Постанова

від 12.05.2008 по справі 3397-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3397-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.05.2008Справа №2-24/3397-2008А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Судді Колосової Г.Г.

при секретарі Капустіної І.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За адміністративним позовом  Управління ПФУ у Білогірському районі АР Крим, (97600 АР Крим, м. Білогірськ, вул.. Островського,3)

До відповідача: Державного  підприємства «Білогірський виноробний завод», (АР Крим, м. Білогірськ, с. Зибіни, вул.. Кірова, 11)

Про стягнення 80329,69 грн.

За участю представників сторін:          

Від позивача  - Майборода А.М., довіреність № 1526/05-17-5 від 03.05.2006 р. у справі

Від відповідача – Юркевич С.В., арбітражний керуючий

Суть адміністративної справи: Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим звернулося до господарського суду АР Ким до Державного  підприємства «Білогірський виноробний завод» про стягнення 80329,69 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не була перерахована заборгованість по відшкодуванню фактичних затрат на  сплату та доставку пенсій за період з 27.12.2006 р по 01.02.2008 р., які призначені на підставі п. «а»  статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вищезгаданого Закону, також відповідачем не були перераховані в граничні строки сплати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, які нараховуються відповідно до Закону України від 26.06.1997г. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України від 09.07.03г. № 1058-У1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Несплата страхових внесків порушує права територіального органу Пенсійного Фонду України на користування і розпорядження засобами, за рахунок яких формується бюджет Пенсійного Фонду України, і які прямують на фінансування пенсій та інших соціальних виплат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні та у листі від 12.05.2008 р. суму заборгованості визнає у повному обсязі.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Державне  підприємство «Білогірський виноробний завод»  зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (номер  реєстрації 17010011).

Відповідно до Положення про Управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, затвердженим постановою правління ПФУ № 8-2 від 30.04.2002 р., основними завданнями Управління ПФУ є збір та акумуляція в місті збору й інших засобів, призначених для пенсійного забезпечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій і соціальних виплат, які здійснюються за рахунок фонду. Отже, Пенсійний фонд є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 р. „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058) винятково даним Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки, по нарахуванню, відрахуванню, й сплати по страхових внесках.

Відповідно до статті 14 Закону № 1058, страхувальниками є роботодавці-підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи

Відповідно до пунктів 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальники (платники) зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно підпункту 11.11. Інструкції  „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р.(далі – Інструкція), платники щомісяця складають у двох примирниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому самостійно визначають суми страхових внесків, згідно з додатком 23 Інструкції.

Відповідно до пунктів 6, 10  статті 20 Закону № 1058  страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції.

Відповідачем у період з грудня 2006 р. по грудень 2007 р. самостійно були задекларовані страхові внески на загальну суму 65414,94 грн., згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з грудня 2006 р. по грудень 2007 р.(а.с. 28-40).

У відповідності до п.8 Інструкції Пенсійним фондом на адресу відповідача були спрямовані вимоги про сплату боргу (а.с 18-22)

Згідно п. 8 Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вищезазначені вимоги булі отримані відповідачем згідно поштовим повідомленням у матеріалах справи.(а.с.18-23)

Частина 3 статті  106 Закону № 1058, п.п. 8.4.,8.5. Інструкції передбачають, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Вимоги про сплату боргу не були оскаржені до суду, а значить суми у вимогах узгоджені страхувальником.

Таким чином, за відповідачем значиться узгоджена заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 65414,94 грн.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 р.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями  незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р.

Відповідно до п. 6.1 цієї Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України  на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 і № 2 – у розмірі 100%.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З матеріалів справи вбачається, що з грудня 2006 р. по 01.02.2008 р. Управлінням ПФУ в Білогірському районі АР Крим були понесені витрати, зумовлені сплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, на загальну суму 14914,75 грн. Як свідчать матеріали справи, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2006 рік, з квітня 2007 року, за 2008 рік були отримані відповідачем, про що свідчить підпис  уповноваженої особи у поштових повідомленнях.(а.с.25,26,41)

Таким чином за відповідачем існує заборгованість у розмірі 80329,69 грн., яка на день розгляду справи  не погашена та визнана відповідачем у повному обсязі. Іншого суду не доведено, у той час як відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд звертає увагу на те, що ухвалою ГС АР Крим від 23.10.2006 р. у справі № 2-31/17384-2006 було порушено справу про банкрутство Державного  підприємства «Білогірський виноробний завод»  - відповідача у цій справі. Вказаною ухвалою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, строки виконання яких наступили до дня порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог пункту 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивачем заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язок сплати яких наступив з січня 2007 р., а також заборгованість  по відшкодуванню фактичних затрат на  сплату та доставку пенсій починаючи з грудня 2006р. , отже, як зобов'язання відповідача перед позивачем, так і строк їх виконання виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

Згідно з абзацом 24 зазначеної статті мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Тобто мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Це стосується також і правових наслідків дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, які визначені статтею 12 Закону.

Згідно з частиною 4 зазначеної статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи з положень статті 1 Закону, вказані приписи Закону підлягають застосовуванню до конкурсної заборгованості.

Таким чином законодавець звільнив поточні зобов'язання боржника від будь-яких правових обмежень та наслідків, які настають під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням наведеного, заявлена позивачем до відшкодування сума заборгованості у розмірі 80329,69 грн. є поточною, а тому підлягає стягненню на користь Управління ПФУ у Білогірському районі АР Крим.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами  справи, та відповідають чинному законодавству України.

Згідно пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засідання оголошена вступна та резолютивна часини постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 16.05.2008 р.

Керуючись частиною 1 статті 71, статтями 94, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

         ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного  підприємства «Білогірський виноробний завод», (АР Крим, м. Білогірськ, с. Зибіни, вул.. Кірова, 11; ідентифікаційний код 01271706) на користь Управління ПФУ у Білогірському районі АР Крим, (97600 АР Крим, м. Білогірськ, вул.. Островського,3; р/р 260470444712 у ВАТ «Державний ощадний банк «, м. Сімферополь, МФО 324805, ідентифікаційний код 22300429) 80329,69  грн. заборгованості.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.