Рішення

від 29.06.2011 по справі 18/5007/54/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/5007/54/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "29" червня 2011 р. справа № 18/5007/54/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

                            судді  Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:       Клязника О.М. - директор;  

від відповідача:  не з'явився;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліс Груп" (с.Рудня Броварський р-н Київська область)  

до Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" (смт.Новоозерянська Олевський район Житомирська область)

про стягнення  82560,00грн. (згідно заяви про зміну підстав позову (а.с.62-63)

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 98872,69грн. заборгованості, з яких: 82560,00грн. - основного боргу, 2478,80грн. - 3%, 7182,72грн. - інфляційних, 6651,71грн. - пені.

Представник позивача в судове засідання подав заяву про зміну підстав позову, в якій просить суд стягнути з відповідача 82560,00грн. попередньої оплати за непоставлений товар.

Приписами ст.22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розглянувши заяву позивача про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, суд приймає вказану заяву та вважає заявленим спір про стягнення 82560,00грн. попередньої оплати за непоставлений товар.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового  відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.61).

Приймаючи до уваги той факт, що неявка повідомленого належним чином представника відповідача  не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, господарський суд   розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2010р. між ТОВ "Металліс Груп" (позивач, покупець) та ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних та гідротехнічних конструкцій" (відповідач, постачальник) укладено договір поставки №17/03-10, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити товар на умовах EXW- (Новоград-Волинський район, село Майстрова воля, Майстровольський кар'єр), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що покупець протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення цього договору здійснює передоплату за товар, який буде поставлений постачальником у розмірі 80000,00грн.

Відповідно до п.5.1 договору сторони  домовились, що товар поставляється окремими партіями протягом трьох місяців з моменту укладення цього договору. Тобто поставка повинна була відбутись до 17.06.2010р.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, сплативши відповідачу в якості попередньої оплати 82560,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.13-16).

У зв'язку із невиконанням відповідачем у встановлений договором строк поставки товару, позивач направив  відповідачу претензію від 06.12.2010р. (а.с.23-24, 36-37), в якій просив відповідача в десятиденний термін поставити товар, за який попередньо  сплачено 82560,00грн.

Відповідач залишив претензію позивача без відповіді та реагування, свої зобов'язання по поставці товару не виконав.

Через невиконанням відповідачем договірного обов'язку поставити товар, позивач направив відповідачу лист (а.с.64-66), в якому відмовився від договору поставки та просив відповідача повернути в десятиденний термін сплачені позивачем кошти в сумі 82560грн., а також відшкодувати завдані збитки у розмірі 3% річних на суму 2478,80грн., 7182,72грн. інфляційних та 6651,17грн. пені.

Однак, станом на час розгляду справи відповідач  товар не поставив та сплачену суму попередньої оплати позивачу не повернув.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов  підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і                  ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст.663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві  у  строк, встановлений  договором купівлі-продажу,  а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Порушення продавцем строку передання покупцеві попередньо оплачених товарів породжує на стороні покупця дві правомочності, одну із яких покупець може використати на свій розсуд: 1) пред'явити вимогу про передання оплаченого товару; 2) вимагати повернення суми попередньої оплати. Реалізація другої із названих правомочностей означає, що він конклюдентними діями відмовився від прийняття виконання. Відмову від прийняття виконання в такий спосіб у цьому випадку слід вважати такою, що ґрунтується на спеціальному положенні ч.2 ст.693 ЦК України і є правомірною.  

Як встановлено судом, внаслідок укладання між сторонами договору від 17.03.2010р. позивач та відповідач набули відповідних прав та обов'язків.

Зокрема, у ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних та гідротехнічних конструкцій" виникло зобов'язання здійснити поставку щебню відповідно до домовленостей та умов договору, а у останнього – прийняти та оплатити одержаний товар.

Однак відповідач своїх договірних зобов'язань не виконав, поставку щебню не здійснив, суму попередньої оплати позивачу не повернув.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в сумі 82560,00грн. обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та  підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82–85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" (11021, Житомирська область, Олевський район,  смт.Новоозерянка, вул.Заводська, буд.1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліс Груп" (Київська область, Броварський район, с.Рудня, вул.Чапаєва, 22, код 35335870)

- 82560,00грн. основного боргу;

- 825,60грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.      

                                                                                                                                    Повне рішення складено    04 липня  2011 року

Віддрукувати: 3 прим.  

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повід.)