3291-2008
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301
РІШЕННЯ
Іменем України
12.05.2008Справа №2-30/3291-2008
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна техніка та устаткування», м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79.
Про стягнення 17137,95 грн.
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Стоборєв, предст. за дов. від 04.02.2008р. №05 у справі.
Від відповідача – не з'явився.
Суть спору: позивач – ТОВ «Будівельна техніка та устаткування», м. Сімферополь - звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача ТОВ «Куллайн» 17137,95 грн., в тому числі заборгованості з орендної плати в сумі 11238,00 грн., 5899,95 грн. пені та судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди №АТ 003/09 від 01.11.2007р., внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з'явився, відзив та витребувані документи не представив, про день розгляду справи сповіщений належним чином: ухвали направлені на адресу його реєстрації рекомендованою кореспонденцією.
Згідно з довідкою Головного управління статистики в АР Крим від 27.03.2008р. № 05.3-5/1055 відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Куллайн» зареєстровано як юридична особа за юридичною адресою: м. Сімферополь, вул. Бєла Куна, буд. 19, кв. 148, за цією адресою були скеровані позов та ухвали господарського суду.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами. Інших доказів представлено в матеріали справи не було.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд –
в с т а н о в и в:
01 листопада 2006р. ТОВ «Куллайн» (орендар) та ТОВ «Будівельна техніка та устаткування», м. Сімферополь (орендодавець) уклали договір оренди спецтехніки №АТ 003/09 (а.с. 16-18).
Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 283 Господарського кодексу України (далі – ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з п. 1 договору (орендодавець) передає в оренду орендареві за заявками останнього транспортні засоби та кранову техніку (Механізми) у відповідності з додатками до договору.
Строк дії договору встановлений сторонами в п. 3.1 договору та орієнтовно складає 5 днів. Фактичний строк оренди може перевішувати зазначений строк та визначається датою повернення Механізмів з оренди на підставі акту.
На підставі розділу 4 договору орендар зобов'язується до моменту передачі механізму в оренду, на підставі відповідного рахунку, здійснити попередню оплату вартості оренди механізму за зазначений у додатку до договору період. Наступні платежі по даному договору проводяться орендарем у порядку та на умовах, обумовлених у додатку до договору на підставі виставлених орендарем рахунків.
Факт отримання майна у строкове платне користування (оренду) підтверджується двостороннім актом приймання-передачі від 07.11.2007р. до договору №АТ 00309 від 01.11.2007р., який міститься в матеріалах справи (а.с. 13). Згідно з даним актом відповідач отримав в оренду Екскаватор «Либхер-902» №ЄО 902 та автомобілі КРАЗ №АК0626АТ та №АК3120АТ.
Згідно з актом приймання-передачі механізмів від 15.11.2007р. відповідач повернув позивачеві у технічно справному стані Екскаватор «Либхер-902» у кількості однієї штуки та автомобілі КРАЗ у кількості двох одиниць.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з двостороннього акту про надання послуг оренди механізмів №81 від 27.11.2007р. по договору №АТ 00309 від 01.11.2007р. позивачу надавались послуги з оренди спецтехніки на загальну суму 11238,00 грн. (а.с. 12).
Таким чином, позивачем було надано послуг усього на суму 11238,00 грн.
Позивач 13.02.2008р. скеровував на адресу відповідача претензію від 12.02.08р. про сплату боргу (а.с. 14-а, 15), якою просив відповідача оплатити суму боргу до 12.02.2008р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак до теперішнього часу свої зобов'язання по оплаті орендної плати відповідач не виконав, заборгованість становить 11238,00 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.
Крім того, позивач пред'явив до стягнення пеню в сумі 5899,95 грн. за період з 01.12.2007р. по 14.03.2008р. із розрахунку 0,5% за кожний день прострочення, яка підлягає задоволенню частково з наступного.
На підставі п. 5.6. договору в разі порушення умов, передбачених п. 4.2 договору з орендаря, на бажання орендодавця, може бути стягнута пеня у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення її погашення.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/86-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій сплачується пеня.
Так, пеня підлягає нарахуванню виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення в розмірі 10,00 %.
Крім того, позивач визначає період нарахування пені з 01.12.2007 р. по 14.03.2008 р.
Як було досліджено судом, на підставі п. 4.2. договору оплата послуг здійснюється на підставі виставленого рахунку. Такі ж умови оплати закріплені сторонами в додатку № 1 до договору (а.с. 19).
Однак доказів того, що позивач направляв відповідачу на оплату рахунок представлено не було, у зв'язку з чим, суд вважає, що між сторонами не узгоджений порядок оплати наданих послуг.
На підставі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача була скерована претензія від 12.02.2008 р. № 13, яка вручена уповноваженому представнику відповідача 14.02.2008 р. (а.с. 15, 15а). Так, відповідач протягом семи днів, а саме, до 21.02.2008 р. повинен був виконати вимогу позивача і сплатити борг в сумі 11238,0 грн.
Таким чином, пеня підлягає стягненню з відповідача за період з 22.02.2008 р. по 14.03.2008 р. (21 день), як заявлено позивачем, в сумі 128,96 грн. із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ 10 %.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні, яке відбулося 12 травня 2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 20 травня 2008р.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШІВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куллайн», м. Сімферополь, вул. Бела Куна, буд. 19, кв. 148 (факт.адреса: м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, буд. 8, оф. 1) (р/р 26008054672300 в АКІБ «УкрСибБанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 34582462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна техніка та устаткування», м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79 (р/р 2600101300269 в СФ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 384867, ЄДРПОУ 35052911) 11238,00 грн. заборгованості з орендної плати, 128,96 грн. пені, 113,67 грн. державного мита та 78,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В інший частині позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2008 |
Оприлюднено | 30.05.2008 |
Номер документу | 1653558 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Ловягіна Ю.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні