Рішення

від 20.06.2011 по справі 32/245(2010)-12/17-878-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/245(2010)-12/17-878-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2011 р.Справа  № 32/245(2010)-12/17-878-2011

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Львівської філії ВАТ "Укртелеком"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Арія вин" в особі відокремленого структурного підрозділу "Арія вин Львів"

про  стягнення 3442,75 грн.

   Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Львівської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі –ВАТ "Укртелеком"), звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арія вин" в особі відокремленого структурного підрозділу "Арія вин Львів" (далі –ТОВ "Арія вин") заборгованості за телекомунікаційні послуги - 3076,76 грн., пені –126,06 грн., інфляційних –178,49 грн., 3% річних –61,44 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.12.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 32/245(2010).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.02.2011р. справу № 32/245(2010) направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2011р. справу № 32/245(2010) прийнято до свого провадження суддею господарського суду Одеської області, їй присвоєно № 32/245(2010)-12/17-878-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

04.05.2011р. від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арія вин" в особі відокремленого структурного підрозділу "Арія вин Львів" на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арія вин".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.05.2011р. замінено неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арія вин" в особі відокремленого структурного підрозділу "Арія вин Львів" на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арія вин"

Позивач про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою корінцями поштових повідомлень, що є у матеріалах справи, але в судове засідання не з'явився, підстав поважності неявки суду не навів.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.04.2011 р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

27.09.2009 р. між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії ВАТ "Укртелеком" (далі - Укртелеком) та ТОВ "Арія вин" в особі відокремленого структурного підрозділу "Арія вин Львів" (далі –Абонент), було укладено договір № 4686 про надання телекомунікаційних послуг.

Згідно з п.1.1. договору Укртелеком відповідно до умов договору зобов'язується надавати Абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах, замовлених Абонентом (далі –послуги), а Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.4.2. Абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі.

Пунктом 3.4.15. договору абонент зобов'язаний письмово попередити Укртелеком про своє небажання (відмову) продовжувати відносини у порядку, передбаченому договором.

Згідно з п.4.10. договору вартість послуг, зазначених у п.4.9. договору, визначається відповідно до діючих тарифів Укртелекому.

Відповідно до п.5.2. договору у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочення оплати.

Пунктом 7.1. договору визначено, що він вступає в силу з моменту його підписання Укртелекомом та Абонентом і діє протягом одного року.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомила письмово про його припинення договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Як зазначив позивач в своїй позовній заяві за надані телекомунікаційні послуги Абоненту виставлялися рахунки, які оплачувалися лише частково, так за період з 01.02.2010 р. по 30.11.2010 р. включно у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за  надані телекомунікаційні послуги в сумі 3076,76 грн.

За порушення зобов'язань щодо сплати за телекомунікаційні послуги Укртелекомом було нараховано Абоненту пеню в розмірі 126,06 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем отриманих у період з 01.02.2010 р. по 30.11.2010 р. включно телекомунікаційних послуг, позивач для захисту своїх порушених прав звернувся з позовною заявою до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п.2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач період з 01.02.2010 р. по 30.11.2010 р. включно надав відповідачу телекомунікаційні послуги за які відповідачем у лютому 2010р. сплачено 683,07 грн.

Таким чином, відповідно до наданого позивачем розрахунку, за отримані та не сплачені телекомунікаційні послуги у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 3076,76 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості наданого позивачем та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів Закону та договору, договірні зобов'язання виконувались не належним чином, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за отримані телекомунікаційні послуги в розмірі: 3076,76 грн. –основного боргу; 61,44 грн. –3% річних; 178,49 грн. –інфляційних та 126,06 грн. –пені.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів належного виконання зобов'язань на день розгляду справи відповідач суду не надав, позов не оспорив.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арія вин" (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. капітана Панасенко, 1а, код ЄДРПОУ 31851793) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Львівської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (79044, м. Львів, вул. Молочна, 15а, код ЄДРПОУ 01186030) –3076,76 (три тисячі сімдесят шість) грн. 76 коп. –заборгованість за телекомунікаційні послуги; 102 (сто дві) грн. 06 коп. –пені; 178 (сто сімдесят вісім) грн. 49 коп. –інфляційних витрат; 61 (шістдесят одна) грн. 44 коп. –3% річних; 102 (сто дві) грн. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 25.06.2011 р.

Суддя                                                                                       Цісельський О.В.