Постанова

від 24.04.2008 по справі 17877.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17877.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.04.2008Справа №2-24/17877.1-2007

За адміністративним позовом ТОВ «Ратон» (АРК, м.Ялта, смт Гаспра, вул.Горького, 4, кв.18).

До відповідача Державної податкової інспекції в м.Ялта (АРК, м. Ялта, вул.Васильєва,16).

Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя Колосова Г.Г.

При секретарі Капустіної І.М.

За участю представників:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача – не з'явився     

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0001052601/0 від 22.07.2004р. про донарахування збору на розвиток пасажирського електротранспорту в сумі 154800,00грн.

Рішенням господарського суду АР Крим від 24.09.2004р. залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2004р. позов задоволено, податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялта №0001052601/0 від 22.07.2004р. визнано недійсним.          

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2007р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим задоволено частково, рішення ГС АР Крим від 24.09.2004р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2004р. у справі №2-7/12430-2004 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, справа передана на розгляд судді Іщенко Г.М.

Згідно з  ухвалою  заступника голови ГС АР Крим Тіткова С.Я. від 04.02.2008р.  в зв'язку із закінченням повноважень судді Іщенко Г.М., справа передана на розгляд судді Колосової Г.Г., справі присвоєний № 2-24\17877.1-2007А.

Позивач явку представника до судового засідання не забезпечив, заявою від 24.04.2008р. повідомив про неможливість явки представника та розгляду справи у його відсутність.

Відповідач проти позовних вимог заперечує за мотивами, викладеними у запереченні ( том 1 а.с. 16-17)

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до  ст.41 Кодексу Адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,   суд

                                                         в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Ратон» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням виконкому Ялтинської місьради 11.06.1993р. і перереєстроване 18.01.2005р.,  та узято на податковий облік ДПІ в м. Ялта.  

 20.07.2005р. Державна податкова інспекція в м. Ялта  здійснила перевірку дотримання вимог податкового  та валютного законодавства ТОВ  «Ратон», про що складений акт №  2214\26-2.

В ході перевірки  було виявлено порушення п.п.4.1 п.4  Положення про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в АРК, затвердженого Постановою Верховної Ради АР Крим від  19.03.2003г. № 434-3\03  і ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік.», ст. 94 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004р».

За результатами перевірки ДПІ відповідно до п. 4.2.2  ст. 4 Закону України  № 2181 від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» винесено податкове  повідомлення-рішення № 0001052601\0 від 22.07.2004р. про донарахування збору на розвиток  пасажирського електротранспорту  в сумі 248260грн., в тому числі 119080грн. за друге півріччя 2004р. та  129180грн. за 1 півріччя 2005р.

Позовні вимоги  є обгрунтованими і підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

           Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

           Відповідно до статті 135 Конституції України нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

          Статтею 137 Конституції України визначено виключний перелік питань, з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання (до яких не віднесено питання встановлення податків і зборів).

          Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів визначено Законом України "Про систему оподаткування".

          Відповідно до п.1 ч.2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

          Згідно статті 1 Закону України „Про систему оподаткування", ставки, механізм стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими Законами України, окрім законів про оподаткування. Зміни і доповнення до вказаного Закону, інших законів України про оподаткування, які стосуються надання пільг, зміни податків, зборі (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку бюджетного року і вступають в силу з початку нового бюджетного року.

         Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, законів про оподаткування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 8, п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України Україна є унітарною державою; Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Згідно ст. 134, п. 4 ч. 1 ст. 138 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання; до відання Автономної Республіки Крим належить: розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України.

Пунктом 14 частини першої статті 18 Закону України "Про затвердження Конституції Автономної республіки Крим" передбачено, що віданню Автономної Республіки Крим підлягає: згідно із законодавством України встановлення доходів, які формують бюджет Автономної Республіки Крим, забезпечення його виконання, проведення експериментів у сфері оподаткування, встановлення місцевих податків та зборів, а також патентування окремих видів діяльності, здійснення інших, передбачених законами України, повноважень у сфері бюджету і оподаткування.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 7, 9 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування; ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування; податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають; будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону; всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Виключний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів зазначено в ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", в яких справляння такого місцевого збору як збір на розвиток пасажирського електротранспорту не передбачено.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України „Про систему оподаткування", під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджету і державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійсненого платниками в порядку і на умовах, визначених законами України про оподаткування.

Постановою Кабінету Міністрів України не можуть встановлюватися податки і збори, оскільки вона не є законодавчим актом.

Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 434-3-3/03 від 19.02.2003р. не є Законом України про оподаткування, і відповідно посилання на нього, а також винесення на його підставі податкового повідомлення-рішення суперечить чинному законодавству України.

Крім того, відповідно до п.п.14 п.1 статті 18 Закону України „Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим", в повноваження Автономної Республіки Крим входить встановлення доходів, що формують бюджет Автономної Республіки  Крим,  проведення  експериментів  у сфері оподаткування, встановлення місцевих податків і зборів відповідно до законодавства України, тоді як збір на розвиток пасажирського електротранспорту Законом України „Про систему оподаткування" та іншими законами України не передбачено.

