Рішення

від 24.06.2011 по справі 1/42/5022-706/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/42/5022-706/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2011 р.Справа № 1/42/5022-706/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   cудді Чопка Ю.О.             

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро", смт. Чемерівці Чемеровецького району, вул. Миру,3       

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області, вул. С.Наливайка,33          

про стягнення 83 476 грн. 70 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: Марків Олексій Павлович, начальник юридичного відділу

Відповідача :

          В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

          Суть справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро", смт. Чемерівці Чемеровецького району, вул. Миру,3 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області, вул.  С.Наливайка,33 -  83 476 грн. 70 коп., з яких: 26020 грн. 00 коп. – основного боргу; 16 906 грн. 91 коп. – пені; 24 957 грн. 81 коп. –30 % річних; 10 387 грн.98 коп. –втрат від інфляції; 5 204 грн. 00 коп. -  штрафу.

Ухвалою господарського суду від  24.05.2011р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 10.06.2011р. на 14 год. 30 хв. Згідно ухвали суду від 10.06.2011р. розгляд справи відкладався на 24.06.2011р. з підстав зазначених в даній ухвалі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення ухвал суду від 24.05.2011р. та 10.06.2011р. (повідомлення в матеріалах справи).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимог підтримав повністю.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

15 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро" (надалі –позивач) в особі директора Загородного М.В. (Продавець), який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони,  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" (надалі –відповідач) , в особі директора Стефаняка П.О. (Покупець), з другої сторони, було укладено Договір купівлі-продажу № 27 (надалі –Договір).  У відповідності до умов даного договору позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити відповідачу зернову суміш у кількості 26020 кг по ціні 1 грн.00 коп. за кілограм, а відповідач, в свою чергу, зобов"язувався прийняти і оплатити його вартість за ціною, зазначеною в договорі. Загальна сума договору становить 26020 грн.

Згідно п.4.5 Договору право власності на товар переходить до Покупця після передачі та підписання відповідних документів (накладних, що свідчать про прийом Покупцем товару).

Договір по своїй правовій природі є договором купівлі-продажу і до нього застосовуються положення глави 54 (купівля-продаж) підрозділу 1  розділу 3 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання вищезазначеного Договору позивачем  15.02.2008 р. відпущено повноважному представнику відповідача Мельнику О.П., який діяв на підставі довіреності серії ЯОР № 586318 від 20.02.2008р., товар на загальну суму 26 020 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000061 від 24.02.2010р. (належним чином завірені копії цих документів знаходяться в матеріалах справи).

Пунктами 5.1-5.2 Договору сторони узгодили, що розрахунки між ними здійснюються в безготівковій формі протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

Позивач стверджує, що взяті на себе зобов"язання згідно Договору ним виконані в повній мірі, однак відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно п.5.1. Договору належним чином не виконав, отриманий згідно видаткової накладною № РН-0000061 від 24.02.2010р. товар –зернову суміш 1 категорії на протязі 20 календарних днів не оплатив, у зв"язку з чим, станом на день заявлення позову за ним рахується заборгованість в сумі     26 020 грн. 00 коп.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі про оплату вартості отриманого товару  в лютому 2008 р. не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 26 020 грн. 00 коп.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який  прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення, а також 3% річних якщо інший розмір не встановлено договором  або законом.

Пунктом  8.5 Договору сторони дійшли до згоди, що Покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами Продавця сплачує на користь останнього 30 % річних, що згідно розрахунку позивача за період 07.03.2008р. по 18.05.2011р. становить 24 957 грн.81 коп., а інфляційні втрати за той же період, за розрахунками позивача, становлять 10 387 грн.98 коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожний день прострочення.

        У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

     Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”   № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що “платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.  А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

      В пункті 8.2  Договору сторони передбачили, що  за прострочення виконання зобов"язання Покупець зобв"язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з  07.03.2008 року по 18.05.2011 року в сумі  10 387 грн. 98 коп.

          Однак, згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано. Тобто нарахування пені повинно здійснюватися  лише за період з 07.03.2008р. по 07.09.2008р.

Крім того, суд відзначає, що будь-які збитки, завдані позивачем неоплатою за поставлений товар, повністю компенсуються стягуваним з покупця процентом за користування чужими коштами в розмірі 30 річних.  Факт повного покриття збитків позивача за рахунок процентів підтверджений представником позивача в судовому засіданні 24 червня 2011р.  Високий, в десять раз вищий від законом встановленого, розмір процентів дає підстави суду застосувати ч.3 статті 551 ЦК України і зменшити розмір пені до 1000 гривень.

Крім того,  пунктом 8.3 Договору сторони передбачили, що за порушення умов оплати вартості товару Покупець сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару, що становить 5204 грн. 00 коп.  Разом з тим, стаття 61 Конституції України забороняє двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.  Пеня і штраф належать до одного виду відповідальності, а саме, до цивільно-правової відповідальності.  Відтак, стягнення з відповідача одночасно і пені, і штрафу протирічить Конституції.  В задоволенні позову в частині стягнення штрафу слід відмовити.

      За таких обставин справи та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України та ст.ст.33,34 ГПК України позовні вимоги задовольняються  частково  в сумі  26 020  грн. 00 коп. - основного боргу, 1 000  грн. 00 коп. - пені, 24 957 грн. 81 коп. – 30% річних та 10 387  грн.98 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

       Державне мито та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 48, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

      1. Позов задовольнити частково.

       2. Стягнути Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області, вул. С.Наливайка,33 ідентифікаційний код 30910517 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро", смт. Чемерівці Хмельницької області, вул. Миру,3, ідентифікаційний код 34222628: 26 020 ( двадцять шість тисяч двадцять) грн. рівно - основного боргу, 1 000 (одну тисячу) грн. рівно - пені, 24 957 ( двадцять чотири тисячі дев"ятсот п"ятдесят сім) грн. 81 коп. –30% річних, 10 387 (десять тисяч триста вісімдесят сім) грн.98 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 623 (шістсот двадцять три) грн. 66 коп. державного мита та 176 (сто сімдесят шість) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  3. В решті позову відмовити.

   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони, третя особа мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.  

Повний текст рішення виготовлено 29 червня 2011р.

Суддя                                                                                          Ю.О. Чопко