Постанова

від 28.09.2006 по справі 7/359-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/359-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2006 р.                                                           Справа № 7/359-АП-06

м. Херсон, зал судового засідання №324, 11 год.  00 хв.

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світова лінія ЛТД", м.Херсон

до Державної податкової інспекції  у м. Херсоні,  м.Херсон  

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від  позивача: Іпатов В.В. - представник, дов. 09.08.2006р.;

від  відповідача: Горбунова К.О. - держподатінспектор, пост. дов. №3/9/10-139 від 10.01.06р.; Остапович О.В. - гол. держподатковий ревізор-інспектор, дов. №12374/9/10-039 від 27.09.06р.;

Позивач (ТОВ "Світова лінія ЛТД", код ЄДРПОУ 19223820) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати нечинними в зв'язку з невідповідністю законодавства прийняті відповідачем (ДПІ у м.Херсоні) податкові повідомлення-рішення від 04.04.2006р. №0001242301/1 та від 06.06.2006р. №0001242301/2  якими підприємству за порушення п.п.7.2.4 ст.7, п.п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168) та на підставі п.п.17.1.3 п.17.1  ст.17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181) зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 90716 грн. 67 коп., визначено податкове зобов'язання по ПДВ за основним платежем у розмірі 6450 грн. та штрафній санкції у розмірі 3225 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що зареєстрований у встановленому порядку і є платником ПДВ.

Податковий кредит звітних періодів підприємством сформовано у повній відповідності з вимогами податкового законодавства, зокрема пункту 7.4 статті 7 Закону №168.

Податкові накладні видані продавцем - ПП "Праця", містять усі необхідні реквізити, передбачені положеннями п.п.7.2.1 п.7 ст.7 Закону №168.

На момент здійснення поставок та надання послуг постачальник позивача (продавець запчастин та послуг) перебував на податковому обліку та мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, господарські операції з ним у встановленому порядку не визнано недійсними.

Акт перевірки не містить відомостей про порушення саме позивачем положень Закону №168.

Крім того, зазначає, що направлення на адресу підприємства податкового повідомлення-рішення, у  тому числі щодо визнання податкових зобов'язань не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки зменшення суми бюджетного відшкодування не може здійснюватися у порядку, встановленому п.6.1 ст.6 Закону №2181, а випливає з положень підпункту 4.2.2 ст.4 Закону №2181, який не передбачає такого випадку визначення податкових зобов'язань контролюючим органом.

У судовому засіданні позивач підтримав позов.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що у процесі проведеної перевірки встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з приватним підприємством "Праця", яке продавало ТОВ "Світова лінія ЛТД" запчастини і послуги.

Встановлено також той факт, що на підставі рішення господарського суду від 14.11.2005р. у справі №14/243-ПН-05 визнано недійсними установчі документи ПП "Праця" з 16.09.2004р. та анульоване видане 27.09.2004р. зазначеному суб'єкту господарювання свідоцтво платника ПДВ з моменту  його видачі та виключено з реєстру платників ПДВ, про що складено акт №16 від 28.04.2004р.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього  Закону.

Оскільки свідоцтво контрагента як платника ПДВ - ПП "Праця" було скасовано на підставі судового рішення, він не мав законних підстав на складення податкових накладних, згідно яких позивачем було сформовано податковий кредит з подальшим заявленням  ПДВ до бюджетного відшкодування.

В зв'язку з незаконним отриманням суми бюджетного відшкодування по ПДВ до позивача на законних підставах також застосовано штраф в розмірі 3225 грн., передбачений п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181.

На підставі пункту 8 Інструкції №110 про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації по ПДВ, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно  до законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Уповноваженим  представником органу ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні позивачем податку на додану вартість за період фінансово-господарської діяльності з 01.11.2004р. по 30.09.2005р.

Позапланову невиїзну документальну перевірку проведено за наслідками результатів зустрічних перевірок постачальників підприємства.

В процесі проведеної перевірки було встановлено, що позивач одержував запчастини і ремонтні послуги, продавцем яких було приватне підприємство "Праця", ІПН 331728221034, м. Херсон, державну реєстрацію  якого скасовано, а установчі документи визнано недійсними з моменту державної реєстрації.

По кожній з господарських операцій, пов'язаних з одержанням товару (робіт, послуг) від зазначеного постачальника позивач одержував податкові накладні, на підставі яких відносив до складу податкового кредиту сплачений  у вартості ціни товару ПДВ.

В подальшому встановлено, що на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 14.11.2005р. у справі  № 14/243-ПН-05 визнано недійсними установчі документи ПП "Праця" з 16.09.2004р. та анульовано його свідоцтво платника ПДВ.

За цих обставин, відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку (акт № 398/23-6/19223820 від 10.02.06р.) за наслідками якої підприємству зменшено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування на суму 90716 грн. 67 коп., у тому числі по податкових періодах: за 2004р. на 30366 грн. 67 коп. за 2005р. на 60350грн.

