Постанова

від 05.06.2006 по справі 09/5318а

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

09/5318а

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

                                                 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.06                                                                                            Справа №  09/5318а

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:                                 Корсакової Г.В. суддів:                                 Мельника С. М.  

                                                                                                                              .

при секретарі судового засідання    Сувид О.В.,

за участю представників:

від позивача:                                        не з'явились

від відповідача:           Кривошия О.А. –дов. №101 від 16.01.2006р., представник

від третьої особи:           1. не з'явився

                                                               2. Сасін С.О. –дов. №168 від 02.06.2006р., представник

розглянув апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Черкаської області від 09.02.2006р.

по справі № 09/5318а (суддя Курченко Н.М.)

за позовом          Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Слава”, с. Драбівка, Корсунь-Шевченківський район;

до                    Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Корсунь-Шевченківський;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача          1.Драбівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району;

                     2. Фінансове управління Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації

про                    списання безнадійного податкового боргу з прибуткового податку з громадян в сумі 44905,72 грн.,

в с т а н о в и в :

          Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Слава” звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом (та уточненнями до нього) до Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції про списання безнадійного податкового боргу з прибуткового податку з громадян в сумі 44905,72 грн.(т.1 а.с.3-5, 21-23). Позовні вимоги мотивовані тим, що висновками Торгово-промислової палати України №11152/05-4 від 21.08.2003р., №2840/05-4 від 10.04.2004р. та №3653/05-4 від 19.08.2004р. підтверджені несприятливі погодні умови зими 2002-2003 років, літа 2003-2004 років, які спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур на площах позивача. На думку позивача, відповідно до п.18.2 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. та п.п.3,4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, вищезазначені форс-мажорні обставини є достатньою підставою для списання безнадійного податкового боргу по сплаті прибуткового податку з громадян.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.02.2006р. до справи №09/5318а було залучено Драбівську сільську раду Корсунь-Шевченківського району у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Постановою господарського суду Черкаської області від 09.02.2006р. по справі №09/5318а позов задоволено повністю: зобов'язано Корсунь-Шевченківську МДПІ списати безнадійний податковий борг СТОВ “Слава” по прибутковому податку з громадян у сумі 44905,72 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3,40 грн. судових витрат.

          Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Черкаської області, Корсунь-Шевченківська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційним господарським судом ухвалою від 20.03.2006р. відкрито апеляційне провадження по справі  №09/5318а та, відповідно до ухвали від 21.03.2006р., проведені підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду за участю представників учасників провадження.

Ухвалою від 17.04.2006р. Київський міжобласний апеляційний господарський суд залучив до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фінансове управління Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник Фінансового управління Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову господарського суду Черкаської області.

  Представники позивача та Драбівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Їх не з'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.04.2006р. здійснювалась заміна у складі суддів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступного.

Матеріали справи підтверджується, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Слава” звернулося до Корсунь-Шевченківської МДПІ з заявою від 01.10.2004р. (т.1 а.с.11) про списання як безнадійного, податкового боргу, який виник внаслідок несприятливих погодних умов (форс-мажорних обставин). Вказана обставина підтверджується висновком Торгово-промислової палати України. У зазначеній заяві позивач наполягав на списанні боргу по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку та прибуткового податку з громадян станом на 10.08.2004р., але конкретну суму боргу, яка на його думку підлягала списанню, не визначав.

Рішенням начальника Корсунь-Шевченківської МДПІ №7 від 30.12.2004р. борг з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 3761,00 грн. був списаний (т.1 а.с.113). Заборгованість з прибуткового податку з громадян списана не була.

Як стверджує відповідач, позивач не визначив суму заборгованості на списанні якої він наполягає на визначену дату та не надав підтвердження наявності саме такої суми боргу. Відповідач посилається на те, що заявою від 01.10.2004р. (т.1 а.с.11) позивач просив списати суму прибуткового податку, який виник станом на 10.08.2004р., але підтвердження саме такої суми заборгованості на зазначену дату відсутнє і позивачем підтверджуючі документи також не надані.

Сума податку 44905,72 грн., яка наведена в акті перевірки від 18.06.2004р., і на яку посилається позивач в позовній заяві, зафіксована станом на 01.03.2004р. і, на думку відповідача, не дає підстав для списання боргу по цьому податку (т.1 а.с.31-32).

Ухвалою від 19.05.2005р. господарського суду Черкаської області по справі №01/3939 позивача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора (т.1 а.с.10).

Позивач і в заяві від 01.10.2004р., і в позовній заяві ставив питання про списання безнадійного податкового боргу по прибутковому податку з громадян, саме в зв'язку з наявністю несприятливих погодних умов, а не з підстав проведення процедури банкрутства.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає що апеляційна скарга має бути задоволена, а постанова господарського суду Черкаської області від 09.02.2006р. скасоване повністю, виходячи з наступного.

Як зазначено в акті перевірки від 18.06.2004р. відповідачем встановлено порушення позивачем ст.10 та абз.„а” п.2 ст.19 Декрету КМУ „Про прибутковий податок з громадян” від  26.12.1992р. №13-92, яке полягає в неперерахуванні позивачем до бюджету станом на 01.03.2004р. прибуткового податку з громадян в сумі 44905,72 грн. (т.1 а.с.14-19).

          Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. з наступними змінами і доповненнями, надалі –Закон № 2181, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Самостійне узгодження податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян не може бути здійснене шляхом подачі позивачем декларації, оскільки складання такої декларації діючим законодавством не передбачено.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження позивачем не було надано доказів отримання ним відповідного податкового повідомлення, тобто доказу апеляційного узгодження податкового зобов'язання. Відповідач також наполягає на тому що відповідне рішення ним не приймалося.

Таким чином, податкове зобов'язання СТОВ “Слава” по прибутковому податку з громадян в сумі 44905,72 грн. не було узгоджене у встановленому законодавством порядку.

Підпунктом 18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено поняття безнадійний податковий борг, під яким слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Відповідно до зазначеного положення Закону України №2181-ІІІ, підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Згідно п.п.18.2.3 цього Закону, податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Відповідно до ст.18 Закону України №2181-ІІІ, Наказом ДПА України від 14.03.2001р. №103 затверджений “Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків”, надалі –Порядок, який зареєстрований Міністерством юстиції України 10.01.2002р. за №16/6304, та є нормативним актом обов'язковим до виконання.

Пунктом 3.4 Порядку безнадійний податковий борг визначений як податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.

Тобто, при вирішенні питання про списання відповідної суми заборгованості як безнадійного податкового боргу наявність всіх наведені ознак має бути доведена відповідними документальними доказами.

Відповідно до Порядку списання безнадійного боргу платників податків, факт наявності непереборної сили підтверджується:

- Торгово-промисловою палатою України –про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

- уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

- рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха;

- висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору.

Із матеріалів справи, зокрема висновків Торгово-промислової палати України №11152/05-4 від 21.08.2003р., №2840/05-4 від 10.04.2004р. та №3653/05-4 від 19.08.2004р. (т.1 а.с.24-26)., акту від 26.07.2003р. та протоколу №3 від 28.07.2003р. комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій по Корсунь-Шевченківському району (т.2 а.с.2-4), вбачається що взимку 2002-2003 року та влітку 2003 та 2004 р.р. мали місце несприятливі погодні умови, які визнані надзвичайними ситуаціями природного характеру згідно постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” від 15.07.1998р. №1099.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані події є форс-мажорними обставинами. Але підтвердження наявності несприятливих погодних умов не є достатньою підставою для списання будь-якого податкового боргу і, відповідно до п.18.2 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III, може вважатися підставою для списання боргу, який виник внаслідок цих несприятливих погодних умов за наявності інших передбачених законодавством підстав.

Апеляційний господарський суд також зазначає, що відповідно до Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 2 грудня 1997 р. №671/97-ВР, до компетенції торгово-промислових палат не відноситься визначення конкретної суми збитків, що спричинені відповідному підприємству несприятливими погодними умовами.

Заборгованість в сумі 44905,72 грн., на списанні якої як безнадійної наполягає позивач, виникла за період січня 2002 р. по квітень 2004 р. За цей період громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності мали сплачувати прибутковий податок з громадян, який діяв відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.1992р., та податок з доходів фізичних осіб, який був введений з 01.01.2004 р. відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003р.

Декрет Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.1992р., визначає що платниками прибуткового податку з громадян в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так i ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

За Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003р., платниками зазначеного податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи та нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.  

Об'єкти оподаткування, ставки податку, порядок їх нарахування, утримання та сплати (перерахування) у зазначених податків також відрізняється.

За викладених обставин, не зважаючи на те, що при нарахуванні та утриманні і прибуткового податку з громадян і при нарахуванні та утриманні податку з доходів фізичних осіб сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Слава” фактично виконувало функції податкового агента, питання про списання податкового боргу має вирішуватися по кожному податку окремо.

Позивач і в суді першої інстанції, і під час апеляційного розгляду просив зобов'язати відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу по прибутковому податку з громадян, тобто податку який існував в 1992-2003роках. Жодних уточнень до позовної заяви в цій частині позивачем не було надано.

Відповідно до акту перевірки від 18.06.2004р. вищезазначена заборгованість позивача виникла в зв'язку з тим, що протягом січня 2002 –квітня 2004 років нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, а також оподатковувалися доходи громадян - працівників позивача. Перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян відбувалося не в кожному місяці і не в повному обсязі (т.1 а.с.16-17). Таким чином, нараховування та виплата заробітна плата, а також нарахування та перерахування до бюджету прибуткового  податку з громадян відбувалося незалежно від наявності несприятливі погодних умов (форс-мажорних обставин), що і відображено в акті перевірки від 18.06.2004р. Доповнень та зауважень до акту перевірки від 18.06.2004р. від представників позивача не надійшло. Тобто в матеріалах справи відсутні відомості що несплата позивачем прибуткового податку з громадян відбувалася незалежно від наявності несприятливих погодних умов, зокрема, в зв'язку з неможливістю обробити певну земельну ділянку, виростити та зібрати врожай та ін.

Ухвалою апеляційного суду від 17.04.2006р. позивача було зобов'язано надати докази наявності причинного зв'язку між форс-мажорними обставинами та неперерахуванням до бюджету 44905,72 грн. податку з громадян. Вимоги даної ухвали позивачем виконанні не були.

На підставі зазначеного апеляційний суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів безпосереднього причинного зв'язку між форс-мажорними обставинами та несплатою позивачем спірної суми податкового боргу з прибуткового податку з громадян.

Колегія апеляційного суду також погоджується з твердженням відповідача, що заборгованість з прибуткового податку з громадян не може бути списана, оскільки, відповідно до заяви на списання позивача від 01.10.2004р., позивач просив списати суму прибуткового податку внаслідок виникнення форс-мажорних обставин станом на 10.08.2004р. Сума податку 44905,72 грн., яка наведена в акті перевірки від 18.06.2004р., і на яку посилається позивач, зафіксована станом на 01.03.2004р., а тому не дає підстав для списання даного виду податку.

Крім цього, позивачем не надано доказів визнання заборгованості підприємства по прибутковому податку з громадян в сумі 44905,72 грн. безнадійним податковим боргом, оскільки дію п.п.„г” п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III зупинено на 2005 рік згідно із Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 р. №2285-IV, Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 р. №2505-IV; на 2006 рік - згідно із Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 р. №3235-IV. Інших доказів того що зазначений борг є безнадійним, СТОВ “Слава” не надано.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових  і  речових доказів, висновків експертів.

Апеляційний суд вважає недоведеним посилання позивача на наявність причинного зв'язку між несприятливими умовами (форс-мажорними обставинами) зими 2002-2003р.р. та літа 2003 та 2004 р.р. та заборгованістю СТОВ “Слава” по прибутковому податку з громадян у сумі 44905,72 грн.

За викладених обставин апеляційний суд вважає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції судом були неповно з'ясовані обставини справи, які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову (рішення) суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п.1 та 2 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови (рішення) або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Згідно п.4 ст.202 КАС України  підставами для скасування постанови (рішення) або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає що постанова господарського суду Черкаської області від 09.02.2006 року по справі №09/5318а підлягає скасуванню повністю, а апеляційна скарга Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції має бути задоволена повністю. Апеляційний господарський суд приймає по справі нову постанову, якою в задоволенні позову відмовляє повністю.

Керуючись: п.3 ст.198, ст.202, 207 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Постанову господарського суду Черкаської області від 09.02.2006 у справі №09/5318а скасувати, а апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції –задовольнити.

          2. Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Слава” відмовити повністю.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Слава” (Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с.Драбівка, ідентифікаційний код 03792496) на користь Державного бюджету України 1,70 грн. витрат на сплату державного мита.

4. Видачу виконавчого документа доручити господарському суду Черкаської області.

5.Справу №09/5318а повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова, відповідно до ст.254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                         Шевченко  В. Ю.                                            Судді:                                                                                     Корсакова Г.В.  Судді:                                                                                     Мельник С. М.