Рішення

від 23.06.2011 по справі 6/52/5022-745/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/52/5022-745/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2011 р.Справа № 6/52/5022-745/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Шумського І.П.             

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  "АНТ" (вул. Текстильна, 24 А, м. Тернопіль, 46000)           

до  Дочірнього підприємства Торгової фірми  "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" (вул. С. Будного, 3а, м. Тернопіль, 46027)            

про  cтягнення 13699,28 грн. заборгованості, 1383,63 грн. інфляційних нарахувань, 406,47 грн. 3% річних за поставлений товар.

За участю представників сторін:

позивача: Смолінська О.С.

відповідача: не з'явився

суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю  "АНТ" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства Торгової фірми  "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" про стягнення 13699,28 грн. заборгованості за поставлений товар, 1383,63 грн. інфляційних нарахувань, 406,47 грн. 3% річних.

Судове засідання, призначене вперше на 09 червня 2011 року було відкладено на 23 червня 2011 року.

Представник відповідача, участь якого не визнавалась обов'язковою, в судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку, передбаченому ст.64 ГПК  України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482. Тому справа слухається за правилами ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив наступне:

- за згодою сторін, по накладних (копії наявні у матеріалах справи), ДПТФ "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб"отримало від ТОВ "АНТ" слабоалкогольні напої.

На кожну поставку товару, продавцем було видано податкові накладні (копії наявні у матеріалах справи), котрі в силу  чинного на час здійснення господарських операції Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 7.2.3., були одночасно звітними податковими і розрахунковими документами.

Зауважень щодо недоліків по якості та кількості поставленого товару від покупця (відповідача) не надходило.

Термін проведення оплати за одержану продукцію, на час її відпуску визначений не був (в т.ч. в оформлених накладних).

Частково відповідач розраховувався за отриманий товар шляхом внесення готівки в касу товариства, що підтверджується представленими прибутковими касовими ордерами.

Однак, за отриману по 31 травня 2010 року продукцію відповідач повністю не розрахувався, заборгувавши –13699,28 грн.

Направлену на адресу відповідача претензію №336 від 12 січня 2011 року з вимогою про виконання зобов'язання, ДПТФ "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" залишило без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, частково доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, статтею  509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати його в семи денний термін з дня пред'явлення про це вимоги кредитора.

В силу приписів ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати отриманого товару у повному обсязі, відповідачем не представлено а судом не здобуто.

За таких обставин, відповідно до приписів перелічених норм, а також ст.ст.11,14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, позовні вимоги про стягнення  13699,28грн. боргу підлягають задоволенню як обґрунтовані і не заперечені відповідачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на суму боргу, дату виникнення зобов'язання,  розрахунок позивача, період нарахування, встановлений індекс інфляції, інші обставини справи, вимоги про стягнення 143 грн. 3% річних, 616,47грн. втрат від інфляції слід задовольнити.

Вимоги  про стягнення 767,16 грн. втрат від інфляції, 263,47 грн. 3% річних, обрахованих за період, що передував пред'явленню вимоги про здійснення розрахунку, задоволенню не підлягають.

Оскільки, як на момент виникнення у відповідача обов'язку провести розрахунок, позивач посилається на ст. 692 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251 ЦК України). Він визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).

Натомість, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення(ч.2 ст. 251 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 252 ЦК України, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Конкретний термін (дату) проведення оплати вартості відпущеного товару сторони у справі не обумовили.

Від-так, суд вважає, що такий строк (термін) настав після надіслання боржнику вимоги №336 від 12 січня 2011 року.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.1, 2, 4-3,12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з  Дочірнього підприємства Торгова фірма  "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" (вул. С. Будного, 3а, м.Тернопіль,  код 30248899)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "АНТ" вул. Текстильна,  24 А, м.Тернопіль,  код 30345109) 13699,28 грн. заборгованості за поставлений товар, 616,47 грн. інфляційних нарахувань, 143 грн. 3% річних, 144,59 грн. сплаченого держмита, 220,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2. В задоволенні решти вимог відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки  мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 24 червня 2011р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.П. Шумський