Рішення

від 17.10.2007 по справі 7089.2-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7089.2-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

17.10.2007Справа №2-13/7089.2-2007

17.10 2007р.           м.Сімферополь Справа№2-13/7089.2-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Керчрибпром”, м. Керч, вул. Свердлова, 49

До відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “СІТАК”, Ісламська республіка Мавританія, м. Наудібу, бульвар Медіан 2, АС №198 (SITAC SARL, Boulevard Median, Immueble BMCI Appartment №4 –B.P. 443 Nouadhibou, Mauritanie)

2) “Mаurishipping Corp” (35 Баррак Роад, м. Беліз, Беліз, Ен. Ай. Єф. 33128, Центральна Америка) (“Mаurishipping Corp” (Barrack Road 35, Belize, City BELIZE –N.I.F. 33.129)

3)          Компанія “Маурістар лтд”(35 Баррак Роад, м. Беліз, Беліз, Ен. Ай. Єф. 33.129, Центральна Америка. ) “Mauristar Ltd” (Barrack Road 35, Belize, City BELIZE –N.I.F. 33.128)

Про визнання недійсними кредитної угоди, договору застави.

Суддя А.І. Жукова

Представники:

Від позивача –  Попкова Є.А. – представник, дов. від 21.02.2007 року. Вудуда Г.І. - ліквідатор

Від відповідачів: не з'явилися.

Суть пору: ВАТ “Керчрибпром” звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до ТОВ “СІТАК”та просить  визнати недійсними на підставі ст. 48 ЦК УРСР, ст. 203, 215, 216 ЦК України кредитну угоду від 27.07.2002р. та договір застави  від 09.10.2002р., укладені між сторонами, а також просить зобов'язати відповідача повернути заставне майно за договором від 09.10.2002р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що угоди вчинені із порушенням приписів  ст. 382 ЦК УРСР, ст. 365 Кодексу торгівельного мореплавства України, ст. 25 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, п. 9.15, 9.32 статуту позивача.

Рішенням господарського суду АР Крим від 14.07.2005р. по справі №2-20/9556-2005  позовні вимоги   були задоволені. Рішення мотивоване ст. 382 ЦК України, яка дає право кредитування виключно банківськими установами, кредитування однієї організації іншої припускається у випадках, встановлених законодавством, поверненню згідно ст. 374 ЦК України підлягають гроші або речі визначені родовими ознаками, майно передане у заставу знаходилося у податковій заставі.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2006р. рішення господарського суду АР Крим від 14.07.2005р. було скасовано, справа направлена на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Скасовуючи вказане рішення, Вищий господарський суд України зазначив, що судом попередньої інстанції  не були всебічно та повно досліджені всі обставини та докази по справі. Так, зокрема, судом не були прийняти до уваги обставини, що згідно рішення торгової палати районного суду Наудибу, Ісламська Республіка Мавританія, у справі №17/2001 від 22.10.2002р. встановлений факт продажу за межами України двох суден “Федір Коробков”та “Іван Бурмістров”компанії itac sarl”, надання останній права власності на ці два судна. Відповідно договору купівлі-продажу від 12.12.2003р. спірні судна компанією sarl”продані компанії іpping Corp.”.  Отже, вирішення спору по суті стосується прав та обов'язків особи, яка не була залучена до участі у справі.

Крім того, Вищий господарський суд України зазначив, що юрисдикція господарських судів не розповсюджується на справи за участю нерезидентів, в тому числі щодо майна, яке знаходиться за межами України, оскільки відсутні міжнародні угоди щодо порядку розгляду таких спорів, не врегульований порядок виконання рішень господарських судів відносно майна, яке знаходиться за кордоном, тобто рішення не мають судової перспективи.

Крім того, Вищий господарський суд України зазначив, що при новому розгляді справи слід звернути увагу на ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”(станом на 27.07.2002р.), відповідно якої права та обов'язки    сторін за зовнішньоекономічною угодою в тому числі й кредитною, визначаються містом її укладення, якщо сторони не погодили інше. При цьому, містом укладення кредитної угоди є м. Наудибу, Ісламська Республіка Мавританія. Крім того, судом  першої інстанції не було враховано, що до зовнішньоекономічних контрактів згідно цієї норми застосовується право країни де заснована, має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є кредитором у договорі кредитування.

Крім того, має бути з'ясоване питання щодо наявності прав ліквідатора з підпису документів від імені позивача з дійсної справи.

Справа передана на новий розгляд судді господарського суду АР Крим Проніній О. Л.  з привласненням справі нового номеру № 2-26/11433.1-2006.

Рішенням ГС АР Крим від 27.07.2006 року у справі № 2-26/11433.1-2006 позов задоволений. Визнана недійсною кредитна угода від 25.07.2002р. та договір застави від 09.10.2002р., укладені між ДП Керченське виробниче об'єднання рибної промисловості  “Керчрибпром”- Відкритим акціонерним товариством “Керчрибпром”(код ЄДРПОУ 00463071) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІТАК”, Ісламська республіка Мавританія, м. Наудібу, бульвар Медіан 2, АС №198 (SITAC SARL, Boulevard Median, Immueble BMCI Appartment №4 –B.P. 443 Nouadhibou, Mauritanie). Зобов'язана  “Mаurishipping Corp” (Barrack Road 35, Belize, City BELIZE –N.I.F. 33.129) повернути відкритому акціонерному товариству  “Керчрибпром”(код ЄДРПОУ 00463071, м. Керч, вул. Свердлова, 49) заставне майно за договором від 09.10.2002р., а саме: судно “Федір Коробков”. Зобов'язана “Mauristar Ltd” (Barrack Road 35, Belize, City BELIZE –N.I.F. 33.128) повернути відкритому акціонерному товариству  “Керчрибпром” (код ЄДРПОУ 00463071, м. Керч, вул. Свердлова, 49) заставне майно за договором від 09.10.2002р., а саме: судно “Іван Бурмістров”.  Стягнуто з hіpping Corp.”(35 Баррак Роад, м. Беліз, Беліз, Ен. Ай. Єф. 33128, Центральна Америка) (“Mаurishipping Corp” (Barrack Road 35, Belize, City BELIZE –N.I.F. 33.129) на користь відкритого акціонерного товариства  “Керчрибпром”(код ЄДРПОУ 00463071, м. Керч, вул. Свердлова, 49) 51 грн. витрат зі сплати державного мита та 59 грн. витрат зі сплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Компанії “Маурістар лтд”(35 Баррак Роад, м. Беліз, Беліз, Ен. Ай. Єф. 33.129, Центральна Америка. ) “Mauristar Ltd” (Barrack Road 35, Belize, City BELIZE –N.I.F. 33.128) на користь відкритого акціонерного товариства  “Керчрибпром”(код ЄДРПОУ 00463071, м. Керч, вул. Свердлова, 49) 51 грн. витрат зі сплати державного мита та 59 грн. витрат зі сплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 17.04.2007 року  рішення Господарського суду АР Крим від 27.07.2006 року  у справі № 2-26/11433.1-2006 була скасована і справа передана на  розгляд до господарського суду АР Крим, провадження якої доручено судді Жукової А.І. із привласненням справі  № 2-13/7089.2-2007.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, причини неприбуття суду не повідомили. Про день та час слухання справи були сповіщені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином (угодою) є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Отже відповідно до цивільного законодавства України правочин є дія особи, що є більш широким поняттям ніж договір –домовленість сторін.

Так, 25.07.2002р. між виробничою фірмою з переробки, флоту та консигнації ТОВ “СІТАК”(Наудібу, Мавританія) в особі  президента генерального директора Моріса Бенза та Державним підприємством “Керченське виробниче об'єднання рибної промисловості” - компанією “Керчрибпром”в особі генерального директора Велікодного В. В. було укладено кредитну угоду, за якою сторони домовилися про наявність заборгованості державного підприємства перед ТОВ “СІТАК”, яка виникла з експлуатаційних витрат суден боржника в водах Маврітанії,  на суму 7 534 530 доларів США, яка оформлюється безвідсотковим кредитом, який має бути повернутий до 25.07.2006р. шляхом постачання риби у визначені угодою періоди. Відповідно п.п. с) п. 1.2 угоди кредит має бути забезпечений шляхом передачі кредитору в заставу трьох належних боржнику суден: “Федір Коробков”, “Іван Бурмістров”, “Зареченськ”.

