Рішення

від 16.06.2011 по справі 2014-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2014-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2011Справа №5002-5/2014-2011

За позовом – Державного підприємства Одеська залізниця, (65023, м. Одеса, вул.Пантелеймонівська,19)

До відповідача – Фірми «Валерія» (95000, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова,12/26)

Про стягнення 70 580,00 грн.

Суддя  М.П.Гаврилюк

    Представники:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача – Кравченко Р.М. – директор, наказ №1 від 01 травня 2000 року.

Суть спору:

Позивач - Державне підприємство Одеська залізниця звернувся до господарського суду АР Крим із позовної заявою до відповідача - фірми «Валерія», в який просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 70 580,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач невірно зазначив у накладній масу вантажу, у зв'язку з чим позивачем був нарахований штраф у розмірі 70 580,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, але відзив на позовну заяву не представив.

У судовому засіданні, яке відбулося 07 червня 2011 року у відповідності з частиною 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 16 червня 2011 року.

Після перерви розгляд справи продовжений.

У судовому засіданні відповідачем заявлено  клопотання про зменшення розміру штрафу до 3 000,00 грн. Відповідач посилається на приписи статті 233 Господарського кодексу України та на фінансовий стан підприємства, який значно погіршився у зв'язку з економічної ситуацією в країні. Також, відповідач зазначив, що раніше підприємство ніколи не притягувалося до господарської відповідальності за порушення в сфері господарювання, а також що сума штрафу надмірно велика порівняно із збитками позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши  пояснення представника відповідача, суд -             

                                                                   ВСТАНОВИВ:

Відповідно  до статті 23 Статуту залізниць України та Правилами перевезень вантажів, зокрема Правилами оформлення перевізних документів передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

11 листопада 2010 року на підставі залізничної накладної № 47045737 на групу вагонів фірма «Валерія» відвантажила зі станції Сімферополь Придніпровської залізниці чотири вагони з вантажем – бій скляний, на адресу одержувача ВАТ «Рокитновський склозавод», а залізниця зобов'язалась доставити вагони на станцію призначення – Рокитно-Волинське Львівської залізниці і видати вантажоодержувачу. (а.с.6).

13 листопада 2010 року при прийманні поїзда №2279 по станції Знам'янка Одеської залізниці у складі якого були вагони №6785979 та №60662954 в результаті зважування на тензометричних динамічних вагах виявлено, що маса в вагонах не відповідає натурному листу, а саме: у вагоні №67857979 брутто 85,0 т., брутто по натурному листу -  92,4т., що на 7,4 т менше, у вагоні №60662954 брутто 83,9 т., брутто по натурному листу  - 90,3т., що на 6,4 т. менше.

14 листопада 2010 року під час контрольного переважування виявлено, що маса вантажу не відповідає даним зазначеним у накладній, а саме: у вагоні № 67857979 згідно накладній № 47045737 зазначено – 69 800 кг., а при переважуванні вантаж складав –  63 000 кг., що на 6 800 кг. менше ніж  зазначено у накладній, у вагоні №60662954 згідно накладної № 47045737 зазначено 68 500 кг., а при переважуванні вантаж складав 60 100 кг., що на 8400 кг. менше ніж зазначено у накладній.

В результаті чого, 14 листопада 2010 року був складений комерційній акт №056462/982. (а.с.11)

Так, у розділі “Д” комерційного акту було вказано, що зважування вагонів здійснювалось двічі, різниця маси вантажу в сторону зменшення підтвердилась. Загальна недостача складає 15 200 кг. На поверхні вантажу заглиблень, при знаків крадіжки не виявлено. Захисне маркування відсутнє.

При видачі вантажу на станції призначення, різниці проти комерційного акта станції Знам'янка не виявлено, що підтверджується відміткою станції Рокитно-Волинське Львівської залізниці в розділі «Є».

У відповідності зі статтями 118,122 Статуту залізниць України позивачем нарахований штраф у розмірі 70 580,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 70 580,00 грн.

Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Пунктами 2.1 та 2.2 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що графи “Маса вантажу в кг. визначена відправником” та “Спосіб визначення маси” заповнюються відправником, також згідно із ст. 37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажу визначається відправником.

Відповідно до п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Крім того, цим же пунктом Правил видачі вантажів встановлені норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні. Вапняк відноситься до інших вантажів. Норма для інших вантажів становить - 0,5 %. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки вираховується від маси нетто вантажу.

При цьому, будь-яка залізниця - відправлення чи призначення вантажу, або транзитна має право заявляти позов про стягнення штрафу на підставах, передбачених ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України до вантажовідправника.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту, якою передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Водночас, у застосуванні ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Збитки (додаткові витрати) завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені в ст. ст. 118 та 122 вказаного Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки у відповідності до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем по справі  (як відправником) допущено порушення Статуту залізниць України, яке полягає у неправильному зазначенні у накладній №47045737 маси вантажу, що є підставою для покладення на відправника відповідальності в порядку ст.ст. 24, 118 та 122 Статуту залізниць України.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем було нарахований штраф за невірно визначення відповідачем маси вантажу, у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, враховуючи те, що згідно накладної № 47045737 розмір проїзної плати за чотири вагона становить 28232,00 грн., тобто за кожен вагон по 7058,00 грн. (28232 / 4), штраф у п'ятикратному розмірі за два вагона становить 70580,00 грн. ( 7058,00 х 5 х 2 ).

Суд звертає увагу на те, що відповідачем допущене порушення виразилось у невірному визначенні ваги вапняку, що перевозився, в менший бік, чим, на думку суду, не могло бути спричинено позивачу значних збитків.

Отже, суд вважає, що сума заявленого до стягнення штрафу є значно великою із порівнянням з порушенням, допущеним відповідачем.

Відповідачем допущене порушення виразилось у необґрунтованому завищенні у накладній ваги вапняку, що перевозився, отже це порушення не призвело до будь - яких збитків залізниці або технологічних проблем під час транспортування вантажу.

Згідно до пункту 6.4. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” відповідно  до  статті  551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Судом встановлено, що на даний час фінансовий стан відповідача значно погіршився, що підтверджується матеріалами справи, а саме фінансовим звітом фірми «Валерія» (а.с.36-37).

Так, у рядку 180 звіту про фінансові результати за 1 квартал 2011 року  збитки підприємства складають 1923,6 грн., тоді як чистий дохід від реалізації продукції склав 1853,6 грн.

Отже, суд вважає, що нарахований позивачем штраф в сумі 70580,00 грн. є надмірним виходячи з характеру порушення, допущеного відповідачем, а також факту відсутності збитків залізниці  та скрутним фінансовим становищем відповідача, у зв'язку з чим суд вважає за можливе, в порядку статті  233 ГК України, 551 ЦК України, зменшити суму нарахованого штрафу до 5000,00 грн.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача, як на винну сторону, у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частині рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22 червня 2011 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                 ВИРІШИВ:

       1. Позов задовольнити частково .

       2. Стягнути з фірми «Валерія» (95000, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова,12/26, ЄДРПОУ 30933120) на користь Державного підприємства Одеська залізниця (65023, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська,19; р/р26003000001 в Одеської філії АБ «Експрес-банка», МФО 328801, ЗКПО 01071315) 5000,00 грн. штрафу, державне мито у сумі 705,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу 236,00 грн.  

       3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

       4.  В іншій частині позову відмовити.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гаврилюк М.П.