Постанова

від 14.05.2008 по справі 10/154-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/154-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 травня 2008 р.                                                                                    № 10/154-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Перепічая В.С. (головуючий),

Вовка І.В.,Гончарука  П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві    касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ПЕТРИКІВКА АГРОТЕХСЕРВІС" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "ПЕТРИКІВКА АГРОТЕХСЕРВІС" до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк" в особі Дніпродзержинської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк" про визнання недійсним кредитного договору

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної  скарги,  суд

У С Т А Н О В И В  :

У квітні 2007р. ЗАТ "ПЕТРИКІВКА АГРОТЕХСЕРВІС" пред'явило в господарському суді позов до ЗАТ комерційного банку "Приват Банк" в особі Дніпродзержинської філії ЗАТ комерційного банку "Приват Банк" про визнання недійсним кредитного договору №1/0400F РГ від 21.04.2004р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2007р. (суддя Кощеєв І.М.) позов було задоволено.

Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. (судді Виноградник О.М. – головуючий, Лисенко О.М., Науменко І.М.) апеляційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2007р. скасовано, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р., а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2007р. залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, 21.01.2004р. між КБ “Приватбанк” в особі заступника директора Дніпродзержинської філії банку (“банк” за договором) та ЗАТ “Петриківка Агротехсервіс” (“позичальник” за договором) було укладено договір № 1/0400 FРГ (далі –Договір).

(а.с.21-22, т.1)

Відповідно до розділу 1Договору “банк” при наявності вільних коштів зобов'язується надати “позичальнику” кредит у сумі 200000 грн. не пізніше 5 днів з моменту підписання договору, в обмін на зобов'язання “позичальника” по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлений даним договором термін.

Пунктом 1.2 розділу 1 Договору сторони визначили, що кредит в сумі 200000 грн. надається з метою кредитування виробничих витрат, пов'язаних з закупівлею паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, запчастин для ремонту сільськогосподарської техніки та обладнання.

Термін повернення кредиту –20.04.2005р.

Від імені відповідача його було підписано заступником директора Дніпродзержинської філії КБ “Приватбанк” Данченко В.С. на підставі доручення № 31 від 17.10.2002р., а від імені “позичальника” Договір було підписано директором Лісним П.Г.

(а.с.21-22, т.1)

Апеляційним судом в засіданні  15.01.2008р. було оглянуто наданий оригінал Договору та встановлено, що він підписаний обома сторонами та завірений печатками.

В забезпечення вищевказаного кредитного договору сторонами було укладено договори застави від 21.04.2004р.

(а.с.23-30, т.1)

02.01.2006р. до Договору було укладено додаткову угоду № 1/1, відповідно до якої було внесено зміни в редакцію п.4.2 Договору –збільшено розмір відсотків за договором. Зазначену додаткову угоду від імені товариства підписано директором Батюк А.В. та завірено печаткою.

(а.с.55, т.1)

До Договору  було укладено додаткову угоду № 1 від 28.02.2006р., відповідно до якого п.4.7 кредитного договору було укладено в новій редакції щодо порядку зарахування грошових коштів до повного виконання зобов'язань “позичальником”. Від імені “позичальника” додаткову угоду № 1 підписано директором Батюк А.В. та скріплено печаткою підприємства.

(а.с.75, т.2)

Крім того, апеляційним судом було встановлено, що за платіжними дорученнями №№ 107, 105, 100 від 26, 27, 28 квітня 2004 року (а.с.50-52, т.1), з цільовим призначенням платежу “поновлення обігових коштів” на рахунок позивача № 26005051800026 (п.2.2.6 розділу 2 договору № 1/0400FРГ) з рахунку № 20623051800062 (а.с.41, т.1 –розпорядження банку від 22.04.2004р.) надійшли грошові кошти на загальну суму 200 000 грн.

На здійснення проводки зазначеної бухгалтерської операції позивачем було оформлено три попередніх вимоги від 26.04.2004р., 27.04.2004р., 28.04.2004р.

(а.с.1-3, т.2)

Факт перерахування (отримання) 200000 грн. безпосередньо позивачем саме за Договором підтверджується, зокрема, доказами сплати відсотків безпосередньо позивачем за платіжними дорученнями № 51 від 24.05.2005р., № 54 від 07.06.2005р., № 56 від 21.06.2005р. з посиланням на спірний Договір.

(а.с.77-79, т.2)

Зазначені додаткові докази судом апеляційної інстанції було правомірно прийнято відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України враховуючи  п.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/366 (зі змінами та доповненнями), згідно якого додаткові докази витребувані апеляційною інстанцією, а їх було витребувано відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2007р., згідно зі ст.38 ГПК України приймаються без обмежень.

(а.с.126, т.2)

Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.    

Частиною 1 ст.238 ЦК України регламентовано, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п. 6 оглядового листа Вищого арбітражного суду України №01-8/97 від 31.01.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних           з укладанням і виконанням кредитних договорів" сплата позичальником відсотків за користування  кредитними коштами   розглядається   як   доказ  схвалення  юридичної  особою кредитної угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять докази наступного схвалення правочину позивачем –сплата у травні 2005 року прострочених відсотків за Договором за платіжними дорученнями №№ 51, 54, 56, а також подальше затвердження звіту за 2005 рік з визначенням витрат товариства по сплаті відсотків за Договором загальними зборами товариства відповідно до п.п.8.3, 8.7 Статуту, апеляційний суд доказам по  справі в їх сукупності у порядку виконання припису ст. 43 ГПК України, дав належне юридичне обґрунтування, правильно встановив дійсні обставини справи і пришов до обґрунтованого висновку  про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

(а.с.77-79, т.2;12-13, т.1)

Що ж стосується посилань позивача про помилковість перерахування відсотків за Договором директором Батюк А.В., то ці доводи були обґрунтовано відхилені апеляційним судом, оскільки позивачем не було надано доказів, які б підтверджували, що позивач вимагав від банку повернення помилково, як він зазначав, сплачених сум за платіжними дорученнями №№ 51, 54, 56.

(а.с.77-79, т.2)

Таким чином, ухвалена постанова судом другої інстанції відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованості прийнятої судом другої інстанції постанови і направлені на переоцінку доказів, які слугували встановленню дійсних обставин справи.  

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ПЕТРІВКА АГРОТЕХСЕРВІС" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. без змін.

Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                    

                                                                                                          І.Вовк          

                                                                                                          П.Гончарук