Постанова

від 23.06.2011 по справі 1170/2а-1930/11

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------- ---------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2011 року Спра ва № 1170/2а-1930/11

Кіровоградський окружний адміністративний с уд у складі:

головуючої- судді - Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дегтярьові Д.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - Скрипника О.М.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні адмініс тративну справу за адміністр ативним позовом фізичної осо би - підприємця ОСОБА_2 до Кіровоградської об' єднан ої державної податкової інсп екції про визнання нечинними рішень,

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

ФОП ОСОБА_2 зве рнувся до Кіровоградського о кружного адміністративного суду з позовом про скасуванн я податкових повідомлень - р ішень Кіровоградської ОДПІ № 0002751710/0 від 12.11.2010 р., яким визначено податкове зобов' язання за платежом: податок на додану в артість в сумі 7360,30 грн. та штраф них (фінансових) санкцій в сум і 3680,15 грн. та № 0002761710/0, яким позивач у донараховано податкове зоб ов' язання з податку з доход ів фізичних осіб від здійсне ння підприємницької діяльно сті у сумі 5520,23 грн.

В обґрунтування позовної заяви ФОП ОСОБА_2 зазнача є, що Кіровоградською ОДПІ пр оведена перевірка за результ атами якої складено акт, в яко му відображено, що він не прав омірно віднесло до суми пода ткового кредиту та валових в итрат суми вартості поставле них товарів ПП «Маріолін», ви знавши такі правочині нікчем ними.

Такі висновки Кіровоградс ької ОДПІ товариство вважає помилковими, оскільки виснов ки щодо фіктивності правочин ів укладених з ПП «Маріолін» можуть бути підтверджені лиш е судовим рішенням, а позивач реально здійснював господар ські, отримував товар та реал ізовував його наступному кон трагенту.

Відповідач надав суду запе речення на адміністративний позов, які обґрунтовані тим, щ о при проведенні позапланов ої перевірки посадові особи податкового органу прийшли д о висновку що правочини, укла дені між ПП ОСОБА_2 та ПП «М аріолін»є фіктивними, оскіль ки ОСОБА_6 не здійснював г осподарської діяльності, та відповідно до вироку Кіровог радського районного суду від 27.05.2010 р. ОСОБА_6 (директор ПП « Маріолін») засуджений за час тинами 1, 2 статті 205 Кримінально го Кодексу України.

В судовому засіданні позив ач та представник позивача п ідтримали вимоги позовної за яви, просили суд задовольнит и позов в повному обсязі з під став, зазначених в позовній з аяві. Позивач пояснив суду, що він отримавши замовлення на відповідні матеріали, замов ляв їх на ринку, після чого йом у привозили товари та первин ні документи. Позивач був впе внений, що первинні документ и приносить особа, яка є менед жером ПП «Маріолін», а тому фо рмував податковий кредит та валові витрати на підставі с аме цих документів. Особисто з директором ПП «Маріолін»н е знайомий.

Представник відповідача п озовні вимоги не визнав, прос ив суд відмовити в задоволен ні позову в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_6, ІНФОРМ АЦІЯ_1 р.н., працює інспекторо м охорони ПП «Ф-Пік», в судовом у засіданні дав свідчення, що він за попередньою домовлен істю з ОСОБА_7 зареєструва в ПП «Маріолін», але наміру за йматись підприємницькою дія льністю він не мав, жодних док ументів, які б стосувались го сподарської діяльності не пі дписував.

Судом свідку для огляду над ані оригінали первинних доку ментів (які надані позивачем для огляду в суді), а саме пода ткову накладну від 24.03.2008 р. № 15, ви даткову накладну № М-00000011 від 24.03. 2008 р., податкову накладну від 24.04 .2008 р. № 23, видаткову накладну № М -0000160 від 24.04.2008 р., податкову наклад ну від 14.05.2008 р. № 12, видаткову накл адну № М-16042009 від 14.05.2008 р. Свідок заз начив суду, що на вищепереліч ених документах, які свідок о глянув, стоїть не його підпис , він їх не підписував. Крім ць ого свідок повідомив суду, що довіреності на ведення госп одарської операції від її ім ені ні кому не давав. Господар ською діяльністю свідок не з аймався та жодних правовідно син з позивачем не мав. Також с відок повідомила суд, що за ст ворення фіктивного підприєм ства він був засуджений.

На підставі ч.3 ст.160 КАС Укра їни в судовому засіданні 23.06.2011 р . проголошено вступну та резо лютивну частини постанови. В иготовлення постанови у повн ому обсязі відкладено у стро к до 28.06.2011 р., про що повідомлено с торонам після проголошення в ступної та резолютивної част ини постанови в судовому зас іданні з урахуванням вимог ч . 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивач ем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояс нення сторін, свідка, всебічн о і повно з' ясувавши всі фак тичні обставини, на яких ґрун тується позов, об' єктивно о цінивши докази, які мають зна чення для розгляду справи і в ирішення спору по суті, Кіров оградський окружний адмініс тративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі позивач) зареєстрований вико навчим комітетом Кіровоград ської міської ради, про що вид ано свідоцтво про державну р еєстрацію НОМЕР_2 (а.с.67), та в ідповідно до свідоцтва № НО МЕР_3 № НОМЕР_4 зареєстро ваний як платник податку на д одану вартість (а.с.68).

Згідно статті 1 За кону України «Про державну п одаткову службу в Україні»де ржавні податкові інспекції в районах, містах, районах у міс тах входять до системи орган ів державної податкової служ би.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ, юрисдикція ад міністративних судів поширю ється на спори фізичних чи юр идичних осіб із суб' єктом в ладних повноважень щодо оска рження його рішень (норматив но-правових актів чи правови х актів індивідуальної дії), д ій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач), в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС У країни від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ, є суб' єктом владних повноважень, р ішення якого оскаржене.

Посадовими особами Кіров оградської ОДПІ проведено не виїзну документальну позапл анову перевірку приватного п ідприємця ОСОБА_2 (код ЄДР ПОУ НОМЕР_1) з питань дотри мання вимог податкового та і ншого законодавства при пров еденні взаєморозрахунків та взаємовідносин з ПП «Маріол ін»(код ЄДРПОУ 20631103) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт від 01.11.2010 р. № 3 5-10/10/14/НОМЕР_1 (далі акт переві рки) (а.с.07-11), висновками якого, з окрема, є порушення, на думку в ідповідача, позивачем:

- пп.7.1 ст. 7 Закону України «Пр о податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІУ від 22.05.2003 р. в результ аті чого донараховується под аток з доходів фізичних осіб в сумі 5520,23 грн.;

- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про по даток на додану вартість»в р езультаті чого занижено пода ток на додану вартість на заг альну суму 7360 грн.

Кіровоградською ОДПІ на пі дставі акту перевірки винесе ні податкові повідомлення-рі шення від 12 листопада 2010 р.:

- № 0002751710/0, яким позивачу донара ховано податкове зобов' яза ння з податку на додану варті сть у сумі 11040,45 грн. (а.с.12);

- № 0002761710/0, яким позивачу донара ховано податкове зобов' яза ння з податку з доходів фізич них осіб від здійснення підп риємницької діяльності у сум і 5520,23 грн. (а.с.12 зв.).

На вищезазначені податков і повідомлення рішення в пор ядку апеляційного узгодженн я оскаржені позивачем подава лись скарги до податкового о ргану. За результатами розгл яду скарг позивача податкови й орган виніс рішення про рез ультати розгляду скарг, яким и відмовив в задоволенні ска рг, а податкові повідомлення - рішення залишив без змін (а .с.20-30).

Перевіряючи правомірніст ь оскаржуваного позивачем по даткового повідомлення -ріше ння від 12 листопада 2010 р. № 0002761710/0, с уд дійшов до таких висновків .

Як встановлено у судово му засіданні, вказане податк ове повідомлення-рішення вин есено у зв' язку з неправомі рним віднесенням позивачем д о складу валових витрат, витр ат по взаємовідносинах з ПП « Маріолін»щодо придбання тов арно-матеріальних цінностей в сумі 36801,50 грн. в т.ч. І квартал 2008 р. - 22419 грн., ІІ кварталі 2008 р. - 143 82,50 грн.

Як зазначив в судовому засі данні сам позивач, він приход ив на ринок та замовляв всі не обхідні йому ТМЦ, а вже потім й ому привозили ТМЦ та відпові дні первинні документи.

У ході перевірки посадові о соби органу податкової служб и дійшли висновку, що оскільк и є вирок суду відносно дирек тора ПП «Маріолін»ОСОБА_6 від 27 травня 2010 р. в якому встан овлені обставини фіктивного підприємництва, а тому дійшл и до висновку, що у І та ІІ квар талах 2008 року безпідставно по зивач включило до складу вал ових витрат витрати, пов' яз ані з придбанням ТМЦ у ПП «Мар іолін».

Згідно з пункту 1 статті 72 КАС України від 06.07.2005 р. № 2747-ІV, обстав ини, встановлені судовим ріш енням в адміністративній, ци вільній або господарській сп раві, що набрало законної сил и, не доказуються при розгляд і інших справ, у яких беруть уч асть ті самі особи або особа, щ одо якої встановлено ці обст авини.

Як вбачається з податкових накладних, виписаних ПП "Марі олін" від 24.03.2008 р., 24.04.2008 р., 14.05.2008 р. на ТМ Ц (скловироби, батареї, мікрос хеми, резистори, транзистори , конденсатори та ін.) (а.с. 13-18). Ви трати у сумі 36801,50 грн. віднесені позивачем до складу валових витрат у І та ІІ кварталі 2008 р.

Суд вважає за необхідне від мітити, що позивач придбавав у ПП «Маріолін»ТМЦ, які є това рами технічного профілю, а ві дповідно до довідки з Головн ого управління статистики у Кіровоградській області від 08.06.2011 р. № 14-6957 вид діяльності ПП «М аріолін» за КВЕД 51.21.0 «оптова т оргівля зерном, насінням та к ормами для тварин»(а.с.56).

У ході перевірки посадові о соби органу податкової служб и дійшли висновку, що оскільк и вироком Кіровоградського р айонного суду від 27.05.2010 р. по кри мінальній справі №1-96/2010 директ ора ПП «Маріолін»ОСОБА_6 в изнано винним у скоєнні злоч ину, передбаченого ч.1, 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємни цтво), тому позивач у І та ІІ кв арталі 2008 року безпідставно в ключило до складу валових ви трат витрати, пов' язані з пр идбанням ТМЦ у ПП «Маріолін» .

Встановлено, що вироком Кір овоградського районного суд у від 227.05.2010 р. по кримінальній сп раві №1-96/2010 директора ПП «Маріо лін»ОСОБА_6 визнано винни м за ч.1 ст.205, ч.2 ст.205 КК України, ос кільки він, діючи за попередн ьою змовою з ОСОБА_7, викон ав всі дії, спрямовані на ство рення фіктивного суб' єкта п ідприємницької діяльності П П "Маріолін" без мети здійснен ня господарської діяльності . ОСОБА_6 повністю визнав с вою вину в організації фікти вного підприємства та поясни в, що створив дане підприємст во за винагороду та був зареє стрований директором ПП «Мар іолін», підприємницьку діяль ність не здійснював, ніяких ф інансових, бухгалтерських та податкових документів вказа ного підприємства не підпису вав. (а.с.109-110).

Відповідно до частини 2 стат ті 72 КАС України від 06.07.2005 р. № 2747-ІV, вирок суду в кримінальній сп раві або постанова суду у спр аві про адміністративний про ступок, які набрали законної сили, є обов' язковими для ад міністративного суду, що роз глядає справу про правові на слідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений ви рок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діянн я та чи вчинене воно цією особ ою.

Згідно із частиною 1 статті 205 Кримінального Кодексу Укра їни від 05.04.2001 № 2341-III фіктивне підп риємництво - це створення або придбання суб' єктів підпри ємницької діяльності (юридич них осіб) з метою прикриття не законної діяльності або здій снення видів діяльності, щод о яких є заборона.

Відповідно до частини 2 стат ті 205 Кримінального Кодексу Ук раїни від 05.04.2001 № 2341-III, ті самі дії, якщо вони вчинені повторно а бо заподіяли велику матеріал ьну шкоду державі, банкові, кр едитним установам, іншим юри дичним особам або громадянам .

Свідок ОСОБА_6 в судовом у засіданні також підтвердив той факт, що він не займався б удь-якою господарською діяль ністю, а також те, що жодних пр авочинів з позивачем не укла дав, первинних документів не підписував.

Позивач посилався на те, що дані податкового обліку підт верджуються належними перви нними документами, копії яки х надані до справи. Так, на під твердження фактів отримання товару від ПП «Маріолін»пос лався на податкові накладні та видаткові накладні (ас.13-18), п латіжні доручення (а.с.19). А тако ж на первинні документи, які п ідтверджували подальшу реал ізацію ТМЦ придбаних у ПП «Ма ріолін»(а.с.81-108).

Відповідно до підпункту 5.1 с татті 5 Закону України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-В Р (який був чинним на час виник нення правовідносин), валові витрати виробництва та обіг у (далі - валові витрати) - це сум а будь-яких витрат платника п одатку у грошовій, матеріаль ній або нематеріальній форма х, здійснюваних як компенсац ія вартості товарів (робіт, по слуг), які придбаваються (виго товляються) таким платником податку для їх подальшого ви користання у власній господа рській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункт у 5.2 статті 5 цього ж Закону до с кладу валових витрат включаю ться суми будь-яких витрат, сп лачених (нарахованих) протяг ом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією , веденням виробництва, прода жем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі в итрати з придбання електричн ої енергії (включаючи реакти вну), з урахуванням обмежень, у становлених пунктами 5.3 - 5.7 ціє ї статті.

Підпунктом 1.32 статті 1 «Про о податкування прибутку підпр иємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94- ВР (який був чинним на час вини кнення правовідносин), визна чено, що господарська діяльн ість, це будь-яка діяльність о соби, направлена на отриманн я доходу в грошовій, матеріал ьній або нематеріальній форм ах, у разі коли безпосередня у часть такої особи в організа ції такої діяльності є регул ярною, постійною та суттєвою . Під безпосередньою участю с лід розуміти зазначену діяль ність особи через свої пості йні представництва, філії, ві дділення, інші відокремлені підрозділи, а також через дов ірену особу, агента або будь-я ку іншу особу, яка діє від імен і та на користь першої особи.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 «Про опода ткування прибутку підприємс тв»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (як ий був чинним на час виникнен ня правовідносин), не належат ь до складу валових витрат бу дь-які витрати, не підтвердже ні відповідними розрахунков ими, платіжними та іншими док ументами, обов'язковість вед ення і зберігання яких перед бачена правилами ведення под аткового обліку.

За змістом наведених право вих норм, необхідною умовою д ля включення витрат до валов их витрат, що безпосередньо в пливає на зменшення суми под аткових зобов' язань, є отри мання платником податків еко номічної вигоди від здійснен ня господарської операції, я к складової господарської ді яльності. При цьому презумує ться, що така господарська оп ерація здійснюється з врахув анням комерційного інтересу , розумного співвідношення р озміру понесених витрат та о чікуваної вигоди.

Частиною 2 статті 3 Закону Ук раїни «Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 р. N 996-XIV пер едбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом об ліку, який ведеться підприєм ством. Фінансова, податкова, с татистична та інші види звіт ності, що використовують гро шовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обл іку.