За висновками акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.04.2006р. №0001242301/1 та від 06.06.2006р. № 0001242301/2  про зменшення ТОВ "Світова лінія ЛТД" бюджетного відшкодування на 90716,67 грн. (з яких відшкодовано 6450 грн.) та застосовано штрафну санкцію у розмірі 3225 грн., оспорення яких є предметом даного спору.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі з врахуванням наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 статті 4 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З фактичних матеріалів справи, встановлено, що позивач одержував продукцію та послуги від ПП "Праця", яке у встановленому законом порядку було зареєстровано платниками ПДВ, перебувало на обліку в контролюючому органі і мало свідоцтво платника ПДВ на момент здійснення з позивачем господарських операцій (листопад, грудень 2004р., січень, лютий, березень 2005р.).

По кожній з операцій покупцю (позивач у справі) було виписано і надано податкові накладні, заповнені у повній відповідності з приписами п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону №168.

Господарські зобов'язання по здійснених господарських операціях повністю виконано, проведено їх повну оплату, що підтверджено наданими у справу платіжними документами.

Позивачем зазначені операції у повній відповідності  з вимогами чинного податкового законодавства відображено в регістрах податкового та бухгалтерського обліку.

Дійсно, судовим рішенням від 14.11.2005р. у справі № 14/243-ПН-05 визнано недійсними установчі документи ПП "Праця", ід. код 33172828.

Натомість як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, а саме інформації про анульовані свідоцтва платників ПДВ, свідоцтво платника ПДВ - ПП "Праця", ІПН 331728221034 анульовано з 14.11.2005р., згідно довідки управління статистики від 21.02.06р. № 13-07-08 станом на 17.02.2006р. зазначене підприємство значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій Херсонської області.

Отже, на момент здійснення господарських операцій з ТОВ "Світова лінія ЛТД" ПП "Праця" мало виконувати зобов'язання по сплаті податків у встановленому чинним законодавством порядку.

Виходячи з фактичних обставин справи, судом досліджено і встановлено, що податковий кредит щодо господарських операцій, які мали місце з ПП "Праця" позивачем сформовано у повній відповідності з положеннями Закону №168.

Не визнано також господарські зобов'язання між позивачем і ПП "Праця" недійсними у встановленому чинним законодавством  порядку.

Доводи  відповідача судом до уваги не приймаються з врахуванням наступного.

Згідно припису підпункту 7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відшкодуванню платнику податку підлягає сума, яка має від'ємне значення з врахуванням вимог правової норми підпункту 7.7.2 п.7.7 статті Закону № 168.

Відповідно до імперативної норми ст.67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Наведена норма є конституційним закріпленням саме обов'язку сплати податків і зборів, який виникає у платника цих податків і зборів, тобто, зобов'язаної особи, якою у конкретному випадку є контрагент позивача за угодою.

Контрагент позивача за господарськими угодами, будучи зареєстрованим платником ПДВ та продавцем продукції та послуг зобов'язаний був включити до складу податкового зобов'язання одержаний у складі вартості ціни ПДВ та у встановленому порядку сплатити його до бюджету.

Поряд з цим, позивач у повній відповідності з вимогами чинного законодавства відобразив в регістрах податкового та бухгалтерського обліку господарські операції з ПП "Праця", на підставі виданих податкових накладних включив до складу податкового кредиту сплачений у вартості ціни продукції ПДВ.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах  відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинне законодавство, зокрема Закон №168, не містить жодної правової норми, яка передбачає обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету (оскільки сума податку розраховується як різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту), якщо такий податок не сплачено продавцем або іншою особою, з врахуванням податку, одержаного від покупця у складі ціни товару.

Покладення такого обов'язку на покупця - ТОВ "Світова лінія ЛТД", також протирічить гарантованим  Конституцією України принципам законності, відповідно до яких жодна юридично значуща дія в правовій державі не може бути поза сферою дії принципу законності.

За безпідставністю визначення податкового зобов'язання у сумі 6450 грн. (частина відшкодованого ПДВ на момент перевірки) підприємству також безпідставно нараховано штраф у розмірі 3225 грн., передбачений п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181.

З огляду на викладене, оспорювані акти прийнято з порушенням вимог діючого законодавства і суд визнає їх нечинними.

Позивачу присуджується з Державного бюджету 6 грн. 80 коп. витрат по оплаті судового збору.

За згодою сторін у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату складення її повного тексту - 6 жовтня 2006р. о 12 год. 00 хв.

Керуючись ст.ст. 94, 98, п.4 ст.157, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

Визнати нечинними в зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства прийняті  Державною податковою інспекцією у м.Херсоні податкові повідомлення-рішення від 04.04.2006р. № 0001242301/1 та від 06.06.2006р. № 0001242301/2 про зменшення ТОВ "Світова лінія ЛТД", м. Херсон, код 19223820 бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 90716 грн. 67 коп., визначення податкового зобов'язання по ПДВ за основним платежем у розмірі 6450 грн. та штрафній санкції у розмірі 3225 грн.

2. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Світова лінія ЛТД" м.Херсон, вул.Петренка, 35, код 19223820 з Державного бюджету 6 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.   

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  Н.О. Задорожна

Повний текст постанови

складено 06.10.2006р.