Ухвала

від 20.04.2011 по справі 2-7/4553-2006

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-1047/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника Генеральної прокуратури України –Турлової Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврія»

на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2006 року

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2007 року

у справі № 2-7/4553-2006

за позовом прокурора Совєтського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Совєтському районі Автономної Республіки Крим

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврія»

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор Совєтського району Автономної Республіки Крим звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Совєтському районі Автономної Республіки Крим (далі –позивач) з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврія»(далі – відповідач) про стягнення з СВК «Таврія»заборгованості по прибутковому податку за період з 01 вересня 2001 року до 01 жовтня 2004 року у розмірі 260764,65 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2006 року позов задоволено. Стягнуто з СВК «Таврія»на користь державного бюджету Совєтського району Некрасовської сільської ради заборгованість по прибутковому податку у сумі 260764,65 грн. Стягнуто з СВК «Таврія»у доход Державного бюджету України 2607,64 грн. державного мита. Стягнуто з СВК «Таврія»на користь ДП «Судовий інформаційний центр»118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2007 року рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2006 року скасовано. Прийнято нову постанову. Позов задоволено частково. Стягнуто з СВК «Таврія»на користь державного бюджету Совєтського району Некрасовської сільської ради заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 259169,75 грн.

В касаційній скарзі СВК «Таврія», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2007 року та направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.  

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ в Совєтському районі АР Крим, посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2007 року –без змін.

14 квітня 2010 року позивач направив по пошті клопотання про заміну ДПІ в Совєтському районі АР Крим її правонаступником –Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим, що підтверджується наказом ДПА в АР Крим від 05 березня 2010 року № 111 «Про реорганізацію ДПІ в м. Феодосії, ДПІ в Кіровському районі та ДПІ в Совєтському районі»та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 554642.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити ДПІ в Совєтському районі АР Крим її правонаступником –Феодосійською МДПІ АР Крим.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ в Совєтському районі АР Крим було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства СВК «Таврія»за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2004 року, за результатами якої було складено акт від 15 лютого 2005 року № 333/23-1/30825338.

В акті перевірки було встановлено порушення відповідачем, зокрема, статті 8 розділу ІІ Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пункту 8 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12, у зв’язку з чим СВК «Таврія»було донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 2645,81 грн.; порушення відповідачем статті 10 розділу ІІ Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пункту 10 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12, яке полягало у перерахуванні СВК «Таврія»прибуткового податку в бюджет з доходів, отриманих (виплачених) у грошовій формі з порушенням установлених законодавством термінів, у зв’язку з чим СВК «Таврія»донараховано пеню у сумі 1967,07 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що порушення відповідачем правильності, повноти та своєчасності перерахування прибуткового податку встановлено актом перевірки від 15 лютого 2005 року № 333/23-1/30825338.  

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, виходив з того, що заборгованість СВК «Таврія» перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб у сумі 259169,75 грн. підтверджується висновком експерта Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25 жовтня 2007 року № 388.  

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Абзацом 1 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Строки погашення податкового зобов’язання визначені пунктом 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

При цьому порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6 - 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.

Як вбачається з акту перевірки, у таблиці № 5 пункту 2.11.2 «Перевірка повноти і своєчасності перерахування в бюджет утриманих сум податку з доходів фізичних осіб»були встановлені наступні показники: залишок на 01 жовтня 2003 року –237404,27 грн., нараховано податку (Кт 64) –31007,51 грн., перераховано в бюджет (Дт 64 сч) 0 7647,13 грн., залишок на 01 жовтня 2004 року –260764,65 грн.  

Матеріали справи містять також висновок судово-бухгалтерської експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 08 серпня 2006 року № 700, наданий на виконання ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2006 року, в якому вказано, що відповідно до наданих документів первинними документами бухгалтерської звітності відповідача висновки за актом № 333/23-1/30825338 від 15 лютого 2005 року про наявність боргу з податку з доходів фізичних осіб за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2004 року у сумі 260764,65 не підтверджується.

Зокрема, у дослідницькій частині вказаного висновку вказано, що у матеріалах справи та у наданих експерту документах немає податкового повідомлення про нарахування контролюючим органом відповідачу податкового зобов’язання відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому відсутні підстави вважати, що податкове зобов’язання СВК «Таврія»є узгодженим в адміністративному чи судовому порядку.

Матеріали справи доказів узгодження відповідачем податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 260764,65 грн., нарахованого податковим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не містять.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції не перевірили обставин справи щодо порядку виникнення вказаної заборгованості підприємства перед бюджетом зі сплати податку з доходів фізичних осіб, а саме: судами не досліджено, чи приймалися податковим органом податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу нараховувалося податкове зобов’язання, та чи узгоджувалося відповідачем визначене податковим органом податкове зобов'язання в адміністративному або судовому порядку.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має бути законним і обґрунтованим (частина 1), законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2), обґрунтованим – рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3).

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Наведені порушення судами попередніх інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в суді касаційної інстанції не дають права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, постановлені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврія»задовольнити частково, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

                              Головуючий:

---

Л.І. Бившева

                               Судді:             

---

Л.В. Ланченко

                                                      

---

С.Е. Острович

                                                      

---

Н.Г. Пилипчук

                                                        

---

М.О. Федоров