Рішення

від 07.05.2008 по справі 4781-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4781-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

07.05.2008Справа №2-27/4781-2008

За позовом – Мале приватне підприємство «ІКО», м. Феодосія, с.м.т. Коктебель, вул.. Стамова, 4.     

Відповідач  -   Коктебельська селищна рада, м. Феодосія, с.м.т. Коктебель, пров. Висотний, 1.   

Про      визнання дійсними договорів купівлі – продажу та визнання права власності.         

Суддя Воронцова  Н.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –     Подставнев,  дор. у справі.     

Від відповідача –      не з'явився.  

Сутність спору:  Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання дійсним договору  купівлі-продажу від 07 квітня 2008 року, укладеного між малим приватним підприємством "ІКО" і Коктебельскою селищною радою про продаж земельної ділянки, загальною площею 106 кв. м., розташованої за адресою: м. Феодосія, пгт. Коктебель, вул. Леніна, 112 "і". Також просить визнати за малим приватним підприємством "ІКО" право власності на земельну ділянку, загальною площею 106 кв. м., розташованій за адресою: м. Феодосія, пгт. Коктебель, вул. Леніна, 112 "і".

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що  між сторонами по справі  було укладено договори купівлі – продажу земельної ділянки. Однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення даних договір.   Позивач вказує, що при укладанні вказаних договір між позивачем і відповідачем було досягнено домовленість по всім суттєвим умовам договору, а саме визначено об'єкт продажу, його остаточна ціна, взаємні забовязання покупця і продавця,  порядок розрахунків, момент передачі об'єкту і перехід права власності до покупця.

У відповідності  до п. 2 ст. 220 ЦК України  «якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не потрібно».

На підставі викладеного просить позов задовольнити.

Позивач заявою від 05.05.2008 р. доповнив підстави позовних вимог та повідомив, що відповідач по справі, вступивши з позивачем у господарсько – договірні забовязання, що цілком було виконано позивачем, є забовязаною стороною по даному забовязанню,  у частині наступного нотаріального посвідчення укладеного договору.     

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, у відзиві на позов повідомив про те, що вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими,  що підлягають задоволенню у повному обсязі. Також просить вказаний спір розглянути без участі свого представника.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,   суд, -

в с т а н о в и в:

На підставі свідоцтва про право власності від 12 вересня 2007 року МПП "ІКО" належить об'єкт нерухомого майна - кафе "ІКС", розташований           за адресою: м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, 112 "і".

Земельна ділянка, на якої розташовано кафе, знаходилася в орендному користуванні МПП "ІКО" на підставі договору оренди землі від 06 листопаду 2002 року (держ. реєстраційний № 210 від 08.11.2002 р.).

На підставі ч.2 ст. 127 Земельного кодексу України МПП "ІКО" звернулося до Коктебельскої селищної ради з заявою про викуп земельної ділянки на якої розташовано об'єкт нерухомого майна - кафе "ІКС".

31 січня 2008 року рішенням 26 сесії 5 скликання Коктебельскої селищної ради № 1623 була затверджена експертна грошова оцінка земельної ділянки, загальною площею 106 кв. м., розташованої за адресою: м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, 112 "і" і пунктом 2 цього рішення дана згода на продаж зазначеної земельної ділянки МПП "ІКО" за 31800 (тридцять одну тисяч вісімсот) грн. 00 коп.  

На підставі зазначеного рішення власника земельної ділянки 07 квітня 2008 року між МПП "ІКО" і Коктебельскою селищною радою укладений договір купівлі-продажу.

За умовами даного договору продавець - Коктебельска селищна рада зобов'язався передати у власність МПП "ІКО" земельну ділянку, загальною площею 106 кв. м., розташовану за адресою: м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, 112 "і".

За покупку зазначеного майна МПП "ІКО" зобов'язалося в 10-ти денний термін з моменту підписання договору перерахувати  на розрахунковий рахунок відповідача вартість земельної ділянки - 31800 (тридцять одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп.

