Постанова

від 17.06.2011 по справі 2а-3753/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 17 червня 2011 року                     № 2а-3753/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний центр «Українські будівельні інноваційні технології»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

          Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний центр «Українські будівельні інноваційні технології»заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 1 жовтня 2010 року по 20 грудня 2010 року в сумі 4 909,82 грн.

          Ухвалою суду від 18 березня 2011 року  відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 15 квітня 2011 року.

15 квітня 2011 року суд, враховуючи відсутність доказів отримання відповідачем інформації суду щодо звернення Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний центр «Українські будівельні інноваційні технології» заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01 жовтня 2010 року по 20 грудня 2010 року в сумі 4 909,82 грн., прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та призначив справу до судового розгляду у судовому засіданні на 25 травня 2011 року.

В судове засідання 25 травня 2011 року прибув представник позивача. Поштові відправлення з ухвалами суду та повістками про виклик представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний центр «Українські будівельні інноваційні технології»повернулися до суду з відміткою працівника пошти, що за вказаною адресою юридична особа не знаходиться. В зв’язку з чим суд відклав розгляд справи на 16 червня 2011 року.

В судове засідання 16 червня 2011 року представники сторін не з’явилися.

За правилами, встановленими п. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України  якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у  разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний центр «Українські будівельні інноваційні технології» має заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4 909,82 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний центр «Українські будівельні інноваційні технології»є юридичною особою та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код 33638990).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(із змінами і доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон № 1058-ІV, із змінами і доповненнями) визначено, що страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових  внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Абзацом 2 пункту 1 статті 14 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частинами 3 та 4 ст. 15 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як встановлено пп. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Заборгованість відповідача за станом на 20 грудня 2010 року, яка несплачена згідно вимоги Ю-0012 від 4 січня 2011 року, становить 4 909,82 грн.

Зазначена вимога направлялася позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний центр «Українські будівельні інноваційні технології», проте поштове відправлення повернулося із відміткою працівника пошти, що за вказаною адресою юридична особа не знаходиться.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України»Пенсійний фонд України має право стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

          Згідно п. 7 розділу VIIІ Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

          На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаною вимогою, відповідачем не сплачена, вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 4 909,82 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України –відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.  98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний центр «Українські будівельні інноваційні технології»(юридична адреса:  04176, м. Київ, вул. Електриків, 28, літера А, фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 25, р/р 2600527440001 в АБ Київська Русь, м. Київ, МФО 319092, ЄДРПОУ 33638990) на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, р/р 256013122610, 256003132610 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 26087978) 4 909 (чотири тисячі дев’ятсот дев’ять) грн. 82 коп. заборгованості по сплаті сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги

 Суддя                                                                                         М.А.Бояринцева