Рішення

від 13.05.2008 по справі 5020-5/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" травня 2008 р. справа № 5020-5/111

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техцентр Відродження” (99040 м. Севастополь, вул. Коломійця, б. 5, оф. 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю  „Сільвер компані” (99055  м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 152-А)

про стягнення заборгованості в розмірі  23242,00   грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач: Погорілий Д.І., довіреність № 32 від 25.03.2008;

Відповідач: не з'явився.

Суть спору:

Позивач, ТОВ „Техцентр Відродження”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю  „Сільвер компані”, про стягнення заборгованості за договором поставки № 1 від 03.09.2007 в розмірі  23242,00   грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо поставки товару.

Позивач також звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як  позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві та довідки Управління статистики (а.с. 49).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представників сторін.

Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2007  між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 1.

Відповідно до умов договорів, відповідач зобов'язався поставляти товар, а позивач приймати та сплачувати вартість товарів, на умовах передбачених вказаними договорами.

Згідно з п. 2.2.1 договору відповідач зобов'язався забезпечити доставку товару протягом 10 днів після фінансування позивачем.

У випадку відсутності поставки відповідач зобов'язався повернути сплачену суму протягом 3-х днів.

На виконання умов договору на підставі рахунку № 001031207 від 03.12.2007 позивач оплатив відповідачеві товар на суму 28242,84 грн. (а.с.7).

Проте, в порушення зобов'язань відповідач не поставив позивачу товар, а повернув грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. після проведення перевірки з боку ВДСБЕЗ УМВС України у місті Севастополі.  

Зобов'язання з оплати товару позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але постачання товару відповідачем не здійснювалась, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 23424,00 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України  за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України  реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами  договіру купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, як вбачається з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 16.01.08, директор ТОВ „Сільвер компані” Безручко О.І. пояснив, що свої договірні  обов'язки перед ТОВ „Техцентр Відродження” він не виконав з причини затримки банківських платежів.

При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 232,42 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75,  82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  „Сільвер компані” (99055  м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 152-А,  код ЄДРПОУ  33460069, п/р 26003060074771 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Техцентр Відродження” (99040 м. Севастополь, вул. Коломійця, б. 5, оф. 3,  код  ЄДРПОУ 33775180, п/р 26004300112220 у ВАТ ВІЕЙБІ Банк м. Сімферополь, МФО 308047) заборгованість в сумі  23242,00 грн.,    витрати по сплаті державного мита в сумі 232,42 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

15.05.2008

Розсилка:

1.          ТОВ „Техцентр Відродження” (99040 м. Севастополь, вул. Коломійця, б. 5, оф. 3)

2.          ТОВ  „Сільвер компані” (99055  м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 152-А)

3.          Справа

4.          наряд