Рішення

від 30.06.2011 по справі 20/5025/857/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/5025/857/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2011 р.Справа № 20/5025/857/11

За позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький

до Гаражного кооперативу "Оріон" м. Хмельницький

про  стягнення 27677,45 грн. заборгованості                    

                                                                                                              Суддя Гладій С.В.

Представники сторін:

позивача : не з'явився     

відповідача: не з'явився

прокуратури: Олійник І.О. –прокурор м. Хмельницького

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про  стягнення 27677,45 грн. заборгованості відповідно до договору №83 про пайову участь у створенні і розвитку соціальної інфраструктури м. Хмельницького.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2011р. прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі  № 20/5025/857/11. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

Представники позивача в попередньому засіданні 02.06.2011р. та представник прокуратури в судовому засіданні 02.06.2011р. та 30.06.2011р. повідомили, що позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2011р. розгляд справи відкладено в зв'язку з не з'явленням відповідача в судове засідання.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання 30.06.2011р. не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребуваних документів, в тому числі письмовий відзив на позов, не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду уповноваженого представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи, оглянувши оригінали документів наданих позивачем в судовому засіданні, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Проведеною прокуратурою м. Хмельницького перевіркою встановлено, що 20.08.2010 року між Хмельницькою міською радою та гаражним кооперативом „Оріон” укладений договір №83 про пайову участь у створенні і розвитку соціальної інфраструктури м. Хмельницького.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 даного договору, предметом договору є визначення для Сторони 2, яка є замовником об'єкту будівництва 34-х гаражів для легкових автомобілів по пр. Миру,42/1А, величина пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, відповідно до ст. 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій”, рішення двадцять другої сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008р. „Про затвердження порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького” та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради та пунктів рішення виконавчого комітету” із внесеними змінами рішенням двадцять третьої сесії Хмельницької міської ради від 04.02.2009р. №34, рішенням двадцять восьмої сесії Хмельницької міської ради від 23.09.2009р. №55 „Про внесення змін до Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького.” Кошти, отримані як пайова участь замовників об'єктів містобудування можуть використовуватись виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького.

Згідно п. 2.2, п. 2.4 договору, розмір пайового внеску, належного замовником до оплати відповідно до розрахунку величини пайової участі замовника, зробленого управлінням капітального будівництва від 09.08.2010р. №01-20-94 складає 25443 грн. Вказаний розрахунок є невід'ємною частиною договору. Пайовий внесок сплачується до 30.11.2010р., але обов'язково не пізніше одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.  

Свої зобов'язання щодо оплати коштів за договором №83 відповідач не виконав.  

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 21.12.2010р. на суму боргу згідно Договору в розмірі 25443 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 25443 грн..

Згідно п. 3.3 договору, що у разі прострочення термінів, передбачених договором відповідач  сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем  нараховано відповідачу пеню згідно п.3.3 даного договору за період з 01.12.2010р. по 30.03.2011р. в сумі 1296,55 грн.  

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 250,94 грн. та нарахувань інфляції в розмірі 686,96 грн.  

В зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 27677,45 грн. в т.ч.: 25443,00 грн. основного боргу, 1296,55 грн. пені, 250,94 грн. 3% річних, 686,96 грн. індексу інфляції.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з огляду на таке.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

20.08.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір про пайову участь у створенні і розвитку соціальної інфраструктури м. Хмельницького №83.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків,  передбачених законодавством.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Стаття 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 3.3 договору, що у разі прострочення термінів, передбачених договором відповідач  сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1296,55 грн. пені за період з 01.12.2010р. по 30.03.2011р.

Позов в частині стягнення з відповідача нарахувань пені в сумі 1296,55 грн., підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.  

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором,  або законом.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання нараховано індекс інфляції в сумі 686,96 грн. та 3% річних в сумі 250,94 грн.

Зазначені нарахування позивачем проведені правомірно і підлягають  стягненню  з відповідача в повному обсязі.

При цьому, судові витрати у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34,44, 49, ст. 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Гаражного кооперативу "Оріон" (м. Хмельницький, Пр. Миру,76, код 36675836) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна,3, код 33332218)  –25443,00 грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста сорок три гривни) основного боргу, 1296,55 грн.  (одна тисяча двісті дев'яносто шість гривень 55 коп.) пені, 250,94 грн. (двісті п'ятдесят гривень 94 коп.) 3% річних, 686,96 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень 96 коп.) нарахувань інфляції, 276,77 грн. (двісті сімдесят шість гривень 77коп.) витрат на оплату державного мита та  236, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                    Суддя                                                                      С.В. Гладій