Відповідно до статті 1 Закон у України «Про бухгалтерськ ий облік та фінансову звітні сть в Україні»від 16 липня 1999 р. N 996-XIV, господарська операція - ц е дія або подія, яка викликає з міни в структурі активів та з обов'язань, власному капітал і підприємства; первинний до кумент - документ, який містит ь відомості про господарську операцію та підтверджує її з дійснення.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 Закону Ук раїни "Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність в України" підставою для бухга лтерського обліку господарс ьких операцій є первинні док ументи, які фіксують факти зд ійснення господарських опер ацій. Первинні документи пов инні бути складені під час зд ійснення господарської опер ації, а якщо це неможливо - без посередньо після її закінчен ня. Для контролю та впорядкув ання оброблення даних на під ставі первинних документів м ожуть складатися зведені обл ікові документи.

Первинні та зведені обліко ві документи можуть бути скл адені на паперових або машин них носіях і повинні мати так і обов'язкові реквізити: назв у документа (форми); дату і міс це складання; назву підприєм ства, від імені якого складен о документ; зміст та обсяг гос подарської операції, одиницю виміру господарської операц ії; посади осіб, відповідальн их за здійснення господарськ ої операції і правильність ї ї оформлення; особистий підп ис або інші дані, що дають змог у ідентифікувати особу, яка б рала участь у здійсненні гос подарської операції.

Порядок створення, прийнят тя і відображення у бухгалте рському обліку первинних док ументів регулюється Положен ням про документальне забезп ечення записів у бухгалтерсь кому обліку, затвердженим на казом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстров аним в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі -Положе ння).

Згідно з підпунктом 2.4 Полож ення первинні документи пови нні мати такі обов'язкові рек візити: найменування підприє мства, установи, від імені яки х складений документ, назва д окумента (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг гос подарської операції, одиниця виміру господарської операц ії (у натуральному та/або варт існому виразі), посади і прізв ища осіб, відповідальних за з дійснення господарської опе рації і правильність її офор млення, особистий чи електро нний підпис або інші дані, що д ають змогу ідентифікувати ос обу, яка брала участь у здійсн енні господарської операції .

Відповідно до пункту 2.15 та пу нкту2.16 Положення первинні док ументи підлягають обов'язков ій перевірці працівниками, я кі ведуть бухгалтерський обл ік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у до кументі обов'язкових реквізи тів та відповідність господа рської операції чинному зако нодавству, логічна ув'язка ок ремих показників. Забороняєт ься приймати до виконання пе рвинні документи на операції , що суперечать нормативно-пр авовим актам, встановленому порядку приймання, зберіганн я і витрачання грошових кошт ів, товарно-матеріальних цін ностей та іншого майна, поруш ують договірну і фінансову д исципліну, завдають шкоди де ржаві, власникам, іншим юриди чним і фізичним особам.

З наведених норм Законів Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств» та «Про б ухгалтерський облік та фінан сову звітність в Україні» вб ачається, що до складу валови х витрат належать витрати, пі дтверджені первинними докум ентами, тобто документами, як і містять відомості про госп одарську операцію і підтверд жують її здійснення (фіксуют ь факт здійснення господарсь кої операції) та складаються під час її здійснення, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення). При цьом у відображення господарсько ї операції у податковому обл іку повинно здійснюватись ві дповідно до її реального еко номічного змісту на підставі первинних документів бухгал терського обліку. Відповідно , право на формування валових витрат у платника податку ви никає лише за умови фактично го придбання, зокрема, товарі в (робіт, послуг), витрати з при дбання яких відносяться до с кладу валових витрат та підт верджуються первинними доку ментами.

За таких обставин, суд дійшо в до висновку, що документи, на дані позивачем на підтвердже ння придбання ним товарів у П П «Маріолін», не можуть вважа тися належними первинними бу хгалтерськими документами, щ о підтверджують господарськ і операції, в розумінні закон у, оскільки складалися без на міру підтвердження реальног о факту здійснення господарс ьких операцій.

Оскільки наслідки в податк овому обліку створюють лише реально вчинені господарськ і операції, тобто ті, що пов' я зані з рухом активів, зміною з обов' язань чи власного капі талу платника податків, при ц ьому господарські операції м ають бути відображені в пода тковому обліку відповідно до їх реального змісту, тому з ог ляду на фіктивність діяльнос ті ПП «Маріолін», не можуть вв ажатися такими в контексті п оложень пунктів 5.1 та 5.2 статті 5 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств ».

