Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
14 червня 2011 р. № 2-а- 3448/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бартош Н.С.,
при секретарі судового засідання –Островської М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт" про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт" податковий борг по земельному податку у сумі 13995,88 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
Відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 13995,88 грн. з земельного податку.
Згідно особового рахунку боржника переплата по земельному податку з юридичних осіб склала 188,36 грн.
За результатами здійснення підприємством ТОВ «Лайт» фінансово-господарської діяльності на виконання вимог діючого законодавства України, до ДПІ надано податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік №3266 від 30.01.2009 р., відповідно до якого підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання за поточний рік у сумі 16875,00грн.
Фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 05.08.2009р. проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт» з повноти і своєчасності сплати до бюджету податків і зборів встановлених законодавством, що підтверджується актом перевірки від 05.08.2009р. № 849/151/23792920.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Лайт» в порушення вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р., ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ - несвоєчасно сплатило узгоджену суму податковою зобов'язання по податковому розрахунку №3266 від 30.01.2009р. Останній день граничного терміну сплати 30.03.2009р. Податкова заборгованість склала 1217.41грн., але сума зобов’язання погашена 31.03.2009р.
На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.08.2009р. № 0011761503/0, яким визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 121,74грн., яке отримане відповідачем під підпис 10.08.2009р.
Відповідачем частково сплачена сума боргу у розмірі - 2812,50 грн.
Отже, борг по земельному податку з юридичних осіб складає 13995,88 грн.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень та клопотань не надав.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, просив судове засідання провести без участі представника податкової інспекції, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Судом розглянуто справу у письмовому провадженні у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 41 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт» зареєстроване як юридична особа 30.06.1998 р., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідач, як платник земельного податку, самостійно визначив її річний розмір на 2009 рік у сумі 16875,00 грн. з розбивкою цієї річної суми рівними частками за місяцями -1406,25 грн. – в місяць.
Фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 05.08.2009р. проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт» з повноти і своєчасності сплати до бюджету податків і зборів встановлених законодавством, за результатами якої складений акт від 05.08.2009р. № 849/151/23792920.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Лайт» в порушення вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р., ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-ХІІ - несвоєчасно сплатило узгоджену суму податковою зобов'язання по декларації з податку на додану вартість №3266 від 30.01.2009р. у сумі 1406,25 грн. Останній день граничного терміну сплати 30.03.2009р. Податкова заборгованість склала 1217.41грн., але сума зобов’язання погашена 31.03.2009р.
На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.08.2009р. № 0011761503/0, яким визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 121,74грн., яке отримане відповідачем під розпис 10.08.2009р.
Згідно зворотного боку облікової картки підприємства з земельного податку, відповідачем частково був сплачений борг у розмірі - 2812,50 грн., а тому несплачена сума податкового зобов’язання складає 13995,88 грн.
У зв’язку з несплатою визначеної податковим органом суми штрафної (фінансової) санкції Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено першу податкову вимогу про сплату боргу №1/718 від 07.05.2009 року на суму 1217,89 грн. та 13.08.2009 року винесено другу податкову вимогу № 2/1068 на суму 5436,64 грн.
Зазначені податкові вимоги були направлені відповідачу поштою, але не були вручені, про що складені акти № 267 від 14.07.2009 року та № 344 від 08.10.2009 року.
09.11.2009 р. начальником податкової інспекції прийняте рішенням № 267 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.
Вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до погашення боргу, а тому останній звернувся до суду з відповідним позовом.
Так, згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» від 22.02.2006 року №1251 (далі – за текстом Закон № 1251) діяв на час виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки, збори (обов’язкові платежі).
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №1251 контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків, зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Окрім цього, згідно з п.п.2.3.1.п.2.3.ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. (далі – за текстом Закон № 2181) діяв на час виникнення спірних правовідносин) органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в України» № 509 від 04.12.1990 р. (далі – за текстом Закон № 509) державні податкові інспекції виконують функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), а на підставі п. 11 ч. 1 ст. 10 цього ж закону мають право подання до суду позовів про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок майна.
Також, відповідно до п. 1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року за №509-ХІІ зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділення, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону № 2181 податковий борг – це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Виходячи з положень п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Визначаючи терміни, що використовуються в цьому законі, згідно положень п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181, законодавець ототожнив поняття податкової декларації та розрахунку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» № 2535 від 03.07.1992 року (далі за текстом – Закон № 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону № 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до ст. 17 Закону № 2535 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до ст.ст. 26, 27 Закону України «Про плату на землю» за порушення Закону України «Про плату на землю» платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України. Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до п.п. 6.2.4, п.6.2 ст. 6 Закону України №2181, у разі коли податковий орган не може вручити платнику податків податкове повідомлення, податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу в приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Податковим органом було додержано процедуру визначення суми податкового зобов’язання, здійснено заходи щодо погашення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
На теперішній час сума заборгованості підприємством не сплачена і складає 13995,88 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 41, 71, 94, 128, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт" про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт"(61099, м. Харків, бульвар Богдана Хмельницького,24, код 23792920) на користь Державного бюджету податковий борг по земельному податку у сумі 13995.88 грн. (тринадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять гривень 88 копійок), шляхом перерахування вказаної суми на р/р 33216811700007, код платежу 13050100, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, код отримувача – 34677145, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бартош Н.С.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2011 |
Оприлюднено | 04.07.2011 |
Номер документу | 16534603 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Бартош Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні