Постанова

від 15.05.2008 по справі 3/75-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/75-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 травня 2008 р.                                                                                    № 3/75-06  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційне подання прокуратури Сумської області (далі Прокуратура)

на рішеннягосподарського суду Сумської області

від09.02.06

у справі№ 3/75-06

господарського судуСумської області

за позовомуправління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації м.Суми (далі Управління)

докомунального підприємства "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" (далі БТІ),

третя особа:регіональне відділення Фонду державного майна України в Сумській області (далі Фонд),

провизнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:

Шкурат І.В. (начальник Управління; посвідчення

№ 299 від 13.04.07);

- відповідача:не з'явились;

- третьої особи:не з'явились.

Ухвалою від 11.04.08 Вищого господарського суду України касаційне подання Прокуратури № 05/1-07вих228-08 від 25.03.08 було прийнято до провадження, розгляд справи у судовому засіданні призначено на 15.05.08.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів які б свідчили про її неотримання сторонами у справі до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. На день розгляду справи у судовому засіданні 15.05.08 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 15.05.08 представники Прокуратури, БТІ та Фонду не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а від Прокуратури, БТІ та Фонду повідомлень щодо неможливості участі у судовому засіданні 15.05.08 до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядається за наявними матеріалами справи за участі представника Управління.

Про вказані обставини представника Управління було повідомлено на початку судового засідання 15.05.08. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.05.08 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 09.02.06 господарського суду Сумської області (суддя

Левченко П.І.) позовні вимоги Управління задоволено.

За Державою в особі Управління визнано право власності на нерухоме майно –нежитлове приміщення загальною площею 2 127,00 м2, склад "Г" –302,00 м2, гараж "Е" –68,3 м2, майстерня "Д" –59,2 м2, гараж "З" –65,5 м2, склад "В" –307 м2, навіс "О" –332,1 м2.

БТІ зобов'язано видати Управлінню витяг з реєстру прав власності.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позовні вимоги доведені матеріалами справи.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням Прокуратура звернулась до Вищого господарського суду України з касаційним поданням в якому просить рішення від 09.02.06 господарського суду Сумської області скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свої вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що при прийнятті оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 1.3, 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, п.п. 10 п. 6 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 24 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційне подання Управління щодо доводів Прокуратури заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційне подання Прокуратури залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення –без змін.

На день розгляду справи у судовому засіданні 15.05.08 письмові відзиви на касаційне подання від БТІ та Фонду не надійшли, разом з тим згідно ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на касаційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційне подання, відзив на касаційне подання, заслухавши пояснення представника сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 30.07.93 на баланс управління з питань преси та інформації Сумської облдержадміністрації було передано майно –нежитлове приміщення розташоване за адресою м.Суми, вул.Кузнечна, 2 з усіма прибудовами, гаражами і складськими приміщеннями.

На підставі наданих сторонами доказів по справі, встановлено, що з 30.07.93 по 07.06.05 управління у справах преси та інформації Сумської облдержадміністрації було балансоутримувачем будівлі, що знаходиться за вказаною адресою.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що згідно інвентаризаційної справи, яка була складена БТІ, загальна площа будівлі з пристройками, гаражами, майстернями, навісами та складами становить

2 127,0 м2, а саме: адмінбудова –992,9 м2, склад "Г" –302,0 м2, гараж "Е" –

68,3 м2, майстерня "Д" –59,2 м2, гараж "З" –65,5 м2, склад "В" –307,0 м2, навіс "О" - 332,1 м2.

При вирішенні спору по суті місцевим судом встановлено, що згідно розпорядження голови облдержадміністрації від 07.06.05 № 255 "Про упорядкування структури обласної та районних державних адміністрацій" управління у справах преси та інформації ліквідовано, а відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 05.12.05 № 562 "Про деякі питання ліквідаційного процесу управління у справах преси та інформації обласної державної адміністрації" майно, яке знаходилось на балансі вказаного управління, передано на баланс управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації (Управління).

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що приписи ст.ст. 13, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. При цьому, встановлено, що усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що за змістом до ст. 13 Конституції України та ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист усіх суб‘єктів права власності. Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Чинним законодавством передбачено, що всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у відповідності до ст.ст. 317, 318, 319 Цивільного кодексу України лише власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Таким чином, законодавчо визначено право захисту власника від незаконних посягань інших осіб щодо його майна.

За змістом ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.06 № 185-V повноваження щодо реалізації прав держави як власника об'єктів державної власності, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб є компетенцією Кабінету Міністрів України та уповноважених ним органів, а також інших суб'єктів, визначеними цим Законом.

Згідно ст. 4 вказаного Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави; Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Правові підстави набуття права власності визначено у гл. 24 Цивільного кодексу України.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначено в Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі Тимчасове положення), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за № 157/6445. 

Згідно п. 1.3 Тимчасового положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що задовольняючи позовні вимоги місцевий суд не звернув уваги на те, що БТІ відповідно до законодавчо визначеної компетенції здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно і не може бути відповідачем щодо вимог про визнання права власності на об'єкти нерухомості. Разом з тим, суд першої інстанції не притягнув до участі у справі відповідні органи, які здійснюють оформлення права власності на нерухоме майно.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що з метою повного та об'єктивного розгляду даної справи суд мав з'ясувати коло осіб, яким може належати спірне майно, встановити правомірність позовних вимог, а також осіб, на права та інтереси яких може вплинути рішення по даній справі.

При цьому, слід враховувати, що за змістом ст. 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Водночас, відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

У зв'язку з зазначеним колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не було звернуто уваги та надано належної юридичної оцінки процесуально-правовому становищу сторін у справі, що призвело до прийняття помилкового рішення, яке не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що перебування майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою права власності на нього, оскільки як вбачається з правового аналізу чинного законодавства майно не втрачає статусу державної власності незалежно від того, на балансі якого державного підприємства (установи) воно перебуває. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату, він не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір розглянуто судом першої інстанції без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішення з помилковим застосуванням норм права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що Прокурор в касаційному поданні стверджує факт порушення місцевим судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що оцінка доказів, не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення, ухвалене у справі, підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційне подання прокуратури Сумської області № 05/1-07вих228-08 від 25.03.08 задовольнити.

Рішення від 09.02.06 господарського суду Сумської області у справі

№ 3/75-06 господарського суду Сумської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий

Є.Першиков

судді:Т.Данилова

І.Ходаківська