Рішення

від 13.05.2008 по справі 11/92/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/92/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" травня 2008 р.                                                 Справа №  11/92/08

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів”

(73000, м.Херсон, вул..Порт-елеватор, 5)

до відповідача: Приватного підприємства “Транстрейдер-5”

(54055, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 60, кв.28)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Іванова О.М. –дов. №1799/07 від 25.10.2006р.

від відповідача:

Суть спору: стягнення 47022,54 грн.

          Відповідач відзив на позов не надав, представник у судове засідання не з'явився.

          Ухвала суду про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача повернулась з відміткою поштового відділення про відсутність адресата.

          На запит суду Головним управлінням статистики у Миколаївській області було надано довідку №05/3-10/238/2 від 22.04.2008р., з якої вбачається, що юридична адреса відповідача, вказана позивачем у позовній заяві  не змінювалась.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом..

Представник позивача наполягає на розгляді справи на підставі наданих ним матеріалів посилаючись на те, що відповідач свідомо уникає від вирішення питання про погашення заборгованості в досудовому порядку.

На підставі ст.75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши представника позивача, враховуючи його погляд на необхідність розгляду справи в відсутність представника відповідача, вивчивши матеріали  справи,  суд –

в с т а н о в и в:

14.06.2007р. між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу №567, за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач у справі) борошно вищого ґатунку, а останній, в свою чергу, оплатити поставлений товар, на умовах визначених договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 36000,0 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви накладною №ОтГП-1973 від 19.06.2007р., товарно-транспортною накладною  №ОтГП-1973 від 19.06.2007р. та довіреністю на отримання товару НБВ №225302 від 19.06.2007р.

Відповідно до п.5.1 договору відповідач мав провести розрахунок на протязі 30 календарних днів з моменту відвантаження товару, тобто до 20.07.2007р.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

На день розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в сумі 36000,0 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно  ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми, позивачем нараховані збитки від інфляції за період з липня по грудень 2007 року та січень, лютий 2008 року  в сумі 6120,0 грн. та 3% річних за період з 20.07.2007р. по  20.03.2008р. у сумі 724,93 грн., які позивач просить стягнути.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимог про стягнення збитків від інфляції у сумі 6120,0 грн., то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому у разі виникнення заборгованості, її збільшення або зменшення, з 1 по 15 числа  відповідного місяця, вона індексується за період з врахуванням цього місяця, якщо з 16 по 31 число, то заборгованість індексується вже у наступному місяці.

Позивачем збитки від інфляції розраховані починаючи з липня 2007 року, не зважаючи на те, що обов'язок сплатити вартість товару виник у відповідача у другій половині липня, а саме 20.07.2007р.

Таким чином, за липень 2007 року збитки від інфляції нараховані позивачем не правомірно.

Розмір збитків від інфляції уточнений судом, виходячи з наступного: період нарахування - з серпня по грудень  2007 року та січень, лютий 2008 року; сумарний індекс інфляції за цей період становить 1,167; збитки від інфляції  дорівнюють 6012,0 грн. (36000,0 х 1,167 –36000,0).

На підставі п.6.2 договору та з врахуванням вимог ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” позивачем нарахована пеня в сумі 4177,61 грн. за період з 20.07.2007р. по 20.03.2008р.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені також підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Приписами п.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Строк виконання зобов'язання встановлений сторонами у договорі - до 20.07.2007р.

Таким чином, стягненню підлягає пеня нарахована за період з 20.07.2007р. по 20.01.2008р. Позовні вимоги в частині стягнення  пені за період з 20.01.2008р. по 20.03.2008р. задоволенню не підлягають.

З врахування викладеного, розрахунок пені уточнено судом та визначено в наступному розмірі:

-          з 20.07.2007р. по 01.01.2008р. ( 165 дн., ставка НБУ- 8%, сума боргу 36000,0 грн.)

пеня = 36000,0 грн. х 16% х 165 дн. / 365 = 2603,83 грн.

-          з 01.01.2008р. по 20.01.2008р. ( 20 дн., ставка НБУ- 10%, сума боргу 36000,0 грн.)

пеня = 36000,0 грн. х 20% х 20 дн. / 365 = 394,52 грн.

Загальна сума пені, яка підлягає стягненню становить 2998,35 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Транстрейдер-5”, 54055, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 60, кв.28 (р/р 26006032839101 в АКІБ “УкрСиббанк” відділення №269, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33895880) на користь Відкритого акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів”, 73000, м.Херсон, вул.Порт-елеватор, 5 (р/р 260056906 в ХОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 352093, код ЄДРПОУ 00952367) 36000,0 грн. основного боргу, 6012,0 грн. збитків від інфляції, 724,93 грн. –3% річних, 2998,35 грн. пені, 457,35 грн. держмита та 115,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

   Суддя                                                        К.Л.Василяка