Постанова

від 06.05.2008 по справі 17175-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17175-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.05.2008Справа №2-24/17175-2007А

За адміністративним позовом – Приватної фірми «Мастер Геймс» (АР Крим, м. Сімферополь, вул.Гаспринського,29)   

До відповідача  - Державної  податкової інспекції в м. Сімферополь ( м. Сімферополь, вул.М.Залкі,1\9)

Про визнання нечинними  податкових повідомлень-рішень

Суддя Г.Г.Колосова

При секретарі Капустіной І.М.

За участю представників:

Від позивача –  Сейтумеров Р.А., представник, дов у справі, Даніліна І.Є., представник, дов у справі.

Від відповідача –  Щербіна Д.С., гол.держподат.інспектор, дов у справі.

Обставини справи:  

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень  ДПІ в Сімферополі від 26.06.2007р. № 0006441501/0, від 12.09.2007р. № 0006441501/1 та від 22.11.2007р. №  0006441501/3  про застосування штрафних санкцій за порушення граничного терміну сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 175300,00грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує за мотивами, викладеними у запереченні на позов  (а.с. 75-76).

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Відповідно до  ст.41 Кодексу Адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд, -

                                                            встановив:

Приватна Фірма «Мастер Геймс» (далі ПФ «Мастер Геймс») зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа  та узято на податковий облік у  ДПІ в м. Сімферополі.

12.06.2007р. ДПІ в м. Сімферополь здійснила невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності сплати   погоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток за лютий 2007р., яка визначена в уточненому розрахунку за від 09.02.2007р., про що складено акт № 3432\15-1\20748947 (а.с.15).

На підставі цього акту ДПІ винесено податкове повідомлення–рішення від 26.06.2007р. № 0006441501\0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10% за порушення граничного строку сплати на 13 днів узгодженого податкового зобов'язання із податку на прибуток  у сумі 175300грн.  (а.с.9).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням  ПП «Мастер Геймс»  оскаржив його в адміністративному порядку. Однак скарги залишені без задоволення а рішення –без змін. На підставі оскаржень винесені нові податкові повідомлення-рішення від 12.09.2007р. № 0006441501/1 та від 22.11.2007р. №  0006441501/3, які позивач оскаржує у судовому порядку.  

Позовні вимоги  позивача  підлягають задоволенню за наступних підстав.

        У березні 2007р. ДПІ у м. Сімферополі вже проводилась документальна перевірка своєчасності сплати ПФ “Мастер Геймс” податку на прибуток. На підставі акту перевірки №14848/10/15-1 від 16.03.2007р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі відносно Приватної фірми “Майстер Геймс” винесено податкове повідомлення-рішення від 20.03.2007р. №0004291501/0 на суму 1922,41 грн. (штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 10%).

        Штрафні  санкції винесені за порушення  пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що виразилося у несвоєчасній сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток по терміну сплати 10.02.2007р. - в сумі 35177,00 грн.

        15.02.2007р. ПФ “Майстер-Геймс” сплачено зобов'язання з податку на прибуток у сумі 19224,08 грн. (платіжне доручення №3395), прострочення платежу встановило 5 днів.

         Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступного.

         Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” N 2181-3 від 21.12.2000р. (далі - Закон № 2181), якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

         Згідно п.17.2. ст. 17 Закону № 2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

          а)          або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

          б)          або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

          Суд встановив, що 09.02.2007р. позивач надав ДПІ у м. Сімферополі уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань до декларації з податку на прибуток у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за періоди: за три квартали 2005 р. (вх. №170/7), рік 2005 (вх. №169/7), півріччя 2006р. (вх. №171/7), три квартали 2006р. (вх. №172/7), де ПФ “Мастер Геймс” самостійно відкоригувала показники валових доходів і валових витрат.

           В результаті уточнення зобов'язань з податку на прибуток ПФ “Мастер Геймс” за три квартали 2005 року збільшила на 35177,00 грн. суму податкового зобов'язання і визначила штрафні санкції в сумі 1759,00 грн.; з податку на прибуток за рік 2005 наростаючим підсумком утворився збиток у розмірі 16385,25 грн., за 1-е півріччя 2006 р. нарахувала зобов'язання у розмірі 118372,00 і штрафні санкції в сумі 5919,00 грн., наростаючим підсумком за три квартали 2006 року визначено податкове зобов'язання в сумі 107316,00 грн.

           09.02.2007 р. позивачем також була подана декларація по податку на прибуток по податковому періоду рік 2006, відповідно до якої наростаючим підсумком утворилася сума податку до сплати у розмірі 31141,00 грн. (з урахуванням уточнюючих розрахунків).

           Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивачем був несвоєчасно сплачений податок на прибуток в сумі 175300,00грн., оскільки граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання становив 09.02.2007р., а оплата відбулася 22.02.2007р., у зв'язку з наступним.

          Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Тобто граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання ПФ „Мастер Геймс" - 19.02.2007р.

         15.02.2007р. платіжним дорученням № 3395 ПФ “Мастер Геймс” сплатила суму податку на прибуток - 30000,00 грн за податковий період рік 2006, що зазначається в призначенні платежу (а.с. 38).

         Таким чином, позивач у встановлений Законом термін сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання.

         22.02.2007 р. позивач повторно уточнив розрахунки по податкових періодах: 2005 рік (вх. №1745/36), три квартали 2006р. (вх. №1746/36) і уточнюючий розрахунок за податковий період рік 2006 (вх. № 1747/36). Повторне подання до ДПІ у м. Сімферополі уточнюючих розрахунків було пов'язане з тим, що позивач в уточнюючих розрахунках, наданих 09.02.2007р. припустив описку - не заповнив рядок 6 „Сума помилки, допущеної при зменшенні податкових зобов'язань, у тому числі за кодами рядків декларації, у якій було допущено помилки".

         Однак, ця описка не призвела до заниження або завищення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток, що належить до сплати в бюджет за звітний податковий період.

         24.02.2007 р. ДПІ в м. Сімферополі наданим 22.02.2007 р. уточнюючим розрахункам привласнила статус “До уваги”  і зняла суми з особової картки платника податків.

         04.06.2007р. вказаний статус був скасований відносно уточнюючих розрахунків по податкових періодах 2005 рік (вх. №1745/36), три квартали 2006 р. (вх. №1746/36), суми по уточнюючим розрахункам були внесені до особової картки до зменшення. При цьому статус “До уваги” був збережений для уточнюючого розрахунку за податковий період рік 2006 (вх. № 1747/36).

          26 березня 2007 р. ДПІ у м. Сімферополі був складений акт комплексної документальної перевірки ПФ “Мастер Геймс” за період 01.01.05р. по 30.09.06р. Вказаним актом розбіжностей по нарахуванню податкового зобов'язання за даними перевірки, і показниками декларації не встановлено, податкових зобов'язань не донараховано. Крім того, у своєму листі вих. №18477/23-7 від 29.03.2007р. ДПІ у м. Сімферополі повідомила, що при перевірці були враховані коригування до декларацій з податку на прибуток за 9 міс. 2005р., 2005р., півріччя 2006р., 9 міс. 2006р. Розбіжностей по даним перевірки і наданими в ДПІ основним і коригуючім деклараціям з податку на прибуток не встановлено.

          Викладене свідчить про те, що позивач самостійно виявив помилки, що містилися у раніше поданих ним деклараціях та відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 надав уточнюючі розрахунки, в яких правильно визначив доходи та витрати, самостійно нарахував собі штраф та сплатив суму податкового зобов'язання  у встановлені законодавством строки до бюджету.

Як вбачається з  наданих  документів, а саме: податкових декларацій з ПДВ, а також платіжних дорученнях по сплаті ПДВ з вказанням номеру, дати,  суми платежу, призначення платежу по кожному платіжному дорученню, відповідач, ігноруючи призначення платежу, яке вказано в платіжних  дорученнях, зараховував суми податків не в рахунок погашення поточного платежу, а в рахунок попередніх платежів.

Тобто, відповідач без згоди з позивачем змінив призначення платежу на підставі підпункту 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та  Податкового роз'яснення «Щодо черговості погашення і окремих питань стягнення сум податкового боргу», затвердженого Наказом ДПА України від 13.11.2002р. № 540.

