Постанова

від 06.05.2008 по справі ас3/131-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС3/131-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.08           Справа №АС3/131-08.

Господарський суд Сумської області , у складі судді Левченко Павла Івановича  розглянув матеріали справи

за позовом:  Державної податкової інспекції в м. Суми

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Сумське автотранспортне підприємство 15927”, м. Суми

про стягнення 179995  грн. 04 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –  Луніка О.В.  

від відповідача – Білик С.І.

В засіданні приймав участь секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко

В судовому засіданні розпочатому об 11 год. 50 хв. 08.04.2008 року , оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 06.05.2008 року .

Суть спору:  Позивач просить суд  стягнути з відповідача  на користь позивача 179 995 грн. 04 коп.  податкового боргу , у  тому  числі : основного платежу 177 887,04 грн. та штрафних санкцій 2 108,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов просить суд задовольнити позовні вимоги  позивача щодо стягнення  податкового боргу з основного платежу по податках і зборах (обов'язкових платежах) в сумі  177 977 грн. 04 коп. , а в задоволенні вимог щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання  зобов'язань по сплаті  податків , зборів (обов'язкових платежів) на суму  2 018 грн. відмовити .

Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що ухвалою господарського суду  Сумської області від 31.10.2006 року порушено провадження у справі № 8/531-06 про банкрутство відповідача , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів .

Вимоги позивача у даній справі виникли після порушення  провадження у справі про банкрутство  відповідача , а тому є поточними і підлягають  визнанню та включенню до окремого реєстру вимог кредиторів .

Однак кредиторські вимоги позивача в сумі  2 018 грн. 00 коп. є штрафними  санкціями  за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті податків , зборів  (обов'язкових платежів) .

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення  платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом»  протягом дії мораторію  на задоволення вимог кредиторів  не нараховуються неустойка ( штраф, пеня) , не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових  зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків, зборів ( обов'язкових платежів) .

Тому відповідач визнає лише позовні вимоги позивача щодо стягнення основного платежу в сумі  177 977,04 грн., а вимоги щодо стягнення  2 018 грн. штрафних санкцій вважає  незаконними та такими , що протирічать п. 4 ст. 12 згаданого вище Закону.

Позивач подав письмовий відзив на заперечення відповідача , в якому доводить , що дія мораторію не розповсюджується на зобов'язання  щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів) , які виникли після  введення мораторію , а отже , і не припиняє заходів , спрямованих  на їх забезпечення і є  похідними від основного зобов'язання .

Позивач посилається на те , що такої позиції  дотримується і Верховний Суд України , який своєю постановою від 06.02.2007 року № 07/87 визнав правомірність  застосування штрафних санкцій , які були нараховані після порушення справи про банкрутство .

    Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідач є платником податків , зборів та обов'язкових платежів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» .

Згідно ст. 9 згаданого закону, до обов'язків платників податків  входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як встановлено в судовому процесі під час  розгляду даної справи, станом на  06.02.2008 року сума податкового боргу відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями становить  по основному платежу ( по сплаті податків і зборів) 177 887 грн. 04 коп. в тому числі : по податку на прибуток – 76 669,00 грн. ; по податку на додану вартість  - 51 596 грн. 50 коп. ; по податку з власників транспортних засобів  - 4 96768 грн. ; по земельному  податку – 34 142,88 грн.;  по орендній платі – 8 776,52 грн.,  по комунальному  податку – 409,30 грн. ; по збору за забруднення навколишнього природного середовища  до Фонду охорони навколишнього середовища – 1 325,16 грн. .

По штрафним санкціям сума податкового боргу відповідача складає станом на 06.02.2008 року – 2 108 грн., в тому числі :  по податку на прибуток – 1 275 грн. ; по податку на додану вартість  - 833,00 грн.

Вищевказана  заборгованість перед  бюджетом утворилась  внаслідок  порушення відповідачем податкового законодавства .Ця заборгованість  не підлягає  списанню  та розстроченню на підставі ст. 18 Закону України « Про  порядок погашення   зобов'язань платників податків перед бюджетом  та державними  цільовими  фондами « від 21.12.2000  року № 2181-Ш.

Відповідач не заперечує  проти позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми 177 887 грн. 04 коп. узгодженого  податкового зобов'язання  по основному платежу ( податкам, зборам, обов'язковим платежам) .

Поряд з цим , відповідач заперечує проти позовних вимог щодо стягнення з нього 2 108 грн.  штрафних санкцій , посилаючись  на те , що він знаходиться в процедурі банкрутства , а тому відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України « Про відновлення  платоспроможності боржника або  визнання  його банкрутом»  до нього не повинні застосовуватися санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів) .

Тобто, відповідач не погоджується  з вимогами позивача щодо стягнення з нього самостійно нарахованих штрафних санкцій за неналежне виконання поточних зобов'язань по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість , оскільки податкові зобов'язання по сплаті  податків і штрафних санкцій виникли у позивача у період дії мораторію.

З такою позицією відповідача не можна погодитися .

Як вірно зазначає позивач, відповідно до статей 1 та 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання банкрутом» , мораторій на задоволення вимог кредиторів  - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і  зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію , а також припинення заходів, спрямованих  на забезпечення  виконання цих  зобов'язань та  зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття  рішення про введення мораторію .Протягом  дії мораторію на задоволення вимог кредиторів  не нараховуються неустойка ( штраф, пеня) , не застосовуються інші санкції за невиконання  чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати  податків і зборів  ( обов'язкових платежів ).

Наведені норми регулюють правовідносини , які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю  боржника виконати  після настання встановленого строку існуючі  зобов'язання , і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів .

З порушення провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення  підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди , у нього можуть ви6никати нові зобов'язання .

З огляду на наведене можна зробити висновок про те , що дія мораторію  поширюється  лише на задоволення  вимог конкурсних  кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня) , застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати  податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями , які забезпечують належне виконання основного зобов'язання , і є похідними від основного зобов'язання .

З огляду на наведене, оскільки мораторій не запиняє виконання боржником грошових  зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію , а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення .

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування  санкцій, застосування заходів забезпечення  за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів) , а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання податкових зобов'язань по сплаті податку  на прибуток  приватних підприємств  та податку на додану вартість  настав у позивача після  31.10.2006 року , тобто після  порушення  провадження у справі про банкрутство  та введення  мораторію, дія мораторію на виконання  цих податкових зобов'язань не розповсюджувалась.

Такої позиції дотримується і Верховних Суд України , який своєю постановою від  06.02.2007 року № 07/87 визнав правомірність застосування штрафних , які були нараховані після порушення справи про банкрутство.

   Зважаючи  на викладене , господарський суд повністю погоджується з позицію та правим обґрунтуванням позивача і визнає, що  позовні вимоги позивача у даній адміністративній справі підлягають задоволенню повністю, оскільки вони є правомірними та обґрунтованими.

Тому  , керуючись ст.ст. 71,158-163 КАС України , господарський суд  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Суми до Відкритого акціонерного товариства „Сумське автотранспортне підприємство 15927”, м. Суми  про стягнення 179 995  грн. 04 коп.  - задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15927» ( 40009, м.Суми, Білопільський шлях, 16 ; ід. код 03118529) на користь Державної  податкової інспекції в м.Суми ( 40030, м.Суми, Червона площа,2 ; код 21102740 ) податковий борг в сумі  179 995,04 грн.

3.          Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4.          Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови підписаний суддею  12.05. 2008  року.