14/265-07нр
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06.05.08 Справа № 14/265-07нр.
за позовом дочірнього підприємства «Агрофірма «Діамант» товариства з
обмеженою відповідальністю «Горобина»
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агро»
третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Горобина»
про стягнення 45495 грн. 95 коп.
СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І
За участю представників сторін:
Від позивача: Трегубов О.О., довіреність від 04.09.2007 року
Від відповідача: Челядін С.В.
Від 3-ї особи: не з'явився
В судовому засіданні 06.03.2008 року було оголошено перерву до 20.03.2008 року.
В судовому засіданні 24.04.2008 року було оголошено перерву до 06.05.2008 року
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 45495 грн. 95 коп. завданих йому, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору від 12.09.2006 року, відповідно до якого відповідач надав позивачу послуги по збиранню врожаю, а саме: 4596 грн. 00 коп. штрафу нарахованого відповідно до п. 1.4 договору за несвоєчасне виконання робіт, 4578 грн. 75 коп. збитків спричинених недотриманням норм використання паливних матеріалів, 14432 грн. 40 коп. збитків понесених внаслідок простою автомобілів впродовж 105 годин та 21888 грн. 00 коп. збитків понесених внаслідок надання чотирьох автомобілів в продовж восьми днів простою.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнає, посилаючись на те, що свої зобов'язання за договором він виконав належним чином, також зазначає що саме відповідачу з вини позивача було завдано збитки, внаслідок несвоєчасного надання ним транспортних засобів.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:
12.09.2006р. між позивачем – дочірнім підприємством «Агрофіа «Діамант» товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» та відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агро» було укладено договір на проведення робіт по збиранню цукрового буряка.
В обґрунтування вимог, викладених в позовній заяві позивач посилається на те, що у відповідності до п. 1.4 зазначеного договору, роботи по збиранню цукрового буряка повинні бути виконані в строк до 28.09.2006 року. Фактично роботи виконані лише 24.10.2006 року, що підтверджується актом від 24.10.2006 року, видатковою накладною №РН-00049 від 27.10.2006 року. Тобто, прострочення виконання робіт по договору з 28.09.2006 року по 24.10.2006 року становить 26 днів.
Відповідно до п. 5.3 договору, за прострочення виконання робіт відповідачу нараховано штраф у розмірі 0,1% від ціни договору за кожний день прострочення виконання робіт, що становить 4596 грн. 80 коп.
Враховуючи вищезазначене, та те, що відповідно до акту від 24.10.2006 року, роботи за спірним договором були виконані відповідачем 24.10.2006 року, тобто за 26-ти денний термін прострочення та те, що сторони не заперечували, що роботи по збиранню врожаю на площі 220,5 га здійснювались в рамках спірного договору в зв'язку з чим ціна виконаних відповідачем робіт за цим договором склала 176800 грн., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4596 грн. 80 коп. штрафу за порушення строків збирання є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Уразі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до п. 3.1 договору, сторонами визначено норму витрат дизпалива у розмірі 40 літрів на 1 гектар площі збирання врожаю. Загальний розмір використаного палива повинен бути не більше 8820 літрів, проте виконавець отримав 10041 літрів палива, що підтверджується лімітно-забірними картами від 16.09.2006 року на 5321 літрів, та від 01.10.2006 року на 4720 літрів. Надлишок пального виконавець не повернув, використав палива на 1221 літрів більше. Замовник придбав зазначене паливо за ціною 3 грн. 75 коп. за літр, що підтверджується видатковою накладною № От-00001116 від 04.10.2006 року. Розмір збитків, спричинених у зв'язку з недотриманням норм використання палива, становить 4578 грн. 75 коп.
Доводи відповідача про те, що комбайн, на якому він збирав врожай, кожного для був змушений здійснювати переїзд з місця стоянки і до поля, а також в зворотному напрямку, на вимогу позивача з одного поля на інше, судом не приймаються, оскільки відповідно до умов спірного договору, надане позивачем дизельне паливо, відповідач зобов'язувався використовувати лише при збиранні врожаю (п. 3.1 договору).
