Рішення

від 14.06.2011 по справі 15/114-10 (н.р. 43/41-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/114-10 (н.р. 43/41-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р.                                                           Справа № 15/114-10 (н.р. 43/41-09)

вх. номер 4286/3-15

Судова колегія господарського суду у складі :

головуючий суддя Лаврова Л.С.

судді:  Кононова О.В.

            Інте Т.В.

При секретарі судового засідання: Васильєва Л.О.

позивач-Мар*їна І.О. відповідач- не з*явився

розглянувши матеріали справи за позовом: Дочірньої компанії "Газ Україна" НАК "Нафтогаз України", м. Київ  

до  Лозівського комунального підприємства "Теплові мережі", с. Краснопавлівка  

про стягнення 288037,83 грн.

та зустрічним позовом  Лозівського комунального підприємства "Теплові мережі", с.Краснопавлівка

до  Дочірньої компанії "Газ Україна" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

про стягнення 190258,73 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірне підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ звернувся до суду з позовом до Лозівського комунального підприємства "Теплові мережі", с. Краснопавлівка  про стягнення за договором комісії № 12/06-761 від 15.09.2006 р., укладеного між сторонами 288037,83 грн.  заборгованості.

02.11.09 р. до суду від відповідача - Лозівського комунального підприємства "Теплові мережі" надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить прийняти позовну заяву до спільного розгляду з позовом ДП “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” до Лозівського КП “Теплові мережі” про стягнення заборгованості за договором комісії № 12/06-761 від 15.09.2006 року. Зарахувати заборгованість ДП “Газ-тепло “НАК “Нафтогаз України” за договором № 17/06-760 від 15.09.2006 р. про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії у сумі 190258,73грн. та вартість комісійної винагороди по договору комісії № 12/06-761 від 15.09.2006р. у розмірі 669,78грн. в рахунок заборгованості Лозівського КП “Теплові мережі” за договором комісії № 12/06-761 від 15.09.2006р в розмірі 288037,83 грн.  та припинити зобов'язання Лозівського КП “Теплові мережі” по договору комісії № 12/06-761 від 15.09.2006р у частині 190928,51грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 листопада 2009 року  зустрічну позовну заяву Лозівського комунального підприємства "Теплові мережі" до ДП "Газ - тепло" про стягнення заборгованості за договором № 17/06-760 від 15.09.2006 року про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії було прийнято до спільного розгляду с первісним позовом по справі № 43/41-09.

11.02.10 р. до господарського суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним  позовом) - Лозівського комунального підприємства "Теплові мережі"  надійшло доповнення до зустрічного позову та учточнення позовних вимог, в яких просить прийняти доповнення Лозівського КП "Теплові мережі" до зустрічного позову та уточнення позовних вимог і розглянути їх по суті, визнати проведене зарахування зустрічних вимог між Лозівським КП "Теплові мережі" та Дочірнім підприємством "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" за договором комісії № 12/06-761 від 15.09.2006 року та договором № 17/06-760 від 15.09.2006 року про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії на підставі заяви Лозівського КП "Теплові мережі" про залік зустрічних вимог від 01 червня 2008 року в частині боргових зобов'язань на суму 190928,51 грн.-дійсним  та стягнути з Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" на користь Лозівського КП "Теплові мережі" 1909,29 грн. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформацІйно-технічне забезпечення, які були  прийняті судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.03.2010 року господарський суд припинив провадження у справі за первісним та зустрічним позовом.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 29.04.2010 року скасував ухвалу господарського суду Харківської області від 15.03.2010 року та передав на новий розгляд.

У судовому засіданні призначеному на 24 травня 2011 року було оголошено перерву до 14 червня 2011 року. Після перерви судове засідання поновлено та продовжено у тому ж складі суду.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні заперечував проти вимог первісного позову у повному обсязі.