За договором застави від 09.10.2002р., який був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу АР Крим Птіциною І. М., Державне підприємство “Керченське виробниче об'єднання   рибної промисловості”- “Керчрибпром” у виконання кредитної угоди від 25.07.2002р. передалось ТОВ “Сітак”вищенаведені риболовні судна.

Таким чином, кредитна угода, яка передбачала порядок погашення існуючою заборгованості під умовою внесення у заставу кредитора майна боржника, була підписана поза межами України, а сам договір застави, укладений у виконання угоди  - на території України, що породжує питання щодо країни, у якої має розглядатися спір між сторонами щодо вказаних угод.

У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно статуту ВАТ “Керчрибпром”засновано, згідно з Рішенням засновника –Фонду державного майна України шляхом перетворення Державного підприємства Керченське виробниче об'єднання рибної промисловості “Керчрибпром”у відкрите акціонерне товариство “Керчрибпром”. Отже, ВАТ “Керчрибпром”є правонаступником ДП Керченське виробниче об'єднання рибної промисловості “Керчрибпром”.

Ст.  77 Закону України “Про міжнародне приватне право”містить основні правила виключної підсудності справ судам України, зокрема, у випадку, якщо якщо  спір  стосується  дійсності  записів  у   державному реєстрі, кадастрі України.

При цьому, відповідно Конвенції про умови реєстрації суден (Женева, 7 лютого 1986 року), судна, які плавають під державним прапором країни, мають бути зареєстровані у відповідному реєстрі такої країни.

Так, відповідно довідки Державного підприємства “Морська адміністрація Керченського морського рибного порту”від 25.07.2006р. судна “Федір Коробков”, “Іван Бурмістров”знаходяться у Державному реєстрі по Керченському морському рибному порту. У зв'язку з чим,  суд вважає, що справа має розглядатися за нормами українського законодавства.

Отже, здійснення правочину по наданню у заставу майна -  власності ДП Керченське виробниче об'єднання рибної промисловості “Керчрибпром”, що належить ВАТ „Керчрибпром” містить у собі, у тому числі, наступні дії: складання, підписання кредитної угоди від 25.07.2006р., складання та підписання та нотаріальне посвідчення договору застави від 09.10.2002 року між ВАТ „Керчрибпром” та ТОВ „СІТАК”, проведення розрахунків за договором і виконання сторонами  інших  обов'язків за договором, передачу майна і складання сторонами акту прийому –передачі майна, реєстрація угоди у Державному реєстрі правочинів з видачею витягу з Державного реєстру  правочинів, реєстрація права власності  з видачею витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно, і ін.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 року № 85/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  18 серпня 2004 року за № 1021/9620 (пункт 3): вилучення запису з Реєстру здійснюється Реєстратором на підставі „Заяви про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна” (додаток 3 до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна); про внесення запису до Реєстру Реєстратор видає заявнику примірник „Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна”; про виключення запису з Реєстру Реєстратор видає заявнику примірник „Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі обтяжень нерухомого майна”.

Матеріали справи свідчать, що 07.05.1998р. виникла податкова застава на все майно та майнові активи ВАТ “Керчрибпром”у попередньому –ДП Керченське виробниче об'єднання рибної промисловості  “Керчрибпром”(обтяжувач -  Державна податкова інспекція в м. Керчі), застава зареєстрована 02.03.2000р. за №253-644. Відповідно запису від 26.03.2003р. №2037-89 податкова застава існувала й на дати вчинення повторного запису до 20.07.2004р. (змінення запису у реєстрі).

Таким чином, суд дійшов висновку, що на час укладення спірного договору  майно, майнові (корпоративні) права та активи позивача з дійсної справи знаходилися у податковій заставі.

Отже, до  моменту анулювання запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, будь-які дії, здійснені з метою відчуження спірного майна, прямо торкаються ВАТ “Керчрибпром”і суперечать законодавству України.

Згідно п. 4 Прикінцевих положень ЦК України від 2003р. Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.      Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Спірний договір був укладений та виконаний у 2002р., тому суд вважає за необхідне застосувати положення ЦК Української СРСР від 1963р.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що спірні угода та  договір були виконані сторонами у повному обсязі.

Згідно ст. 48 ЦК Української СРСР від 1963р. недійсною є така угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно ст. 48 ЦК УСРСР за угодою, що визнана недійсною, кожна  з  сторін  зобов'язана  повернути другій  стороні  все  одержане  за  угодою,  а  при   неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені  законом.

Відповідно п. п.  8.6.1. ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник   податків,   активи   якого   перебувають   у податковій   заставі,   здійснює  вільне  розпорядження  ними,  за винятком  операцій,  що   підлягають   письмовому   узгодженню   з податковим органом, у  тому числі й   угод з   купівлі  чи  продажу     нерухомого  та  рухомого  майна, майнових чи немайнових прав,   за   винятком  майна,  майнових  та  немайнових  прав,  що використовується  у  підприємницькій  діяльності платника податків (інших    видах   діяльності,   які   за   умовами   оподаткування прирівнюються  до  підприємницької),  а  саме  готової  продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не  є  меншими  за звичайні.

Згідно п. п. 8.6.5. ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для   своєчасного   узгодження   операцій  з  активами платника податків керівник податкового органу  призначає  з  числа службових  осіб  такого  податкового органу податкового керуючого. Для   узгодження   окремої   операції   на   підставі  відповідної цивільно-правової   угоди   платник   податків  надає  податковому керуючому   запит,   в   якому  роз'яснюється  зміст  операції  та фінансово-економічні  наслідки  її проведення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на час укладення спірного договору  відповідач фактично не мав права надавати майно у заставу, яке вже знаходилося у заставі інших осіб.

Отже, за загальним правилом, у реєстрації прав на майно може бути відмовлено, зокрема, якщо право власності на майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Аналогічні положення містяться у ст. 230 ЦК України, у випадку якщо сторона замовчує про наявність обставин, що можуть перешкоджати здійсненню правочину(угоди), такий правочин  (угода) визнається судом недійсним.

Суд дійшов висновку про те, що сторонам за угодою було відомо про існування судової заборони. Отже здійснення дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків –тобто правочин (угода) щодо надання в заставу спірного майна вчинений з порушенням вимог цивільного законодавства є недійсним.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання недійсними кредитної угоди від 25.07.2002р. та договору застави від 09.10.2002р. підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2.2 кредитної угоди від 25.07.2002р. у випадку порушення строків погашення заборгованості, кредитор має право на реалізацію заставного майна, включаючи право на арешт судна.

Матеріали справи свідчать, що 22.10.2003р. окружний суд Нуадибу рішенням №38/2003 підтвердив рішення публічного аукціону на судна “Федір Коробков”та “Іван Бурмістров”й передав судна компінії  “СІТАК Сарл”, а 12.12.2003р. перший відповідач з дійсного спору продав судна компанії “Маурішіппінг корп.”та компанії “Маурістар ЛТД”.

Відповідно ст. 17 Кодексу торгівельного мореплавства України “відчуження іноземній державі, юридичній або фізичній особи судна, які перебувають у державній власності, здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Таким чином, укладення   договору застави щодо майна, яке знаходилося у власності державного підприємства під час укладення  угоди, суперечить діючому законодавству. Крім того, відповідно 370 Кодексу торгівельного мореплавства України  звернення стягнення на закладене судно провадиться за рішення господарського суду, а його реалізація провадиться на підставі діючого законодавства України”.

Додатково суд також вважає за необхідне зазначити, що ст. 371 Кодексу торгівельного мореплавства визначений порядок продажу заставного майна, якого не дотрималися відповідачі з дійсного спору.  Не було здійснено й належного повідомлення порту приписки суден щодо їх примусової реалізації, внаслідок чого судна до теперішнього часу знаходяться в Єдиному державному реєстрі за портом приписки - Керченському морському порту. Отже, відповідно у порушення вимог ст. 373 Кодексу торгівельного мореплавства відповідачами при здійсненні примусового продажу українських суден не був отриманий сертифікат на підтвердження  того,  що судно або  судно,  що  будується,  продане,  не  обмежене  ніякими іпотеками, за винятком тих, відповідальність за  якими  за  згодою іпотечних заставодержателів взяв на себе покупець, сертифікат  про  вилучення  судна  з  Державного суднового реєстру України, Суднової книги України  або  про  право власності на судно, що будується, для реєстрації їх  в  іноземному реєстрі.

Щодо повноважень ліквідатора Вудуда Г. І. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно п. 1 ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”ліквідатор  з  дня   свого   призначення   здійснює, зокрема, й повноваження щодо  управління   та   розпорядження майном банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод  боржника, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Матеріали справи свідчать, що ліквідатором ВАТ “Керчрибпром”був призначений Вудуд Г. І. (Ухвала господарського суду АР Крим 25.04.2005р. по справі №2-20/1113-2005 про призначення Вудуд Г. І. ліквідатором та ухвала господарського суду АР Крим від 2205.2006р. по справі №2-20/2745-2006 про продовження строку ліквідаційної процедури ВАТ “Керчрибпром” та повноважень ліквідатора Вудуда Г. І. до 21.11.2006р.). За такими обставинами,  суд дійшов висновку щодо того, що ліквідатор –належною особою, яка має право підписувати позовні заяви від імені боржника.  

На підставі викладеного суд вважає за можливе позов задовольнити.

Судові витрати суд покладає на відповідачів у порядку ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у повному обсязі та підписане 25.10.2007 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 48 Цивільного кодексу Української СРСР, ст.ст.48,   82-84  ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною кредитну угоду від 25.07.2002р. та договір застави від 09.10.2002р., укладені між ДП Керченське виробниче об'єднання рибної промисловості  “Керчрибпром” - Відкритим акціонерним товариством “Керчрибпром”(код ЄДРПОУ 00463071) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІТАК”, Ісламська республіка Мавританія, м. Наудібу, бульвар Медіан 2, АС №198 (SITAC SARL, Boulevard Median, Immueble BMCI Appartment №4 –B.P. 443 Nouadhibou, Mauritanie).

Зобов'язати  “Mаurishipping Corp” (Barrack Road 35, Belize, City BELIZE –N.I.F. 33.129) повернути відкритому акціонерному товариству  “Керчрибпром”(код ЄДРПОУ 00463071, м. Керч, вул. Свердлова, 49) заставне майно за договором від 09.10.2002р., а саме: судно “Федір Коробков”.

Зобов'язати “Mauristar Ltd” (Barrack Road 35, Belize, City BELIZE –N.I.F. 33.128) повернути відкритому акціонерному товариству  “Керчрибпром” (код ЄДРПОУ 00463071, м. Керч, вул. Свердлова, 49) заставне майно за договором від 09.10.2002р., а саме: судно “Іван Бурмістров”.

Стягнути “Mаurishipping Corp” (35 Баррак Роад, м. Беліз, Беліз, Ен. Ай. Єф. 33128, Центральна Америка) (“Mаurishipping Corp” (Barrack Road 35, Belize, City BELIZE –N.I.F. 33.129) на користь відкритого акціонерного товариства  “Керчрибпром”(код ЄДРПОУ 00463071, м. Керч, вул. Свердлова, 49) 51 грн. витрат зі сплати державного мита та 59 грн. витрат зі сплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Компанія “Маурістар лтд”(35 Баррак Роад, м. Беліз, Беліз, Ен. Ай. Єф. 33.129, Центральна Америка. ) “Mauristar Ltd” (Barrack Road 35, Belize, City BELIZE –N.I.F. 33.128) на користь відкритого акціонерного товариства  “Керчрибпром”(код ЄДРПОУ 00463071, м. Керч, вул. Свердлова, 49) 51 грн. витрат зі сплати державного мита та 59 грн. витрат зі сплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після вступу рішення у закону чинність.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.