Не звертаючи уваги на призначення платежів в платіжних дорученнях, позивач зараховував платежі на погашення не поточних податкових зобов'язань, а податкового боргу, що виник раніше, тобто проводив  облік надходження платежів у картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість в порядку календарної черговості настання граничних строків сплати узгоджених зобов'язань.           

Згідно пункту 30.1 статті 30 розділу IV Закону України “Про платіжні системи і переказ грошей в Україні” №2346-III від 05.04.2001 року (із внесеними змінами і доповненнями) переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок одержувача.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має  право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. (ст. 22). Конституція України має вищу юридичну силу (ст. 8).

Згідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість виконання яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства  України  адміністративне  судочинство  здійснюється  відповідно  до Конституції України,  цього Кодексу та  міжнародних  договорів, згода  на  обов'язковість  яких надана Верховною Радою  України.

Ст.. 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 20.03.1952 р., ратифікованого Україною 17.07.1997 р., передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого права, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. В ч. 2 цієї ж статті зазначено, що попередні положення ніяким чином не обмежують права держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів. Отже, зі змісту ч. 2 ст. 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини вбачається, що будь –які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою такого платника податків або за рішенням суду.

Ст. 8 Закону України “Про власність” встановлено, що цим законом встановлюються основні положення про власність в Україні  частиною 2 цього Закону передбачено, що:

           1. право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном;

           2. право власності  в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність   правовідносин власності.;

           3. кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.

Ст. 3 вказаного Закону передбачено, що суб'єктами права власності в Україні визначаються: народ України, громадяни, юридичні особи і держава. У відповідності зі ст. 4 цього Закону  власник на свій розсуд володіє та користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до п. 3 ст. 47 Господарського кодексу України передбачає, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

Отже чинним законодавством також закріплено право власника вільно, за власною ініціативою та на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном та гарантії недоторканості майна з боку держави.

У відповідності до ст.. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами  України.

Згідно  ст. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної  податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Серед прав органів державної податкової  служби, передбачених ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” ДПІ не має права самостійно, без згоди на то платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Відповідно до пункту 1.8 чинної у перевіряємий період Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових  фондів, затвердженої наказом  Головної державної податкової  інспекції України від  12.05.1994р. №37 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.2001р. №342, яка діє з 18.07.2005р.) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.10.2001р. за №887/6078, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі АІС). Засобами АІС забезпечується автоматизоване виконання всіх операцій на робочому місці працівників підрозділу обліку і  звітності, в тому числі ведення особових рахунків платників, формування довідкової інформації та складання звітності.   

         В силу пункту 5.3 Інструкції дані про надходження платежів до бюджету повинні бути відображені органом державної податкової служби в особових рахунках платників і  у реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України (фінансових органів) відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.  

        При обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використання даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить  їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту ”Призначення платежу” на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.

Слід зробити висновок, що відповідач діяв із значним перевищенням повноважень, передбаченим Конституцією України та Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, оскільки не вправі був самостійно, без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу та перераховувати платежі за поточними зобов'язаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше. Оскільки платник податків є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у тому числі, й  визначати призначення платежів.  

         Викладене свідчить про необґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень.

         Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

         В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

        Відповідач не довів суду обґрунтованість спірних податкових повідомлень–рішень.

        Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню.

        Таким чином, суд приходить до висновку, що  сума штрафних санкцій, яка визначена у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, застосована до позивача неправомірно.

Відповідно до частини 2 с. 19 Конституції України органи державної   влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України  та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.  

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача  підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки  п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору  визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3,40 грн., зайво сплачене держмито у сумі 6,80 грн. підлягає  поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно  до п.2 ст. 89 КАС України по його заяві.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини  постанови.

Постанова складена у повному обсязі  12.05.2008року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд, -   

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

        Визнати  нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від 26.06.2007р. № 0006441501/0, від 12.09.2007р. № 0006441501/1 та від 22.11.2007р. №  0006441501/3  про застосування штрафних санкцій за порушення граничного терміну сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 175300,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми «Мастер Геймс» (АР Крим, м. Сімферополь, вул.Гаспринського,29, ЄДРПОУ 20748947)  3грн.40 коп. судових витрат.

У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.