Оскільки збір на розвиток пасажирського автотранспорту в Автономній Республіці Крим введено Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, то його не може бути віднесено до категорії податкових зобов'язань платника податків.

Тому посилання в акті перевірки на статтю 39 Закону України „Про державний бюджет України на 2003 рік", статтю 94 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік", статтю 87 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" суперечить чинному законодавству України, оскільки відповідно до ст.7 Закону України „Про систему оподаткування" зміна податкових ставок та механізм стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 4 Закону України „Про систему оподаткування" встановлено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно законів України покладено зобов'язання сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до статті 11 Закону України „Про систему оподаткування" відповідальність за правильність нарахування, своєчасність оплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і дотримання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до законів України.

Згідно п.1.2. статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкове зобов'язання є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджетів або державні цільові фонди відповідну суму коштів в порядку і в терміни, встановлені цим Законом або іншими законами України.

Оскільки зобов'язання  по  сплаті  збору  на  розвиток  пасажирського електротранспорту  в  Автономній Республіці  Крим  не  покладено  законами України на платників податків, тому позивач не є суб'єктом збору на розвиток пасажирського електротранспорту.

Що стосується рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Конституції Автономної Республіки Крим та Закону України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" від 16.01.2003 № 1-рп/2003 (справа № 1-3/2003) щодо підтвердження конституційності положень абзацу 1 підпункту 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 рішення Конституційного суду України від 16.01.2003 № 1-рп/2003, Конституційний суд України, вирішуючи цей спір, виходить з системного аналізу зв'язку положень Конституції та законів України, якими регулюються суспільні відносини у бюджетній та податковій сферах. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 138 Основного Закону України до відання Автономної Республіки Крим належить розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України.

Ця політика є складовою внутрішньої політики України, засади якої визначає Верховна Рада України (пункт 5 частини 1 статті 85 Конституції України). Виходячи із змісту положень пункту 1 частини 2 статті 92 Основного Закону України, згідно з якими виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України, система оподаткування, податки і збори, та положень частини 1 статті 95, за якими бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами, Конституційний Суд України вважає, що на цей час зміст податкової і бюджетної політики України відображено, зокрема в Бюджетному кодексі України від 21.06.2001, в Законі України "Про систему оподаткування  та у відповідних законах про податки тощо.

В Бюджетному кодексі України визначаються особливості формування бюджету Автономної Республіки Крим, зокрема передбачається, що надходження та витрати бюджету Автономної Республіки Крим формуються у порядку, встановленому цим Кодексом, із урахуванням Закону України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" (частина перша статті 67). Тобто за змістом Бюджетного кодексу України це, вважає Конституційний Суд України, і є визначенням основ бюджетної політики України стосовно повноважень Автономної Республіки Крим, установлених у підпунктах 13, 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим. Ці повноваження реалізуються органами Автономної Республіки Крим лише відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України та законів про податки в Україні.

Слід зазначити, що вказаним рішенням Конституційного суду України визнано такими, що відповідають Конституції України лише положення абзацу 1 підпункту 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим щодо "проведення експериментів у сфері оподаткування згідно з законодавством України".

Однак, слід взяти до уваги, що поняття "проведення експериментів у сфері оподаткування" в контексті абзацу 1 підпункту 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим не включає в себе встановлення місцевих податків і зборів, оскільки відповідно до тексту абзацу 1 підпункту 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим віданню Автономної Республіки Крим підлягає "згідно з законодавством України... проведення експериментів у сфері оподаткування, встановлення місцевих податків та зборів, а також патентування окремих видів діяльності, здійснення інших, передбачених законами України, повноважень у сфері бюджету і оподаткування" (тобто зазначена норма Конституції Автономної Республіки Крим містить перелік повноважень, до яких відносяться як проведення експериментів у сфері оподаткування, так і встановлення місцевих податків і  зборів).

При цьому, слід зазначити, що положення зазначеної норми Конституції Автономної Республіки Крим щодо встановлення місцевих податків і зборів не були предметом розгляду в Конституційному суді України і не визнавалися конституційними.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративній суд України у постанові від 28.08.2007 у справі 2-25/7016-2005.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним.

 Оскільки  п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору  визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3,40 грн, зайво сплачене держмито у сумі 81,60 грн підлягає  поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно  до ст.89 КАС України  по його заяві.

        Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у   розмірі 3,40 грн.  із Державного бюджету України на підставі    ч. 1 ст. 94 КАС  України.

        У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

        Постанова складена у повному обсязі  05.05.2008 року.

        З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. ч. 1 ст. 94,98,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

         Позов задовольнити.

         Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення  Державної податкової інспекції  в м. Ялта № 0001052601/0 від  22.07.2004р.

        Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма  “Ратон” (АР Крим, Ялта, смт Гаспра, вул.Горького, 4, кв. 18, ЄДРПОУ 20684259) 3,40грн. державного мита.

        У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.