Постанова

від 17.06.2011 по справі 2а-6406/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 17 червня 2011 року                     № 2а-6406/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Виробничо-наукового дочірнього підприємства ВАТ «НВП «Сатурн «Елісат»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

          Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом про стягнення з Виробничо-наукового дочірнього підприємства ВАТ «НВП «Сатурн «Елісат»заборгованості в розмірі 26 382,53, а саме: суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 26 233 грн. та пені у розмірі 149,53 грн.

          Ухвалою суду від 11 травня 2011 року  відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 8 червня 2011 року.

В судовому засіданні 8 червня 2011 року суд оголосив про відкладення розгляду справи в зв’язку з першою неявкою відповідача на 15 червня 2011 року.

В судове засідання 15 червня 2011 року представники сторін не з’явилися. Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України  якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у  разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без його участі та належне повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обґрунтування наведених вимог прокурор посилається на закони України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про прокуратуру»та зазначає, що Виробничо-наукове дочірнє підприємство ВАТ «НВП «Сатурн «Елісат»має заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій у розмірі 26 233 грн. та пені у розмірі 149,53 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2010 рік.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

          Виробничо-наукове дочірнє підприємство ВАТ «НВП «Сатурн «Елісат» є юридичною особою та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код 24366196).

Частиною 2 ст. 4 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі –Закон № 875-ХІІ, із змінами та доповненнями) передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виконанням нормативу робочих місць, відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (ч. 6 ст. 19 Закону № 875-ХІІ).

Як вбачається з матеріалів справи, Виробничо-наукове дочірнє підприємство ВАТ «НВП «Сатурн «Елісат» 28 лютого 2011 року подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою та в порядку, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 та наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42.

Згідно вказаного звіту відповідач у 2010 році мав працевлаштувати одного інваліда, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників у 2010 році складала 30 осіб. Відповідно до звіту, розмір середньої річної заробітної плати на Виробничо-науковому дочірньому підприємстві ВАТ «НВП «Сатурн «Елісат»становить 26 233 грн. Оскільки у відповідача не було створено одного робочого місця для інвалідів й відповідно їх не працевлаштовано, то утворилась заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 26 233 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70  інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.  

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2011 року за № 67/2161вх Прокурор Святошинського району м. Києва направив запит до Святошинського районного центру зайнятості про надання інформації з приводу звернення протягом 2010 року Виробничо-наукового дочірнього підприємства ВАТ «НВП «Сатурн «Елісат»до центру зайнятості щодо наявних вакансій для працевлаштування інвалідів.

28 квітня 2011 року Святошинський районний центр зайнятості надав відповідь за № 04-27/1598 про те, що Виробничо-наукове дочірнє підприємство ВАТ «НВП «Сатурн «Елісат»не надавало звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідач не вчинив дії, направлені на працевлаштування інвалідів, отже суд приходить до висновку про ухилення підприємства відповідача від виконання покладених на нього як роботодавця обов’язків.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку своєчасно не сплатив адміністративно-господарські санкції, відповідачу було нараховано пеню в розмірі 149,53 грн.

Згідно довідки Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів № 03-02-886 станом на 15 червня 2011 заборгованість Виробничо-наукового дочірнього підприємства ВАТ «НВП «Сатурн «Елісат»по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2010 рік складає 26 233,53 грн.

Отже, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не було вжито усіх необхідних заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього обов'язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Беручи до уваги те, що суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2010 рік до Фонду соціального захисту інвалідів у розмірі 26 233,53 грн. відповідач не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.  98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Святошинського району м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виробничо-наукового дочірнього підприємства ВАТ «НВП «Сатурн «Елісат» (юридична адреса:  03148, м. Київ, просп. 50-річчя Жовтня, 2-б, код ЄДРПОУ 24366196) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104, р/р 31219230700001 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 24262621, код ЄДРПОУ 22869098) заборгованість у розмірі 26 382 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 53 коп., а саме: суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 26 233 (двадцять шість тисяч двісті тридцять три) грн. та пені в розмірі 149 (сто сорок дев’ять) грн. 53 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги

Суддя                                                                                         М.А.Бояринцева