За таких обставин суд погод жується з висновком відповід ача про безпідставність відн есення позивачем до складу в алових витрат у І та ІІ кварта лі 2008 р. вартості придбаних ним товарів у ПП «Маріолін» у сум і 36801,50 грн. та про заниження пози вачем податку з доходів фізи чних осіб від здійснення під приємницької діяльності за І та ІІ квартал 2008 р. на суму 5520,23 гр н. (36801,50 х 15%).

Перевіряючи правомірніс ть оскаржуваного позивачем п одаткового повідомлення -ріш ення від 12 листопада 2010 р. № 0002751710/0, суд дійшов до таких висновкі в.

Як встановлено у судовом у засіданні, вказане податко ве повідомлення-рішення вине сено у зв' язку з неправомір ним формування податкового к редиту по взаємовідносинах з ПП «Маріолін»щодо придбання товарно-матеріальних ціннос тей в сумі 7360,30 грн. в т.ч. березен ь 2008 р. - 4483,80 грн., квітень 2008 р. - 1500 грн., травень 2008 р. - 1376,50 грн.

Формування податкового кр едиту позивачем відбулось за податковими накладними, вип исаними ПП «Маріолін»посила ння відносно якого судом вищ евикладені.

Підпунктом 7.4.5 статті 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»від 3 квітня 1997 р оку N 168/97-ВР (який був чинним на ч ас виникнення правовідносин ) визначено, що не підлягають в ключенню до складу податково го кредиту суми сплаченого (н арахованого) податку у зв'язк у з придбанням товарів (пос луг), не підтверджені по датковими накладними чи м итними деклараціями (іншими подібними документами згідн о з підпунктом 7.2.6 цього пункту ).

Підставою для формування п одаткового кредиту є податко ві накладні, які як встановле но в судовому засіданні за пе ріод з березня по травень 2008 р. ОСОБА_6 (директор ПП «Маріо лін») не підписувалась, а відт ак суд приходить до висновку , що і господарські операції п о таким угодам не відбувалис ь.

Згідно з пунктом 2 Порядку з аповнення податкової наклад ної, затвердженого наказом Д ПА України від 30 травня 1997 р. N 165 т а зареєстровано в Міністерст ві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 (далі Порядок), податко ву накладну складає особа , яка зареєстрована як плат ник податку в податковому ор гані і якій присвоєно індиві дуальний податковий номер пл атника податку на додану вар тість.

Відповідно до пункту 5 Поряд ку, податкова накладна вважа ється недійсною у разі її зап овнення іншою особою, ні ж вказаною у пункті 2 даного По рядку.

У відповідності до підпун кту 7.2.6 статті 7 Закону України «Про податок на додану варті сть»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (я кий був чинним на час виникне ння правовідносин) податкова накладна видається платнико м податку, який поставляє тов ари (послуги), на вимогу їх отр имувача, та є підставою для на рахування податкового креди ту.

Згідно підпункту 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квіт ня 1997 року N 168/97-ВР (який був чинни м на час виникнення правовід носин) податковий кредит зві тного періоду визначається в иходячи із договірної (контр актної) вартості товарів (пос луг), але не вище рівня звичайн их цін, у разі якщо договірна ц іна на такі товари (послуги) ві дрізняється більше ніж на 20 ві дсотків від звичайної ціни н а такі товари (послуги), та скл адається із сум податків, нар ахованих (сплачених) платник ом податку за ставкою, встано вленою пунктом 6.1 статті 6 та ст аттею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зок рема, у зв' язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковува них операціях у межах господ арської діяльності платника податку.