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4578 грн. 75 коп. збитків, спричинених недотриманням норм використання паливних матеріалів, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 14432 грн. 40 коп. збитків, понесених внаслідок простою автомобілів в продовж 105 годин та 21888 грн. 00 коп. збитків понесених внаслідок надання чотирьох автомобілів впродовж 8-ми днів простою.
Відповідно до п. 2.4 договору перевезення цукрового буряка здійснюється транспортом замовника. Відповідно п. 4.2.3 договору виконавець повинен забезпечити відсутність простою збиральної техніки (комбайну) з його вини.
Відповідно до ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Таким чином, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправність поведінки особи; шкода як результат протиправної поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, що заподіяла шкоду.
Відповідно до ст. 225 Г.К. України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначене відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесених стороною, яка зазнала збитки внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі неналежного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, акти, які на думку позивача посвідчують факти ухилення відповідача від ухилення від виконання робіт по збиранню цукрового буряка, складені лише позивачем та не направлялись відповідачу для їх підписання.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивач не замовляв автомобілі на 17.10.2006 року та на 18.10.2006 року, коли складались ним акти щодо простою транспортних засобів.
Відповідно до талонів замовника до подорожніх листів, наданих позивачем до суду, як на обґрунтування своєї позиції по справі, вбачається, що перевезення цукрового буряку здійснювалось і після виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору, а саме, після 26.10.2006 року (талони замовлення від 25.10.2006 року, 26.10.2006 року, 28-31.10.2006 року, 27.10.2006 року, 19-25.10.2006 року).
Крім того, в подорожніх листах відсутнє посилання на договір № 09-01 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.09.206 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Горобина» та дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» «Агрофірма «Діамант».
Відповідно до п. 1.3 зазначеного договору, його було укладено на перевезення вантажу протягом вересня 2006 року, а як вбачається з талонів замовника, послуги надавались і протягом жовтня 2006 року.
Таким чином, суд не вбачає прямого зв'язку договору з талонами замовника до подорожніх листів, наданих позивачем.
Талони замовника, додані до матеріалів справи, не підтверджують факт зроблених позивачем додаткових витрат. Також не можуть слугувати доказами понесених додаткових транспортних витрат і платіжне доручення № 158 від 22.04.2008 року, так як в призначенні платежу відсутнє посилання на відповідний договір, а також на документи, що підтверджують факт виконання робіт саме на полях відповідача.
Також суттєвим є те, що актами приймання виконаних робіт, підписаних сторонами від 25.09.2006 року та актами без зазначення дати їх складання, визначається відсутність претензій до виконавців робіт та передбачено, що при наявності претензій складається додатковий акт відповідно до умов договору. Як свідчать пояснення представників сторін в судовому засіданні, таких актів складено не було.
Таким чином, позивач не довів належними засобами доказування наявності понесених ним додаткових витрат, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 14432 грн. 40 коп. збитків, понесених внаслідок простою автомобілів в продовж 105 годин та 21888 грн. 00 коп. збитків понесених внаслідок надання чотирьох автомобілів впродовж 8-ми днів простою є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам, 91 грн. 74 коп. державного мита та на 23 грн. 79 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми «Арго» (40022, м. Суми, вул. Дзержинського, 16, код 31622863) на користь дочірнього підприємства «Агрофірма «Діамант» товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (42346, Сумська область, Сумський район, с. Сула, вул. 40 років Перемоги, 29, код 32646953) 4596 грн. 00 коп. штрафу нарахованого відповідно до п. 1.4 договору за несвоєчасне виконання робіт, 4578 грн. 75 коп. збитків спричинених недотриманням норм використання паливних матеріалів, 91 грн. 74 коп. державного мита та на 23 грн. 79 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову – відмовити.
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД
Повний текст рішення підписано 12.05.2008 року.
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2008 |
Оприлюднено | 30.05.2008 |
Номер документу | 1653190 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Лиховид Б.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні