та Херсонської міської ради не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника прокуратури Одеської області, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає, що  апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних під став.

Відповідно до  ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.          

Статтею ст. 116  Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності на користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень , визначених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її між у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням ХVI сесії міської ради V скликання Херсонської міської ради № 588 від 05.10.2007р., Херсонська  міська рада надало дозвіл ПП „Футбольний клуб „Укррічфлот” на збір матеріалів погодження місця розташування об'єктів - земельної ділянки орієнтованою площею 2,8018 га по Островському шосе, 36-В під будівництво футбольної бази (4 футбольних поля та адміністративна будівля). Строк для збору матеріалів надано до 01.11.2008р.

На підставі зазначеного рішення Херсонської міської ради, 06.06.2008р. ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” (інвестор) та ТОВ „Футбольний клуб „Укррічфлот” уклали договір на реалізацію інвестиційного проекту, відповідно до умов якого інвестор бере зобов'язання здійснити  в повному обсязі фінансування, проектування і будівництво елінгів літ. „А”, літ. „Б”, літ „В”, літ. „Г” і літ. „Д” площею основи 144 кв.м. кожний, які розташовані за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 36-В (об'єкт інвестування). Спортивно-оздоровчий комплекс, збудований за рахунок інвестиційних коштів, є власністю Інвестора. (а.с. 5).

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій” фізичні і юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування (тобто капітальних будівель  або споруд) на земельних ділянках повинні отримати у відповідних виконавчих органів дозвіл на таке будівництво.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт, ст. 29 цього Закону, вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Аналізуючи матеріали справи, законодавство, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, судова колегія доходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку вирішуючи спір по суті, з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Частиною 1 ст. 22 Закону України „Про основи містобудування” визначено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Статтею 301 Закону України „Про планування і забудову територій” та ч. 2, 3 ст. 18 Закону України „Про основи містобудування” визначено, що будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 23 Закону України „Про планування і забудову території”, ст. 22 Закону України „Про основи містобудування” встановлені основні вимоги і правила забудови території і використання земель, за якими здійснення будівництва на земельних ділянках, не наданих відповідно до вимог закону, без отримання дозволів на будівництво та виконання будівельних робіт є самовільним будівництвом.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як свідчать матеріали справи, позивач не отримав передбачений вищезазначеними нормами права, дозвіл на виконання будівельних робіт, а відтак, це будівництво є самочинним.          

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей відносяться об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно приписів ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Посилання позивача на те, що на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” в листопаді 2008р.-січні 2009р., за рахунок власних коштів, що підтверджується представленими позивачем проектно-кошторисною документацією та актом приймання-передачі будівництва від 04.03.2009р., здійснено будівництво елінгів; у зв'язку з чим, та відповідно до п. 1.2 Договору спортивно-оздоровчий комплекс, збудований за рахунок інвестиційних коштів, є власністю інвестора (ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот”) судова колегія не приймає до уваги, оскільки проектно-кошторисна документація та акт приймання-передачі будівництва від 04.03.2009р. не є документом, який засвідчує законність будівництва та/або право власності на збудований об`єкт.

На підставі зазначеного, судом першої інстанції безпідставно застосовані вимоги ст. 392 ЦК України, оскільки  ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” не був власником майна, так як право власності на елінги на момент розгляду справи не було зареєстровано. Оскільки саме на підставі оскаржуваного рішення, 19.06.2009р. було зареєстровано за ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” право власності на споруди елінгів в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням ХVI сесії міської ради V скликання Херсонської міської ради № 588 від 05.10.2007р., ПП „Футбольний клуб „Укррічфлот” лише надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки орієнтованою площею 2,8018 га по Островському шосе, 36-В під будівництво футбольної бази, але будь-якого рішення міською радою про затвердження зазначених матеріалів та надання дозволу на розробку проекту землеустрою, про надання земельної ділянки у користування Херсонською міською радою не приймалося.

Як вбачається з листа від 05.04.2011р. за № 06-218 Управління держкомзему у м. Херсоні, земельна ділянка перебуває в землях запасу Херсонської міської ради, належить до категорії земель водного фонду. Крім того, на території земельної ділянки розташовані фундаменти самовільно збудованих споруд, а не закінчені об'єкти будівництва - споруди елінгів. Крім іншого, рішення Херсонської міської ради про затвердження матеріалів погодження місця розташування об'єктів на земельній ділянки, орієнтованою площею 2,8018га, по Островському шосе, 36-В під будівництво футбольної бази та надання дозволу на розробку землеустрою, відповідною міською радою не приймалось.

Отже, твердження позивача про визнання за ним право власності на елінги літ. „А”, літ. „Б”, літ „В”, літ. „Г” і літ. „Д” площею основи 144 кв.м. кожний, які розташовані за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 36-В, посилаючись на положення ст. 392 ЦК України, ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу, а також на умови договору на реалізацію інвестиційного проекту від 06.06.2008р. суперечать вимогам чинного законодавства України.

Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Цією нормою передбачене загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За наявності спору право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, судова колегія зазначає, що при розгляді зазначеної справи суд повинен був з'ясувати правовий статус земельної ділянки та надати оцінку тому факту, що земельну ділянку не оформлено, оскільки рішення щодо неї органом місцевого самоврядування не приймалось.

 Згідно п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України  №02-5\422 від 10.12.1996р. „Про судове рішення” рішення господарського суду повинно ґрунтуватись  на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова  кваліфікація  відносин сторін,  виходячи з фактів, установлених в процесі розгляду справи та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.    

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування  рішення суду є: 1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин,  що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення  або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Вищенаведене свідчить про неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин справи, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради слід задовольнити, рішення господарського суду Херсонської області від 06.05.2009р. по справі № 14/70-ПН-09 – скасувати, а у позові ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 104-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу  заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 06.05.2009р. по справі   № 14/70-ПН-09 скасувати.

В позову ТОВ „Водний клуб „Укррічфлот” відмовити.

Головуючий  суддя                                                               О.Л. Воронюк

Суддя                                                                                      Г.А. Єрмілов

Суддя                                                                                В.В. Лашин

Повний текст постанови підписано 17.06.2011р.