Постанова

від 29.06.2011 по справі 17/101(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/101(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

29.06.11                                                                                           Справа  № 17/101(10)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів          -  Кравчук Н.М.

          -  Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу  Приватного підприємства «Експрес-Корд», м.Львів  від 01.04.2011р. б/н

на рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2011р.  

у справі   № 17/101(10)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», м.Харків

до відповідача: Приватного підприємства «Експрес-Корд», м.Львів

про стягнення 242766,73грн. боргу та звернення стягнення на предмет застави.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився (Решетняк І.А. –представник, був присутній в судовому засіданні 14.06.2011р.)

від відповідача: не з'явився (Горідько М.І. –представник, був присутній в судовому засіданні 14.06.2011р.)

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 29.06.2011р. не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

В судовому засіданні 14.06.2011р. оголошувалась перерва до 29.06.2011р.

Встановив :

Рішенням  господарського суду Львівської області  від 25.03.2011р. у справі №17/101(10) (суддя Ділай У.І.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»задоволено частково,  стягнено з Приватного підприємства «Експрес-Корд» на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»80247,64грн. основного боргу по кредиту, 12691,80грн. штрафу, 7308,20грн. штрафу за договором застави майна,  1439.40грн - державного мита та 131,67,00грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в тому числі звернено стягнення  на предмет застави за Договором  №56/2006-з застави майна від 18.05.2006р. - напівпричіп марки SCHWARZMULLER модель  SPA3/E.   1995  року  випуску,  оранжевого  кольору,  шасі  (кузов,  рама, коляска) 101022. реєстраційний  номер ВЄ4994ХХ.  тип   ТЗ   -   напівпричіп бортовий, а також  зобов'язано відповідача  передати  предмет застави в управління  ПАТ «Мегабанк»в термін до 05.05.2011р. на період його реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зважаючи на те, що відповідач своєчасно та в повному об'ємі не виконав зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, вимоги позивача щодо стягнення кредитних коштів та звернення стягнення на заставлене майно підставні та обґрунтовані.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Приватне підприємство «Експрес-Корд»оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального  права та місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають  значення для справи,  у зв'язку з чим, просить рішення частково змінити. Зокрема, апелянт ПП не погоджується з рішенням суду в частині звернення стягнення та передачі предмета застави, оскільки вважає, що в разі стягнення та передачі предмета застави в управляння ПАТ «МЕГАБАНК»виконання основного зобов'язання ПП «Експрес-Корд»перед ПАТ «МЕГАБАНК»стане неможливим, оскільки предмет застави є джерелом доходу, з якого йде погашення заборгованості по кредитному договору, а також на те, що кризові явища у фінансовій сфері та реальному секторі економіки України та світова фінансова криза є обставиною, що виникла у зв'язку із подіями екстраординарного характеру, які не могли бути передбачені або відвернені та знаходяться поза контролем ПП «Експрес-Корд»та ПАТ «МЕГАБАНК»та є істотною зміною обставин, внаслідок чого ускладнилось виконання зобов'язань за договором.

У відзиві на апеляційну скаргу від 30.05.2011р. №80-01-327  (поданий в судовому засіданні 31.05.2011р.) Публічне акціонерне товариство «Мегабанк»доводи скаржника спростовує та просить  апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

 Враховуючи, що пояснення представників сторін були заслухані в судовому засіданні 14.06.2011р., а також те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,  колегія суддів вважає за можливе  розглянути справу за їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу,  оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2011р. у справі №17/101(10) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,   між Відкритим акціонерним товариством „Мегабанк”   правонаступником якого у відповідності до п. 1.7 Статуту є ПАТ «Мегабанк» (кредитодавець по договору) та Приватним  підприємством «Експрес-Корд»(позичальник) 18 травня 2006 року укладено Кредитний до говір №70/2006 (надалі - Кредитний договір)

Згідно п. 1.1 Кредитного договору Позивач (Кредитодавець за Кредитним догово ром) надає грошові кошти (відкриває відновлювальну кредитну лінію) (надалі - Кредит) Ві дповідачу (Позичальнику за Кредитним договором) в розмірі 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень) в строк з 18 травня 2006 року до 18 травня 2009 року для придбання основних за собів (автомобілів), а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 21% річних, на умовах, передбачених Договором.

Згідно додаткової угоди №2 від 18.05.2009р. до Кредитного договору Позичальнику було встановлено розмір відсотків за користування кредитом на рівні 25% річних та збільшено строк користування кредитом до 05.06.2009р.

Згідно додаткових угод до Кредитного договору строк користування кредитом було збільшено Позичальнику, відповідно: №3 від 05.06.2009р. - до 25.06.2009р., №4 від 25.06.2009р. - до 20.07.2009р., №5 від 20.07.2009р. -до 04.09.2009р., №6 від 04.09.2009р. -до 04.09.2009р.,   №7  від  05.09.2009р.  - до  04.12.2009р.,   №8  від  04.12.2009р.  - до25.12.2009р.,   №9   від   21.12.2009р.   -   до   21.03.2010р.,   №10   від   19.03.2010р.   -   до 01.04.2010р., №11 від 01.04.2010р.-до 30.04.2010р.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.(ст.1054 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.(ч.3 ст.346 ГК України).

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим Позичальником Банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Позивач свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконав належним чином, надавши останньому Кредит.

Натомість,  Відповідач, в порушення вимог п. 1.1., 4.2.1 Кредитного договору (в остаточній редакції Додаткової угоди №11 від 01.04.2010р.), щодо обов'язку повернути Кредит в пов ному обсязі до 30.04.2010р., прострочив повернення кредиту в сумі 130247,64грн., що підтвер джується банківською випискою з особового рахунку Позичальника №20678217 за період з 18.05.2006р. по 21.06.2010р. Крім цього, простро чив сплату процентів за користування Кредитом у період з 01.04.2010р. по 30.04.2010р. в сумі 2713,49 грн., що підтверджуєть ся банківською випискою з особового рахунку Позичальника №2069800217 за період з 18.05.2006р. по 21.06.2010р., а також порушив  вимоги п. 4.2.8. Кредитного договору, у зв'язку з чим, позивач нарахував відповідачу 72810,00 грн. штрафу. Зокрема, 54000,00грн. штрафу, згідно пункту 7.1.1. розділу 7  за порушення вимог п. 1.1., 4.2.1 Кредитного договору, щодо обов'язку повернути Кредит в повному обсязі до 30.04.2010р.; 8810,00грн. штрафу, згідно п. 7.1.4 Розділу 7 за порушення умов п.п. 1.1., 4.2.З., 5.2 Кредитного договору, щодо своєчасної, тобто щомісяця не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за звітним сплати процентів за користування кредитом, а також в день повернення кредиту, на рахунок Кредитодавця №206880217, в розмірі 21% (двадцять один процент) річних-до 18.05.2009р., та 25% (двадцять п'ять процентів) річних - з 18.05.2009р.;  10000,00грн. штрафу, згідно п. 7.1.2 Розділу 7 - за порушення умов п. 4.2.8. Кредитного договору, щодо обов'язку з моменту отримання кредиту і до повного його погашення здійс нювати фінансові операції, пов'язані з підприємницькою діяльністю та господарською дія льністю через поточні рахунки відкриті у Кредитодавця та забезпечити середньомісячні на дходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті у Кредитодавця, в сумі не менше 100000,00 грн.

У відповідності до ст. 546 ч.І Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечу ватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У даному випадку виконання зобов'язання за Кредитним договором було забезпечено: неустойкою та заставою.

Згідно ст. 549 ч.І Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'я зання.

У відповідності до ст. 549 ч.2 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 7.1.1 Розділу 7 «Відповідальність Сторін»Кредитного договору Позичаль ник сплачує Кредитодавцеві штраф у наступних розмірах: за невиконання будь-якого з прийнятих на себе обов'язків згідно з пп. 4.2.1 та 4.2.2 - у розмірі 25% від суми отриманого кредиту.

Згідно п. 7.1.2 Розділу 7 «Відповідальність Сторін»Кредитного договору Позичаль ник сплачує Кредитодавцеві штраф у наступних розмірах: за невиконання будь-якого з прийнятих на себе обов'язків згідно з пп. 4.2.4 - 4.2.10., 4.2.12. - 4.2.14., 4.2.16 - у розмірі 5% від суми отриманого кредиту.

Згідно п. 7.1.4 Розділу 7 «Відповідальність Сторін»Кредитного договору Позичаль ник сплачує Кредитодавцеві штраф у наступних розмірах: за недотримання строків сплати нарахованих процентів та/або комісійної винагороди в порядку, передбаченому розділом 5 Договору, - у розмірі 10 (десять) процентів від суми несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строю встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Перевіривши розрахунок уточнених позовних вимог, суд першої інстанції вірно  встановив, що позивачем невірно здійснено розрахунок штрафних санкцій, так як розрахунок розміру штрафу здійснено виходячи із суми кредиту, передбаченої п. 1.1. Кредитного договору без врахуванням змін, внесених у Кредитний договір Додатковою угодою № 11 від 01.04.2010р. Згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає: на підставі п. 7.1.1. Договору - 32561,91 грн. штрафу; на підставі п. 7.1.2. Договору 6512,38грн. штрафу. Штраф у розмірі 8810,00грн., нарахований на підставі п. 7.1.4. Кредитного договору та на підставі Договору застави майна підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: сту пінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зважаючи на положення ст.233 ГК України, ст.33, п.З ст.83 ГПК України, а також обставини справи, колегія суддів погоджується  з  висновками місцевого господарського суду про зменшення розміру штрафних санкцій за Кредитним договором №70/2006 від 18.05.2006р. до 12691,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі, в забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору №70/2006 від 18.05.2006р., укладено договір №56/2006-3 від 18 травня 2006 року застави майна, із змінами внесеними додатковими угодами №1 від 10.08.2007р., №2 від 02.03.2009р., №3 від 05.06.2009р., №4 від 09.06.2009р., №5 від 25.06.2009р., №6 від 20.07.2009р., №7 від 18.08.2009р., №8 від 08.09.2009р., №9 від 05.10.2009р., №10 від 04.12.2009р., №11 від 21.12.2009р., №12 від 19.03.2010р. (надалі -Договір застави). Відповідно до умов зазначеного договору, в за безпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Відповідач передав в заставу Позивача: напівпричіп марки SCHWARZMULLER модель  SN24, тип транспортного засобу, напівпричіп бортовий - Е, шасі (кузов, рама, коляска): 8345216812, колір: червоний, реєст раційний номер: 08780 ТН, рік випуску: 1992, який належить Відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ІНС №447112, виданого 16.10.2001р. Львівським МРЕВ ДАІ УМВС України; напівпричіп марки SCHWARZMULLER модель  SPA3/E, тип транспортного засо бу: напівпричіп бортовий - Е, шасі (кузов, рама, коляска): 101022, колір: оранжевий, реєст раційний номер: ВС4994ХХ, рік випуску: 1995, який належить Відповідачу на праві власнос ті на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА №416322, виданого 15.06.2006р. Львівським МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України (надалі - предмет застави).

На момент пред'явлення позову, в заставі знаходився лише напівпричіп марки SCHWARZMULLER модель  SPA3/E, тип транспортного засо бу: напівпричіп бортовий - Е, шасі (кузов, рама, коляска): 101022, колір: оранжевий, реєст раційний номер: ВС4994ХХ, рік випуску: 1995.

Договір застави зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом від 31.07.2006р. №8529984, із змінами, внесеними 04.09.2007р., 10.03.2009р., 09.06.2009р.

Крім цього, Відповідно до п. 3.1.3. Договору застави майна відповідач зобов'язався застрахувати за свій рахунок предмет застави по пакету повне "КАСКО" (дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб, утону) на його повну вартість, зазначену в п. 1.4. Договору, на користь Заставодержателя (позивача) та надати докази страхування позивачу у строк не пізніше ніж через 5 днів після набрання чинності Договором, а також здійснити обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи те, що вимог вищевказаного пункту Договору застави відповідач не виконав, позивач на підставі п. 7.4. Договору застави просить суд стягнути з відповідача штраф, у розмірі 10 % від заставної вартості предмета застави, який згідно заяви про зменшення  позовних вимог становить 7308,20грн.

У відповідності до частини 1 ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зо бов'язань, якщо інше не встановлено   законом.

У відповідності до частини 1 ст. З Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

У відповідності до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до вимог ст.19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Згідно ч.1 ст. 20 цього Закону, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно п. 5.7. Договору застави майна, у разі невиконання або неналежного виконання   відповідачем,   відповідно,   умов   основного   зобов'язання   або   умов   цього Договору предмет застави на вимогу позивача передається відповідачем у володіння ПАТ "Мегабанк''   та   стає   закладом   з   усіма   юридичними   наслідками   згідно   з   чинним законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог щодо стягнення боргу, відсотків за користування кредитом, штрафу, а також звернення стягнення на заставлене майно.

Щодо доводів скаржника про те, кризові явища у фінансовій сфері та реальному секторі економіки України та світова фінансова криза, які не могли бути передбачені або відвернені та знаходяться поза контролем ПП «Експрес-Корд»та ПАТ «МЕГАБАНК»та є істотною зміною обставин, внаслідок чого ускладнилось виконання зобов'язань за договором, то слід зазначити, що світова фінансова криза  не є явищем, яке відноситься до обставин непереборної сили, що позбавляють відповідача виконувати умови укладеного договору. Крім того, ст.525 ЦК України передбачено недопустимість відмови від виконання  зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Інші доводи, викладені апелянтом, як підстава  скасування рішення, колегією суддів  відхилено за їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому  відсутні підстави  для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2011 року у справі №17/101(10) залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Експрес-Корд»залишити без задоволення.

2.          На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

3.          Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.          Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 01.07.2011р.