Рішення

від 21.06.2011 по справі 23/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/72

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.06.11 р.                                                                                 Справа № 23/72                               

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка  

до відповідача: Державного підприємства ”Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 3 354,07 грн.     

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне відкрите акціонерне товариство ”Шахта „Белореченська” с. Белореченське

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився  

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

             В засіданні,  яке відбулось 14.06.2011р., згідно ст.77 ГПК України

                                                                                                                    оголошувалась перерви до 21.06.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк, 3 354,07 грн. втраченої продукції.    

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          умови договору № ДУК-01/07-19р/34/08ОС від 07.12.2007р. за яким на адресу заводу за залізничними накладними № 52945265 (основна накладна), № 52952442 (досилка) надійшло вугілля кам'яне у вагоні № 66488209;

-          часткову втрату вантажу при його транспортуванні, що засвідчено комерційним актом БМ № 731174/262/30 від 08.12.2010р. та актом загальної форми № 853 від 07.12.2010р.;

-          п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644 (далі – Правила приймання);

-          ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК);

-          ст.ст. 110, 127 Статуту залізниць України (далі – Статут).

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: при завантаженні вугілля, згідно п.п.5 та 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. (далі – Правила перевезення), вантажовідправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у даному вагоні не призведе до втрати вантажу - цього зроблено не було; акт № 853 про технічний стан вагону № 66482209 від 29.10.2010р. містить посилання, що можливе витікання вантажу через щілину в 5-6 люках; придатність вагону в комерційному відношенні, згідно ст. 31 Статуту, визначає вантажовідправник; вантажовідправник не відмовився від спірного вагону, що покладає на нього відповідальність у недостачі вантажу (ст. 917 Цивільного кодексу України – далі ЦК); нестача мала місце внаслідок просипання вантажу через конструктивні зазори; вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду.

З ініціативи суду до участі у справі було залучене державне відкрите акціонерне товариство „Шахта „Белореченська” с. Белореченське у якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа відношення до позову не висловила, її представники у засідання суду не з'явились.   

За заявою відповідача суд встановлює, що відповідачем у справі є публічне акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод” – підставою є зміна назви відповідача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ДВАТ „Шахта „Белореченська” 06.12.2010р. відвантажило на адресу ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” вугілля кам'яне марки Г в 13 напіввагонах за накладною №52945265 у т.ч. і у вагоні № 66482209. На проміжний стації Дебальцеве-Сортувальна вантаж був переважений і виявлено, що недостача у вагоні складає 5400 кг. Цей факт був зафіксований у комерційному акті БМ № 731174/262/30 від 08.12.2010р. У цьому акті було також зазначено, що: вагон технічно справний; завантаження у вагоні нижче бортів 100мм, розрівнене, марковане вапном-маркування порушене; 5-6 люки по середені воронка 3000 х 2000 х 2000 мм. В комерційному акті є посилання на акт загальної форми № 853 від 07.12.2010р. в якому зазначено – 6 люк зазор 30 мм між кришкою люка і хребтовою балкою, зазор закладений дошкою, протікання відсутнє.

Позивач наполягає на тому, що нестача вантажу сталась під час його перевезення. Відповідач не погоджується з цим твердженням позивача і вважає, що вина залізниці у виникненні  нестачі вантажу відсутня.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ст.31 Статут щодо того, що придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, тому що претензій до даного вагону у комерційному відношенні КА від 08.09.2010р. не містить.

Частиною 1 ст.314 ГК України встановлено, що перевізник несе відповідальність за нестачу прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що нестача сталася не з його вини. Відповідач не довів суду, що у щілину між хребтовою балкою та люком міг просипатись вантаж якого не вистачає, не довів як розташована ця щілина по відношенню до хребтової балки, якої фракції було вугілля, як могло просипатися вугілля, якщо зазор у вагоні був закладений дошкою, а протікання вантажу відсутнє.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника  причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної  відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної  відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням (у вагоні № 66482209) матеріалами справи підтверджено, зокрема комерційним актом.

                  Суд дійшов висновку, що нестача виникла під час перевезення вантажу, про що свідчить поглиблення у вантажі, який був поміщений у цей вагон.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.             

 На підставі ст.ст. 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 30, 31, 113-115 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з державного підприємства ”Донецька залізниця” (м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 260000000019 в ДФ АБ „Експрес-Банку” м. Донецьк, МФО 335838, ЄДРПОУ 01074957) на користь  публічного акціонерного товариства ”Авдіївський коксохімічний завод” (м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, р/р 26008049000 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 00191075) – 3 354 грн. 07 коп. втраченої продукції, 102 грн. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                               Забарющий М.І.           

В судовому засіданні 21.06.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.                                                                            Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2011р.