У відповідності із Законам и України «Про бухгалтерськи й облік та фінансову звітніс ть в Україні», «Про податок на додану вартість», первинні б ухгалтерські документи (вида ткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконани х робіт, тощо) повинні мати обо в' язкові реквізити, а саме - містити назву посади особи, в ідповідальної за здійснення господарської операції і пр авильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифіку вати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Суд приходить до висновку, щ о наявність у покупця належн о оформлених документів, які відповідно до Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»необхідних для віднесе ння певних сум до податковог о кредиту, зокрема виданих пр одавцями податкових накладн их, не є безумовною підставою , якщо податковий орган довед е, що відомості в таких докуме нтах не відповідають дійснос ті, що узгоджується з позиціє ю Верховного Суду України та Вищого адміністративного су ду України викладеною в інфо рмаційному листі від 20.07.2010 р. №1112 /11/13-10.

На підставі викладеного су д приходить до висновку, що по датковим органом вірно донар аховано податкове зобов' яз ання з податку на додану варт ість в розмірі 7360,30 грн. основно го зобов' язання та 3680,15 грн. (7360,3 0 х 50%) штрафних (фінансових).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодекс у адміністративного судочин ства України у справах щодо о скарження рішень, дій чи безд іяльності суб'єктів владних повноважень адміністративн і суди перевіряють, чи прийня ті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України; з вик ористанням повноваження з ме тою, з якою це повноваження на дано; обґрунтовано, тобто з ур ахуванням усіх обставин, що м ають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсто ронньо (неупереджено); доброс овісно; розсудливо; з дотрима нням принципу рівності перед законом, запобігаючи неспра ведливій дискримінації; проп орційно, зокрема з дотриманн ям необхідного балансу між б удь-якими несприятливими нас лідками для прав, свобод та ін тересів особи і цілями, на дос ягнення яких спрямоване це р ішення (дія); з урахуванням пра ва особи на участь у процесі п рийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного ст року.

Дані положення кореспонду ються з вказаним у п.1 Постанов и Пленуму Вищого адміністрат ивного суду України «Про пра ктику застосування адмініст ративними судами окремих пол ожень Кодексу адміністратив ного судочинства України під час розгляду адміністративн их справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

Відповідно до ч. 2 статті 71 Ко дексу адміністративного суд очинства України в адміністр ативних справах про протипра вність рішень, дій чи бездіял ьності суб'єкта владних повн оважень обов'язок щодо доказ ування правомірності свого р ішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адм іністративного позову.

Як передбачено абз. "б" підп ункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закон у України «Про порядок погаш ення зобов' язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам и»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (який був чи нним на час виникнення право відносин), контролюючий орга н зобов'язаний самостійно ви значити суму податкового зоб ов'язання платника податків у разі якщо дані документаль них перевірок результатів ді яльності платника податків с відчать про заниження або за вищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у пода ткових деклараціях.

Згідно з підпунктом 4.2.3. пунк ту 4.2 статті 4 Закону України «П ро порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час в иникнення правовідносин), об ов'язок доведення того, що буд ь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випа дках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника под атків, за винятком випадків, в изначених пунктом 4.3 цієї стат ті.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо заниження позивачем податкових зобов' язань з податку з доходів фіз ичних осіб від здійснення пі дприємницької діяльності та податку на додану вартість в ідповідають вимогам законод авства та фактичним обставин ам справи, у зв' язку з чим у с уду відсутні правові підстав и для скасування оскаржувани х позивачем податкових повід омлень - рішень Кіровоградс ької ОДПІ.

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159 - 163, 167 К АС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адмін істративного позову фізично ї особи - підприємця ОСОБА _2 до Кіровоградської об' є днаної державної податкової інспекції про визнання нечи нними рішень відмовити в пов ному обсязі.

Постанова суду набирає з аконної сили в порядку, перед баченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропет ровського апеляційного адмі ністративного суду шляхом по дачі, протягом десяти днів з д ня проголошення постанови су ду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний ад міністративний суд, з одноча сним надсиланням копії апеля ційної скарги до суду апеляц ійної інстанції. У разі засто сування судом частини третьо ї статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письм овому провадженні апеляційн а скарга подається протягом десяти днів з дня отримання к опії постанови.

Повний текст постано ви виготовлено 25.06.2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна