Постанова

від 01.07.2011 по справі 2а/0470/1279/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 р.  

Справа № 2а/0470/1279/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Захарчук Н. В.  

при секретарі

     Чмух Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубоізолкомплект» до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -   , -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубоізолкомплект» (далі – позивач, підприємство або ТОВ «Трубоізолкомплект») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі – відповідач або Новомосковська ОДПІ Дніпропетровської області) щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубоізолкомплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року незаконними, також просить визнати нечинними та скасувати  податкові повідомлення-рішення №0001952320/0 та №0001962320/0 від 29.12.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Новомосковською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Трубоізолкомплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт №319/231/36181719 від  23 грудня 2010 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0001952320/0 від 29.12.2010р., за яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 4080572,40грн. (за основним платежем – 3400477,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 680095,40грн.) та податкове повідомлення-рішення №0001962320/0 від 29.12.2010р., за яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 3374561,50грн. (за основним платежем – 2347063,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1027498,50грн.). Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп.4.1.1 і пп.4.1.2 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 і пп.5.2.5 п.5.2 пп.5.6.1 п.5.6  і пп. 5.7 п.5.7 п.5.9 ст.5, пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7, пп.8.1.2 пп.8.1 ст.8 Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем було занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток  в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3400477,00грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 3400477,00грн., також в порушення п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 пп.3.2.4 п.3.2 ст.3, пп.7.2.1 і пп.7.2.3 п.7.2 пп.7.4.1 і 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» позивачем занижено податкове зобов’язання  з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2347063,00грн., у тому числі за липень 2010 року в сумі 1026666,00грн. за серпень 2010 року в сумі 1180464,00грн., за вересень 2010 року у сумі 139933,00грн. Позивач з такими висновками відповідача не погоджується, та зазначає, що здійснення господарських операцій між ТОВ «Трубоізолкомплект» та його контрагентами повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, у зв’язку з чим просить визнати нечинними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, надавши суду заперечення, в яких зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем пп.4.1.1 і пп.4.1.2 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 і пп.5.2.5 п.5.2 пп.5.6.1 п.5.6  і пп. 5.7 п.5.7 п.5.9 ст.5, пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7, пп.8.1.2 пп.8.1 ст.8 Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 пп.3.2.4 п.3.2 ст.3, пп.7.2.1 і пп.7.2.3 п.7.2 пп.7.4.1 і 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме ТОВ «Трубоізолкомплект» було занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток  в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3400477,00грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 3400477,00грн. та занижено податкове зобов’язання  з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2347063,00грн., у тому числі за липень 2010 року в сумі 1026666,00грн. за серпень 2010 року в сумі 1180464,00грн., за вересень 2010 року у сумі 139933,00грн. Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0001952320/0 та №0001962320/0 від 29.12.2010р. Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області  прийнято у відповідності з чинним законодавством.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

          З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубоізолкомплект» (ЄДРПОУ 36181719) зареєстровано виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області 03 лютого 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 03 лютого 2009 року серії АОО №453880, номер запису 12291020000000988.

          Позивач перебуває на податковому обліку в Новомосковській ОДПІ Дніпропетровської області з 04 лютого 2009 року за №2059 та зареєстрований, як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 23 лютого 2009 року № 100201436 про реєстрацію платника податку на додану вартість. У зв’язку зі зміною місцезнаходження підприємством 19 березня 2010 року було отримано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за №100274584, дата початку дії свідоцтва – з 20 березня 2010 року.

На підставі направлень від 23.11.2010 №600 та від 07.10.2010 №639 посадовими особами відповідача проводилася позапланова виїзна перевірка ТОВ «Трубоізолкомплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2010р.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2010 року за  № 319/231/36181719, в якому зафіксовано зокрема порушення ТОВ «Трубоізолкомплект» пп.4.1.1 і пп.4.1.2 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 і пп.5.2.5 п.5.2 пп.5.6.1 п.5.6  і пп. 5.7 п.5.7 п.5.9 ст.5, пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7, пп.8.1.2 пп.8.1 ст.8 Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток  в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3400477,00грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 3400477,00грн., п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 пп.3.2.4 п.3.2 ст.3, пп.7.2.1 і пп.7.2.3 п.7.2 пп.7.4.1 і 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме занижено податкове зобов’язання  з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2347063,00грн., у тому числі за липень 2010 року в сумі 1026666,00грн. за серпень 2010 року в сумі 1180464,00грн., за вересень 2010 року у сумі 139933,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010р. №0001952320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4080572,40грн., в т. ч.: 3400477,00грн.- основний платіж, 680095,40грн. - штрафна санкція та податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010р. №0001962320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3374561,50грн., в т. ч.: 2347063,00грн. - основний платіж, 1027498,50грн. - штрафна санкція.

Однак, позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням–рішенням від №0001952320/0 та №0001962320/0 від 29.12.2010р., суд виходить із наступного.

19 липня 2010 року між ТОВ «Трубоізолкомплект» (принципал) та  ТОВ «Укрмастертрейд» код ЄДРПОУ 36980752 (агент) був укладений агентський договір №19/07-Аг, відповідно до якого, суб’єкт господарювання надає агенту монопольне право на виконання агентських функцій по маркетингу і можливості постачання його продукції на території  України.          

Згідно п.2.1 вищенаведеного договору агент зобов’язаний:

- сприяти просуванню продукції принципала з використанням рекламних та ознайомлювальних матеріалів, наданих принципалом, а також здійснювати активні дії по сприянню принципалу в укладанні договорів з продажу його продукції на території України;

- вивчати територію з метою виявлення потенційних замовників на продукцію принципала;

- проводити аналіз наявності у  потенційних замовників необхідних дозволів для здійснення їх проектів, їх платоспроможність;

-  розповсюджувати рекламні матеріали, зв’язані з продукцією принципала та проводити представлення цієї продукції;

-   інформувати принципала про необхідність проведення переговорів;

- сприяти організацію зустрічей  і техніко - комерційних  переговорів між представниками  принципала та замовників;

-    сприяти укладанню між принципалом і замовником взаємовигідних угод.

          Договором визначено, що розмір винагороди за виконанні роботи становить 10-60%

від сум укладених угод поставки.

          Відповідно до звіту з продажів ТОВ «Трубоізолкомплект»  за серпень 2010 року (додаток №1 до агентського договору №19/07-Аг від  19  липня  2010 року),  за сприянням ТОВ «Укрмастертрейд» укладено угоду від 25 серпня 2010 року з ТОВ «Укртрубосталь»  (код ЄДРПОУ 35946789) на суму 59061932,40 грн. Винагорода агента за серпень 2010 року, зі згоди сторін, склала 5960193,24грн. в тому числі ПДВ 993365,54грн.

При передачі послуг складався відповідний акт прийому-передачі виконаних робіт від 31 серпня 2010 року на суму 4966827,70грн. (без ПДВ).

Відповідно до ст.295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Згідно з ст.297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Згідно з ч.1 ст.301 Господарського кодексу України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

В свою чергу відповідно частини 3 пункту 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" продаж результатів робіт (послуг) це будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг), тобто надання посередницьких послуг за агентським договором є продажем результатів робіт (послуг) в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому виплата винагороди комерційному агенту оподатковується за загальними правилами, визначеними податковим законодавством.

Згідно з пунктом 5.1 статі 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Визначення господарської діяльності міститься у п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та  суттєвою.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зазначені норми Закону свідчить про те, що підставою для включення витрат, в тому числі витрат на сплату посередницьких послуг, до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення відповідно до правил ведення податкового обліку.

Правила податкового обліку визначені статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з якою (п.п.11.2.1) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також відповідно до вимог п.п. 11.2.3 вказаного Закону датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які звільненими від сплати цього податку, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Тобто, перелік необхідних документів для включення витрат за посередницькі послуги до складу валових, обмежується документами, що підтверджує факт їх отримання.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат для зменшення свого валового доходу в цілях оподаткування податком на прибуток.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що акт прийому-передачі виконаних робіт від 31 серпня 2010 року на суму 4966827,70грн. (без ПДВ) не містить відповідних даних, а саме: одиниці виміру господарської операції (наданої послуги) - сум витрат, людино/годин, чисельність персоналу  тощо; обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості. Вважає, що акт приймання – передачі не містить необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об’єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг.  

Однак, суд не погоджується з таким висновком відповідача, з огляду на наступне.

Акт №1900 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 серпня 2010 року (а.с. 63) містить інформацію реквізитів покупців, об’єми, суми та номер договору, який був підписаний за участю позивача та агента.

Крім того, в акті вказана сума агентської винагороди, яка підтверджена підписами директорів та скріплена печатками агента та позивача, які згодні, що послуги агентом були проведені вчасно та в повному обсязі по агентському договору №19/07-Аг від 19.07.2010 року. Претензій позивача (принципала) до агента немає. Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 4966827,70грн, ПДВ 20% - 993365,54грн.

У судовому засіданні було підтверджено зв'язок наданих ТОВ «Укрмастертрейд» агентських послуг із господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубоізолкомплект», а саме  Позивачем у підтвердження отриманих послуг надані належним чином оформлені договори, акт виконаних робіт, рахунки, банківські виписки, які підтверджують факт надання агентських послуг ТОВ «Укрмастертрейд».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, вищевказані документи є первинними документами, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України  для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та /або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином позивач має первинні документи згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують валові витрати, які понесені позивачем.

Окрім вищезазначеного, судом встановлено, що 16 липня 2010 року між ТОВ «Трубоізолкомплект» (принципал) та  ТОВ «АРТ-Вікторія» код ЄДРПОУ 35908170 (агент) був укладений агентський договір №01/06-А, відповідно до якого, суб’єкт господарювання надає агенту монопольне право на виконання агентських функцій по маркетингу і можливості постачання його продукції на території  України.          

Згідно п.2.1 вищенаведеного договору агент зобов’язаний:

- сприяти просуванню продукції принципала з використанням рекламних та ознайомлювальних матеріалів, наданих принципалом, а також здійснювати активні дії по сприянню принципалу в укладанні договорів з продажу його продукції на території України;

- вивчати територію з метою виявлення потенційних замовників на продукцію принципала;

- проводити аналіз наявності у  потенційних замовників необхідних дозволів для здійснення їх проектів, їх платоспроможність;

-  розповсюджувати рекламні матеріали, зв’язані з продукцією принципала та проводити представлення цієї продукції;

-   інформувати принципала про необхідність проведення переговорів;

- сприяти організацію зустрічей  і техніко - комерційних  переговорів між представниками  принципала та замовників;

-    сприяти укладанню між принципалом і замовником взаємовигідних угод.

          Договором визначено, що розмір винагороди за виконанні роботи становить 10-60%

від сум укладених угод поставки.

          Відповідно до звіту з продажів ТОВ «Трубоізолкомплект»  за серпень 2010 року (додаток №1 до агентського договору №01/06-А від  01  червня  2010 року),  за сприянням ТОВ «АРТ-Вікторія» укладено угоду від 19 липня 2010 року з ТОВ «Трубінвест Україна»  (код ЄДРПОУ 36000927) на суму 19985000,00 грн. Винагорода агента за липень 2010 року, зі згоди сторін, склала 5000000,00грн. в тому числі ПДВ 833333,33грн.

При передачі послуг складався відповідний акт прийому-передачі виконаних робіт від 30 липня 2010 року на суму 4166666,67грн. (без ПДВ).

Представник відповідача в судовому засіданні стверджував, що акт прийому-передачі виконаних робіт від 30 липня 2010 року на суму 4166666,67грн. (без ПДВ) не містить відповідних даних, а саме: одиниці виміру господарської операції (наданої послуги) - сум витрат, людино/годин, чисельність персоналу  тощо; обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості; вказана в акті угода, на виконання якої проведено роботи, містить дату, яка не відповідає даті указаного вище договору. Вважає, що акт приймання – передачі не містить необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об’єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг, а тому надані ТОВ «Трубоізолкомплект»   документи, на підставі яких до складу валових витрат включена вартість послуг, оформлених як агентські послуги, не можуть бути достатнім підтвердженням того, що у процесі надання вказаних послуг підприємством проведена певна робота і одержані результати, які замовник може використати в діяльності, що приносить дохід та враховуючи вимоги підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати в загальній сумі 9133494,00грн. не відповідають визначенню валових, як такі, що не підтверджені первинними документами та не пов’язані з господарською діяльністю   ТОВ «Трубоізолкомплект».

Однак, суд не погоджується з таким висновком відповідача, з огляду на наступне.

Акт №729-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 липня 2010 року (а.с. 68) містить інформацію реквізитів покупців, об’єми, суми та номер договору, який був підписаний за участю позивача та агента.

Крім того, в акті вказана сума агентської винагороди, яка підтверджена підписами директорів та скріплена печатками агента та позивача, які згодні, що послуги агентом були проведені вчасно та в повному обсязі по агентському договору №01/06-А від 16.07.2010 року. Претензій позивача (принципала) до агента немає. Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 4166666,67грн, ПДВ 20% - 833333,33грн. Також, зазначено, що попередній акт №729 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2010 року вважати таким, що втратив силу з моменту підписання акту №729-1 від 30.07.2010р., оскільки в попередньому акті №729 від 30.08.2010р. невірно вказана дата укладення господарського договору. Вірним визнати по агентському договору №01/06-А.

У судовому засіданні було підтверджено зв'язок наданих ТОВ «АРТ-Вікторія» агентських послуг із господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубоізолкомплект», а саме  Позивачем у підтвердження отриманих послуг надані належним чином оформлені договори, акт виконаних робіт, рахунки, банківські виписки, які підтверджують факт надання агентських послуг ТОВ «АРТ-Вікторія».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, вищевказані документи є первинними документами, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Таким чином позивач має первинні документи згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують валові витрати, які понесені позивачем.

Також, судом встановлено, що 03 червня 2010 року ТОВ «Трубоізолкомплект» (замовник) укладено з ПП «Транс-Грейн» (підрядник) договір підряду №03/06, відповідно до умов якого, останній на власний ризик зобов’язується виконати та здати в обумовлений термін наступні види робіт з передпродажної підготовки труб:

- контроль якості та приймання продукції за якістю відповідно до інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої  постановою Держарбітражу №П-7 від 25 квітня 1996 року (із змінами та доповненнями), яка надходить на адресу замовника (візуальний контроль);

- очистка поверхні труб від жирових та бітумних плям;

- покриття поверхні труб тимчасовим протикорозійним покриттям;

- нанесення фасок на торці труб механічним шляхом;

- сортування труб по довжині та типорозмірам;

- пакетування труб;

- нанесення додаткової маркування (пункт 1.1 Договору).

Як встановлено пунктом 2.1 Договору №03/06 від 03.06.2010р., термін виконання робіт складає від 3 до 6 днів з моменту підписання акта приймання-передачі товару, а датою  завершення робіт вважається дата прийняття таких робіт замовником на підставі відповідного акта (пункт 2.3 Договору). Ціна робіт складає 1200,00грн., в тому числі ПДВ -  200,00 грн., за 1 т продукції, з врахуванням транспортних витрат (пункт 3.1 Договору).

Однак, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що враховуючи вимоги підпункту 5.2.1 пункту 5.2 і підпункту 5.3.9  пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати по договору підряду №03/06 від 03 червня 2010 року в загальній сумі 1902156,00грн. не відповідають визначенню валових, як такі, що не підтверджені первинними документами та не пов’язані з господарською діяльністю ТОВ «Трубоізолкомплект».

Суд не погоджується з твердженнями  позивача, оскільки договорами, актами приймання-передачі виконаних робіт, банківськими виписками підтверджується  факт  виконання робіт згідно договору підряду №03/06 від 03 червня 2010 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, вищевказані документи є первинними документами, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Таким чином позивач має первинні документи згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують валові витрати, які понесені позивачем.

Також посилання відповідача у акті перевірки на те, що виписані ПП «Транс-Грейн» податкові накладні згідно договору №02/08-Т від 02 серпня 2010 року між ТОВ «Трубоізолкомплект» (замовник) укладено з ПП «Транс-Грейн» (підрядник) щодо надання послуг із здійсненням перевезення і експедирування вантажів автомобільним транспортом не містять необхідних даних про зміст і обсяг господарських операцій (деталізації об’єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг суд вважає безпідставними, оскільки позивачем в судовому засіданні надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.162-170), товаро-транспортні накладні які містять детальну інформацію щодо маршруту перевезення, найменування товару, його вагу, об'єм та ін., банківськими виписками підтверджується  факт  виконання робіт згідно договору підряду №02/08-Т від 02 серпня 2010 року.

Крім того, наявність недоліків у податкових накладних не може однозначно свідчити про неправомірність віднесення позивачем понесених ним витрат по сплаті ПДВ до податкового кредиту, оскільки підставою для відповідальності платника податку є саме непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника.

           Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

         Відповідно до ст. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік - процес виявлення,   домірювання,    реєстрації,    накопичення,    узагальнення,   зберігання   та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі   активів   та   зобов'язань,   у   власному   капіталі   підприємства;   первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.    Фінансова,    податкова,    статистична   та    інші    види   звітності,    що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

        Згідно ст. 9 Розділу III вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

         Факт здійснення господарської операції позивачем підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

        Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

         При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

        Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджено правомірність визначення податкового кредиту за маркетингові послуги із пошуку покупців продукції ТОВ «Трубоізолкомплект», а саме – по ТОВ «Укрмастертрейд», ТОВ «Арт-Вікторія».

ТОВ «Укрмастертрейд» та ТОВ «Арт-Вікторія» здійснило пошук покупців для продукції позивача, у зв’язку з чим ТОВ «Трубоізолкомплект» уклало договір щодо поставки трубної продукції із ТОВ «Укртрубосталь» на суму 56715515,45грн., у т.ч. ПДВ, та на суму 3965554,26,  у т.ч. ПДВ, а також договір щодо поставки трубної продукції із ТОВ «Трубінвест-Україна» на суму 92864400,00грн., у т.ч. ПДВ та на суму 189151,25грн., у т.ч. ПДВ.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укртрубосталь» та ТОВ «Трубінвест-Україна» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме, копіями договорів, актами звіряння, видатковими накладними, податковими накладних по вказаним підприємствам,  а також роздруківками здійснення платіжних операцій із ними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.164-250 тома №2, а.с. 1-58 тома №3) - з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Судом встановлено, що ТОВ «Трубоізолкомплект» на момент укладення договорів та складення податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість, а тому податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних  та належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами.

Також, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо відсутності у позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, трудових ресурсів, оскільки в судовому засіданні встановлено та підтверджено поясненнями свідків,  а саме директором ТОВ «Трубоізолкомплект» ОСОБА_3, економістом по бухгалтерському обліку та господарської діяльності ОСОБА_4, провідними спеціалістами із продажів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, бухгалтерам ТОВ «Трубоізолкомплект» ОСОБА_7, наявність кваліфікованого персоналу у позивача, основних фондів, що необхідні для ведення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду відповідач не доказав правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень №0001952320/0 та №0001962320/0 від 29.12.2010р.  та не доведено належними та достатніми  доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем валових витрат у зв’язку з укладанням господарських договорів з ТОВ «Укрмастертрейд», ТОВ «АРТ-Вікторія» та ПП «Транс-Грейн», оформленням результатів виконаних робіт (наданих послуг), проведенням розрахунків.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача  в частині визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001952320/0 та №0001962320/0 від 29.12.2010р. правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання дій Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубоізолкомплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року незаконними, то суд зазначає наступне.

П.1 ст. 10 Закону України від 04.12.90 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) „державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)."

Відповідно п.1 ст. 11 Закону України від 04.12.90 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) "органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків). "

Новомосковська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області діяла у відповідності з нормами чинного законодавства, а тому вимоги позивача в частині  визнання дій щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубоізолкомплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року незаконними не підлягають задоволенню.

 Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

           Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубоізолкомплект» до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити  частково.

 Скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0001952320/0 від 29.12.2010р. та №0001962320/0  від 29.12.2010р.

 Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубоізолкомплект» судовий збір  у розмірі 1 грн.  70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

   Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

             Повний текст постанови складений  24.06.2011 року.

Суддя                       

Н.В. Захарчук