14 квітня 2008 року зазначена сума була перерахована на розрахунковий рахунок Коктебельскої селищної ради, що підтверджується квитанцією,  наявною в  матеріалах справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 128   Земельного кодексу України  договір   купівлі-продажу   земельної   ділянки   підлягає нотаріальному   посвідченню.  Документ  про  оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну  ділянку  та її державної реєстрації.

Згідно пункту 1.2 вказаного  договору нотаріальне посвідчення договору повинно було відбутися не пізніше наступного дня після перерахування коштів.  

Однак, незважаючи на те, що всі необхідні документи для нотаріального оформлення договору були підготовлені, і вартість земельної ділянки оплачена в повному обсязі, відповідач відмовляється від узятих на себе зобов'язань, у частині згоди на нотаріальне посвідчення угоди і передачі майна у  власність позивача.

Відповідно до ч. 4  ст. 203 Цивільного кодексу  України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України  правочин,  який  вчинений  у  письмовій  формі,   підлягає нотаріальному  посвідченню  лише у випадках,  встановлених законом або  домовленістю  сторін. Нотаріальне  посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою,  яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії,  шляхом вчинення на документі,  в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з   господарського  договору  та  інших  угод,   передбачених законом,  а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать.

Відповідно до ст.. 175  Господарського кодексу України майново-господарськими     визнаються     цивільно-правові зобов'язання,  що виникають між учасниками господарських  відносин при  здійсненні господарської діяльності,  в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на  користь  другої сторони  або  утриматися  від певної дії,  а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання,   які    виникають    між    учасниками господарських відносин,  регулюються  Цивільним  кодексом  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єктами майново-господарських зобов'язань  можуть  бути суб'єкти  господарювання,  зазначені  у  статті  55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади,  органи  місцевого  самоврядування,  наділені господарською компетенцією.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські  зобов'язання,  які   виникають   між суб'єктами  господарювання  або  між  суб'єктами  господарювання і негосподарюючими  суб'єктами  -  юридичними  особами  на  підставі господарських      договорів,      є      господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські   договори    укладаються    за    правилами, встановленими Цивільним  кодексом України  з урахуванням особливостей,     передбачених      цим      Кодексом,      іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.. 180 Господарського кодексу України зміст  господарського  договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,  спрямованою на встановлення,  зміну або припинення господарських зобов'язань,  як погоджені сторонами, так і ті,  що  приймаються  ними  як  обов'язкові  умови  договору відповідно до законодавства.

Господарський   договір  вважається  укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто  згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.2 ст.220 Цивільного Кодексу України «якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не потрібно.».

Суд дійшов висновку, що між МПП "ІКО" і відповідачем були цілком досягнуті угоди по всіх істотних умовах купівлі-продажу (предмет, ціна, терміни й умови передачі грошей і майна і т.д.), що підтверджується підписаним обома сторонами договором. З боку МПП "ІКО" угода виконана в повному обсязі. Грошові кошти за придбану земельну ділянку перераховані відповідачеві у встановлений договором термін, що підтверджується відповідним платіжним документом. Відповідач від своїх зобов'язань по передачі майна у власність МПП "ИКО" ухиляється.

Таким чином, суд встановив, що відповідач безпідставно ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі – продажу земельної ділянки.

При таких обставинах справи,  позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З обліком викладеного, керуючись ст.ст.  49,  82-84  ХПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір  купівлі-продажу від 07 квітня 2008 року, укладений між малим приватним підприємством "ІКО" і Коктебельскою селищною радою про продаж земельної ділянки, загальною площею 106 кв. м., розташованої за адресою: м. Феодосія, пгт. Коктебель, вул. Леніна, 112 "і".

      3.  Визнати за малим приватним підприємством "ІКО", (м. Феодосія, с.м.т. Коктебель, вул.. Стамова, 4, ЗКПО 24862605 )  право власності на земельну ділянку, загальною площею 106 кв. м., розташованій за адресою: м. Феодосія, пгт. Коктебель, вул. Леніна, 112 "і".

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.