Представник відповідача по первісному позову у судове засідання не з'явився, до канцелярії суду 09.06.2011 року надане клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника в судове засідання (юрисконсульта Ткаченко В.В.) через знаходження у щорічній відпустці, проте жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання не надано.

Суд відмовляє в задоволенні вищезазначеного клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, доводи зустрічного позову, заслухавши пояснення представника позивача по первісному позову, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

15 вересня 2006 року між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" (позивачем за первісним позовом)  та Лозівським КП "Теплові мережі" (відповідачем за первісним позовом) було укладено договір комісії № 12/06-761, відповідно до умов якого позивач за первісним позовом доручив, а відповідач за первісним позовом  взяв на себе зобов'язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії, в інтересах та за рахунок позивача за первісним позовом.

На виконання вмов вищезазначеного договору позивачем за первісним позовом було передано відповідачу теплову енергію на загальну суму 334889,39 грн., а відповідачем за первісним позовом обумовлена у договорі теплова енергія була прийнята та реалізована кінцевим споживачам, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, кінцеві споживачі за поставлену за договором комісії № 12/06-761 теплову енергію розрахувались лише в розмірі 46851,56 грн., тобто несплаченою залишилась заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі 288037,83 грн.

Відповідно до п. 4.9 договору комісії відповідач за первісним позовом взяв на себе поруку (делькредере) перед позивачем за виконання зобов'язань третіми особами за договорами, укладеними відповідачем за первісним позовом та третіми особами, на виконання п. 5.2 договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.  

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем за первісним позовом було направлено відповідачу вимогу № 54/11-232-558 від 14.04.2009 р. про погашення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором № 12/06-1029 від 15.09.2006 року.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач своє зобов'язання з оплати теплової енергії виконав неналежним чином, заборгованості у розмірі 288037,83 грн. не сплатив.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої теплової енергії.

Проте, колегією суддів становлено, що господарським судом Харківської області розглядається справа № Б-19/94-10 за заявою Лозівського КП "Теплові мережі" до Лозівського КП "Теплові мережі" про визнання банкрутом.

13 липня 2010 року в газеті "Урядовий кур'єр" № 126 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкротство Лозівського комунального підприємства "Теплові мережі".

09 серпня 2010 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся до суду у рамках справи № Б-19/94-10 із заявою про грошові вимоги до боржника - Лозівське КП "Теплові мережі", в якій просить суд визнати вимоги до боржника на  загальну суму 379296 грн. Складовою частиною зазначеної заяви є вимога за договором комісії № 12/06-761 від 15.09.2006 року на суму 302644,81 грн., з яких сума основного боргу 288 037,83 грн., сума інфляції 9505,25 грн., 3% річних – 5101,73 грн.

Згідно з п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України  від 04.06.2004 року N 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суди мають у  встановленому  ГПК  України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією  вимогою  по  суті  за правилами  позовного  провадження  до  опублікування  в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті  14 Закону. У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог  позовне  провадження  підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України.

Господарським судом Харківської області у справі № Б-19/94-10 за заявою Лозівського КП "Теплові мережі" до Лозівського КП "Теплові мережі" про визнання банкрутом було розглянуто заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про включення до реєстру грошових вимог кредиторів грошових вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у розмірі 374898,41 грн., у тому числі  і суми 288037,83 грн. заборгованості за договором комісії № 12/06-761 від 15.09.2006 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2010 року у справі № Б-19/94-10 за заявою Лозівського КП "Теплові мережі" до Лозівського КП "Теплові мережі" про визнання банкрутом, за результатами розгляду заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про включення до реєстру грошових вимог кредиторів грошових вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України",  було вирішено визнати вимоги кредитора в сумі 374 898,41 грн., яку включити їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Таким чином, враховуючи, що сума заборгованості за договором комісії № 12/06-761 від 15.09.2006 р. у розмірі 288037,83 грн., яка є предметом розгляду цієї справи, включена до реєстру вимог кредиторів Лозівського КП "Теплові мережі", про що винесена відповідна ухвала від 25.11.2010 року, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити на підставі п. 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог позивача за зустрічним позовом стосовно визнання  проведення зарахування зустрічних вимог між Лозівським КП "Теплові мережі" та Дочірнім підприємством "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" за договором комісії № 12/06-761 від 15.09.2006 року та договором № 17/06-760 від 15.09.2006 року про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії на підставі заяви Лозівського КП "Теплові мережі" про залік зустрічних вимог від 01 червня 2008 року в частині боргових зобов'язань на суму 190928,51 грн. дійсним, господарський суд вважає за необхідне в їх задоволені відмовити у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 6 ЦК України Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства,  але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо  обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати  від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства  випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленим Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

15 вересня 2006 року між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" (відповідачем за зустрічним позовом) та Лозівським КП "Теплові мережі" (позивачем за зустрічним позовом) було укладено договір № 17/06-760 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, відповідно до умов якого позивач за зустрічним позовом (підрядник) за завданням відповідач за зустрічним позовом (замовника)зобов*язався на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів, а замовник зобов'язався прийняти готову продукцію та оплатити підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів.

На виконання умов Договору № 17/06-760 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, позивач за зустрічним позовом здійснив послуги з переробки природного газу в теплову енергію та транспортував готову продукцію до споживачів на загальну суму 196470,47 грн.

В період з 01.10.2006 р. по 01.11.2006 р., згідно п. 5 договору комісії № 12/06-761 від 15.09.2006 р. комітент (відповідач за зустрічним позовом) сплачує комісіонеру (позивачу за зустрічним позовом) комісійну винагороду 0,2% від вартості реалізованої теплової енергії, яка згідно звіту комісіонера від 31.10.2006 року становить 669,78 грн.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом частково розрахувався за послуги з переробки природного газу і транспортування теплової енергії на суму 6211,74 грн., тобто несплаченою лишилась заборгованість у сумі 190258,73 грн.  та зовсім не сплатив комісійну винагороду за договором комісії № 12/06-761.

Таким чином, станом на 01 червня 2008 року у відповідача за зустрічним позовом виникла заборгованість у сумі 190928,51 грн.

Відповідно до п. 9.6. договору № 17/06-760 від 15.09.2006 року розрахунки між Підрядником та замовником по Договору № 17/06-760 від 15.09.2006 року про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії та розрахунки по Договору комісії № 12/06-761 від 15.09.2006 року взаємопов'язані та взаємозалежні.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач по зустрічному позову, посилається на той факт, що на виконання приписів ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, 05 червня 2008 року Лозівське КП "Теплові мережі" супровідним листом № 258 від 05.06.2008 року направляло Дочірньому підприємству "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" заяву про залік зустрічних вимог від 01.05.2008 року за договором комісії № 12/06-761 від 15.09.2006 року та договором № 17/06-760 від 15.09.2006 року про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії про припинення зобов'язання між сторонами за даними договорами в частині 190928,51 грн.

Викладене, з урахуванням обставин вказаних у первісному позові, свідчить, на думку позивача, про порушення його прав і є підставою для їх захисту.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України встановлено - зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Такі ж положення викладені у ч. 3 ст. 203 ГК України, якою визначено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

З урахуванням наведених правових норм та встановлених матеріалами справи обставин справи суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже позивач за зустрічним позовом мав обґрунтувати в зустрічний позовній заяві і довести належними доказами факт направлення заяви про залік зустрічних вимог на адресу відповідача та надати до суду докази отримання такої заяви відповідачем. Натомість позивачем такі обставини не доведені.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тому з огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 601, 610, 611, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49,75, 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИЛА:

У задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити.

Припинити провадження у справі в частині первісних позовних вимог.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Головуючий суддя                                                                     Лаврова Л.С.

суддя                                                                                             Кононова О.В.

суддя                                                                                             Інте Т.В.

рішення підписане 17.06.11 року.