Ухвала

від 29.09.2009 по справі 13/258-4746

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2009 р. м. Київ К-11925/07

Вищий адміністративний су д України у складі колегії су ддів:

головуючого судді-допов ідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку пись мового провадження касаційн у скаргу Державного підпр иємства „Ковалівський спирт овий завод” на постанову Льв івського апеляційного госпо дарського суду від 25.04.2007

у справі №13/258-4746

за позовом Держ авного підприємства „Ковалі вський спиртовий завод”

до Бучацької міжра йонної державної податкової інспекції Тернопільської об ласті

про скасув ання податкового повідомлен ня - рішення від 17.11.2006

ВСТАНОВИВ:

Державного підприєм ства „Ковалівський спиртови й завод” звернулось до госпо дарського суду Тернопільськ ої області з позовом до Бучац ької міжрайонної державної п одаткової інспекції Тернопі льської області про скасуван ня податкового повідомлення -рішення №0002571500/0 від 17.11.2006.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 19.01.2007 позов задоволено, ска совано податкове повідомлен ня-рішення відповідача №0002571500/0 від 17.11.2006.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 25.04.2007 скасовано постано ву господарського суду Терно пільської області від 19.01.2007 в п озові Державному підприємст ву „Ковалівський спиртовий з авод” відмовлено.

Не погоджуючись з зазначен им рішенням суду апеляційної інстанції позивач оскаржив його в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасув ати постанову Львівського ап еляційного господарського с уду від 25.04.2007 та залишити без зм ін постанову господарського суду Тернопільської області від 19.01.2007.

Касаційні скарги вмотивов ана тим, що судом апеляційної інстанцій при вирішення спо ру по даній справі порушено н орми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши правильність застосування судами поперед ніх інстанцій норм матеріаль ного та процесуального права , юридичної оцінки обставин с прави, розглянувши надані пи сьмові докази в їх сукупност і, колегія суддів Вищого адмі ністративного суду України п риходить до висновку, що каса ційна скарга підлягає задово ленню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и першої та апеляційної інст анції, відповідачем проведен о перевірку діяльності позив ача на предмет достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпен ь 2006 року.

За результатами перевірки складено акт №63-15/00375059 від 15.11.2006.

Актом перевірки від №63-15/00375059 15.1 1.2006 з питань достовірності нар ахування суми бюджетного від шкодування податку на додану вартість за серпень 2006 року за фіксовано порушення позивач ем п.п. 1.4, 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3, п.7.2, п.п. 7.4.1, п.7.4, п .п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Пр о податок на додану вартість ” №168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті ч ого останнім завищено заявле ну суму бюджетного відшкодув ання по декларації за серпен ь 2006 року на суму 3355, 02 грн.

На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомл ення-рішення №0002571500/0 від 17.11.2006 про зменшення бюджетного відшко дування ПДВ за серпень 2006 року в сумі 3355,02 грн.

Як встановлено актом перев ірки, позивач за договором № 68 -07/с від 21.07.2006 отримав від ТОВ „Лу ксор” природний газ у липні ц ього ж року на загальну суму 16 775 грн. та сплатив у вартості то вару 3355,02 грн. податку на додану вартість, що підтверджуєтьс я належним чином оформленою податковою накладною №150 від 3 1.07.2006.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивачем задекларо вано в серпні 2006 року бюджетне відшкодування з податку на д одану вартість в сумі 97976 грн., з яких 3355, 02 грн. складає податок н а додану вартість, з вартості природного газу, закупленог о ТОВ „Луксор” у липні 2006 року.

Як встановлено судом апеля ційної інстанції, з акту пере вірки вбачається, що ТОВ „Лук сор” не задекларував таких п одаткових зобов' язань у дек ларації з податку на додану в артість за липень 2006 року та ві дповідно не сплатив 3355,02 грн. на додану вартість до Державно го бюджету України.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на дода ну вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 пла тника податку визначено як о собу, яка згідно із цим Законо м зобов' язана здійснювати у тримання та внесення до бюдж ету податку, що сплачується п окупцем, або особу, яка імпорт ує товари на митну територію України.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного п еріоду складається із сум по датків, сплачених (нарахован их) платником податку у звітн ому періоді у зв'язку з придба нням товарів (робіт, послуг), в артість яких відноситься до складу валових витрат виробн ицтва (обігу) та основних фонд ів чи нематеріальних активів , що підлягають амортизації.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 тієї ж стат ті не підлягають включенню д о складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати по датку, які не підтверджені по датковими накладними чи митн ими деклараціями, а у разі імп орту робіт (послуг) - актом при йняття робіт (послуг) чи банкі вським документом, який засв ідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в п.п. 7.5.1 п. 7.5 зазначе ної статті передбачено, що да тою виникнення права платник а податку на податковий кред ит вважається дата здійсненн я першої з подій: або дата спис ання коштів із банківського рахунку платника податку в о плату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного ра хунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використання м кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дат а отримання податкової накла дної, що засвідчує факт придб ання платником податку товар ів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає п ідстави зробити висновок, що у Закону України „Про подато к на додану вартість” передб ачено єдину підставу для фор мування податкового кредиту , а саме наявність у платника п одатку - покупця належно офор мленої податкової накладної .

Як убачається з матеріалів справи, позивач сформував по датковий кредит на підставі належно оформленої податков ої накладної N 192 від 30.08.2006, видано ї йому продавцем - ТОВ „Луксор ”(а.с. 5).

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформ ував правомірно, оскільки ПД В входить до складу договірн ої суми, сплаченої продавцев і.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону Укра їни „Про податок на додану ва ртість” платники податку, ви значені у підпунктах ”а”, ”в” , ”г”, ”д” п. 10.1 цієї статті, відпо відають за дотримання достов ірності та своєчасності визн ачення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відпові дно до закону.

Із наведеного випливає, що с ама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внасл ідок ухилення від сплати) в ра зі фактичного здійснення гос подарської операції не вплив ає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюд жетного відшкодування.

За викладених обставин суд ом першої інстанції, застосу вавши норми матеріального пр ава, спір у справі вирішив пра вильно, а тому рішення, ухвале не судом першої інстанції, пі длягає залишенню в силі.

Приймаючи до уваги викла дене, колегія суддів Вищого а дміністративного суду Украї ни прийшла до висновку, що суд ом апеляційної інстанцій неп овно з' ясовано обставини сп рави, не перевірено доводів і заперечень сторін та доказі в по справі, в зв' язку з чим п останова Львівського апеляц ійного господарського суду в ід 25.04.2007 у справі № 13/258-4746 підлягає скасуванню, а постанова госп одарського суду господарськ ого суду Тернопільської обла сті від 19.01.2007 залишена без змін .

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинс тва України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Держ авного підприємства „Ковалі вський спиртовий завод” задо вольнити.

Постанова Львівського а пеляційного господарського суду від 25.04.2007 у справі № 13/258-4746 ска сувати.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 19.01.2007 у справі № 13/258-4746 залишит и в силі.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення і о скарженню не підлягає, крім в ипадків, встановлених статте ю 237 Кодексу адміністративног о судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Судді А.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Головуючий М.О. Федо ров

Судді М.О. Фед оров