Ухвала

від 22.06.2011 по справі 17/17-2011-1024

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/17-2011-1024

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення  заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду

"22" червня 2011 р.№ 17/17-2011-1024

Суддя  Брагіна Я.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Во-Сток” (65031, м. Одеса,  вул. Промислова, буд. 31, код ЄДРПОУ 31765029);

до боржника: Відкритого акціонерного товариства „Одеський домобудівельний комбінат” (65031, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 31, код ЄДРПОУ 01271830)

про  порушення   справи про  банкрутство відсутнього боржника

                                                            ВСТАНОВИВ:

  21.06.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Во-Сток” звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Одеський домобудівельний комбінат” у порядку ст. 6, 7, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон України №2343-ХІІ), посилаючись на невиконання боржником зобов'язання по договору поставки № ДГ -0000006 від 01.05.08р. на суму 406 477, 28грн.

Згідно ст.4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ.

Провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним  кодексом України, іншими законодавчими актами (п.1 ст.5 Закону України №2343-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; якщо не вказано в заяві інших відомостей, перелічених в ст.7 цього Закону та з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктами  3, 4, 6, 10  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги,  доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу та  не подано доказів надсилання  боржнику копії  заяви і доданих до неї документів.

Згідно п.11 ст.7 Закону України  „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.

Отже, заява ТОВ „Во-Сток” про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат” підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі; у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги,  доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу та не подано доказів надсилання боржнику копії  заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості  порушення справи про банкрутство, про які йдеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

  Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності б е з с п і р н и х вимог ініціюючого кредитора та н е п л а т о с п р о м о ж н о с т і боржника, якими  відповідно:  безспірними -  є вимоги  кредиторів,  визнані боржником,  інші  вимоги  кредиторів,   підтверджені   виконавчими документами чи розрахунковими документами,  за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, а  неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, не інакше як через відновлення  платоспроможності  (ст.1  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом).

Однак, ТОВ „Во-Сток” до заяви про порушення справи про банкрутство ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат” не надало доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”, а також неплатоспроможності боржника.

Крім того, ТОВ „Во-Сток” у заяві про порушення справи про банкрутство як на одну з підстав порушення справи за спрощеною процедурою банкрутства, передбаченою ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилається на факт відсутності підприємства за місцезнаходженням.   

З урахуванням вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

      Разом з тим, пунктом 105 постанови пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009р. встановлено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який набув чинності з 1 липня 2004 року визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, а саме: відповідно до вимог ст. 17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог чч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка передбачає статус відомостей Єдиного державного реєстру, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін та якщо дані, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

За приписами ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, про що суд зазначав вище.

Тобто факт відсутності боржника - юридичної особи, не може підтверджуватися іншими засобами доказування, крім відомостей з Єдиного державного реєстру.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” факт відсутності боржника повинен підтверджуватись витягом (довідкою) із Єдиного Державного реєстру юридичних осіб (ЄДР).

Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено порядок та підстави для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Даної правової позиції дотримується Верховний суд України у Постанові від 22.05.2007р. у справі № 32-21/19-06-518  та від 15.03.2005р. у справі №20-8/035 та Вищий господарський суд України у Постановах від 09.04.2008р. по справі №21/215-07-71178, від 27.11.2007р. по справі N 02-03/2667/11, від 22.01.2008 р. по справі N 7387-6/0, від 17.03.2010 р. по справі № Б29/348-09 та №42/106 від 19.05.10.

Проте, в порушення ч.ч. 1, 7, 8 ст. 7, ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якими встановлено, що до заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, заявник не надав і належних доказів відсутності  ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат”  за місцезнаходженням.

Будь-яких інших доказів, які підтверджують наявність підстав для застосування спрощеної процедури банкрутства (ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”) щодо ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат”, а саме: доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, доказів наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника заявником теж до заяви не додано.

Як суд зазначав вище, відповідно до п.п. 3,4,6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються  вимоги,  доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу та  не подано доказів надсилання боржнику копії  заяви і доданих до неї документів.

А згідно  ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо зокрема: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; якщо не вказано в заяві інших відомостей, перелічених в ст.7 цього Закону і з підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього закону.

Враховуючи вищевикладене, заява ТОВ „Во-Сток” про порушення справи про банкрутство ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі п.п.3,4,6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".    

Повернення  заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п.3,4,6,10 ст.63,86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

                                                 У Х В А Л И В:

    Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Во-Сток” (65031, м. Одеса,  вул. Промислова, буд. 31, код ЄДРПОУ 31765029);

до боржника: Відкритого акціонерного товариства „Одеський домобудівельний комбінат” (65031, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 31, код ЄДРПОУ 01271830)

повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 2-х арк. з додатком на  11-ох арк.

Суддя                                                                                 Брагіна Я.В.