Постанова

від 03.10.2006 по справі 31-8/163-06-4292

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31-8/163-06-4292

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" жовтня 2006 р. Справа № 31-8/163-06-4292

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:  

Головуючого судді: Єрмілова Г.А.

Суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.

 При секретарі: Ковальчук Р.Л.

за участю представників сторін:

від відповідача -  Щербакова В.П.,директор згідно протоколу №3 зборів засновників від 05.12.2001р.; Сергєєва В.Є., довіреність  № 17 від 15.07.06;  

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час і місце його проведення повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб”

на рішення господарського суду Одеської області від 08.08.06р.

по справі  № 31-8/163-06-4292

за позовом ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб”

до ТОВ Багатопрофільної виробничої сільськогосподарської фірми „Аліс” (ТОВ БВСФ „Аліс”)

про визнання договору дійсним, визнання права власності, витребування майна з незаконного володіння, стягнення 6000 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 03.10.06р.

Встановила:

          Рішенням господарського суду Одеської області від 08.08.2006р. (суддя Лєсогоров В.М.)  в позові ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб” до ТОВ БВСФ „Аліс” про визнання договору від 08.11.05р., укладеного поміж сторонами, дійсним, визнання права власності, витребування майна з незаконного володіння, стягнення 6000 грн. відмовлено.

          Господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст.180,181 Господарського кодексу, дійшов висновку про неукладеність спірного договору, оскільки сторони в договорі не дійшли згоди щодо таких визначених законодавством істотних умов договору як предмет (найменування, асортимент, кількість товару) та ціна товару.

          Суд І інстанції також зазначив, що неукладений договір не породив між сторонами цивільно –правових відносин, а тому вважав необґрунтованими вимоги позивача про визнання права власності, витребування майна з незаконного володіння та стягнення 6 000 грн. штрафу.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб” подало апеляційну скаргу, де просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

          Позивач доводить, що договір від 08.11.05р. укладений у відповідності зі ст.ст.180,

181 ГК України та містить всі істотні умови, а саме, в ньому індивідуально визначений предмет договору - два трактори по 15000грн. на загальну суму 30000грн., а також встановлено, що відповідач мав альтернативу виконання зобов'язань, у тому числі по поставці сільськогосподарської продукції в кількості, якості і вартості, узгодженими між сторонами

          До Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ БВСФ „Аліс” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив рішення господарського суду Одеської області від 08.08.06р. скасувати та прийняти нове рішення, яким:

-          „відмовити позивачу у задоволенні його позову та скасувати як протиправну ухвалу господарського суду щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспорті засоби (трактори) фірми „Аліс” і зобов'язати недобросовісну сторону договору - ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб” негайно повернути протиправно вилучене майно в належному стані його законному власнику;

-          на підставі ст.219 ГК України за неправомірні дії позивача звільнити ТОВ БВСФ „Аліс” від подальшої відповідальності за будь-якими іншими можливими вимогами позивача щодо виконання: договору №22/06-09-Ф-1 від 22.06.04р., додатової угоди від 20.12.2004р. до договору №22/06-09-Ф-1 від 22.06.04р. та договору від 08.11.2005р.;

-          на підставі ст.216 ГК України, ст.ст.43-9, 43-10,99,101 ГПК України стягнути з позивача на користь ТОВ БВСФ „Аліс” як відшкодування шкоди, завданої протиправним вжиттям запобіжних заходів, 346 660, 21грн.

-          для забезпечення виконання вимог ст.ст.43-9,43-10 ГПК України щодо відшкодування шкоди завданої протиправним вжиттям запобіжних заходів, накласти арешт на майно скаржника (позивача) та його рахунки в межах наданих доказів завданої шкоди;

-          покласти на скаржника (позивача) всі судові витрати” (цитується мовою оригіналу).

          Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки  господарським судом Одеської області, проаналізувавши  застосування норм  процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб” підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2004 року поміж ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб” (Покупець) та ТОВ БВСФ „Аліс” (Постачальник) було укладено договір № 22/06-09-Ф-1, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивача сільськогосподарську продукцію, передбачену додатками 1, 2 до договору, а позивач, відповідно, прийняти та оплатити товар згідно умов договору.

Додатком № 2 від 22.06.2004 року до вказаного договору сторони обумовили найменування, кількість, ціну та строки поставки.

          Додатковою угодою від 20.12.2004 року до договору від 22.06.04р., сторони встановили, що за договором поставки ТОВ БВСФ „Аліс” недопоставило товару на суму 25 000 грн. 80 коп., та погодили, що відповідач в строк до 20.08.2005 року зобов'язаний поставити позивачу 65 тон ячменю фуражного.

08.11.2005 року поміж сторонами було укладено договір, п.п1,2 якого встановлено, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем по договору від 22.06.04р. в сумі 25 000 грн. 80 коп. та передає у власність позивача майно у вигляді двох тракторів вартістю по 15000грн. кожний, а разом - 30000грн.

Пунктом 9 вказаного договору передбачено, що ТОВ БВСФ „Аліс” зобов'язується до 01.12.2005 року перерахувати ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб” суму у розмірі 27 000 грн. з урахуванням витрат, зв'язаних з погашенням заборгованості або поставити позивачу сільськогосподарську продукцію на суму 27 000 грн. в кількості, якості і вартістю, узгодженими між сторонами.

При виконанні цієї умови трактори повертаються відповідачу на підставі акту прийому - передачі, а при невиконанні - договір від 08.11.05р. підлягає нотаріальному посвідченню, і з моменту його укладення власником переданого майна стає позивач.

При ухиленні відповідача від нотаріального посвідчення договору або ненадання всіх необхідних документів для нотаріального посвідчення договору, відповідач має сплатити позивачу штраф в розмірі 20% від вартості тракторів.

За приписами ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

Судова колегія доходить висновку про дійсність договору від 08.11.05р. з огляду на таке.

Як вбачається з п.1 договору, його предметом є погашення відповідачем заборгованості у розмірі 25000грн. 80 коп., яка виникла з договору поставки від 22.06.2004р., шляхом передачі у власність позивача двох тракторів вартістю  15000грн. кожний, на загальну суму 30000грн.

Крім того, ТОВ БВСФ „Аліс” зобов'язалося перерахувати суму заборгованості на банківський рахунок ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб” або поставити позивачу сільськогосподарську продукцію на суму 27 000 грн. в кількості, якості і вартістю, узгодженими між сторонами.

Отже, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, у тому числі його предмету та ціни.

Відтак, судова колегія доходить висновку, що господарський суд помилково послався на ст.ст.180,181 Господарського кодексу України та вважав спірний договір неукладеним.  

На виконання умов договору від 08.11.05р. сторони склали та підписали акт приймання-передачі майна, вказаного в п.1 цього договору.

За правилами ст.ст.525,256 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, матеріали справи, а саме платіжні доручення №50 від 08.12.05р. та №57 від 09.08.06р.,свідчать, що ТОВ БВСФ „Аліс” несвоєчасно сплатило заборгованість ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб”, а тому , відповідно до п.9 договору від 08.11.05р., позивач не зобов'язаний повертати майно відповідачу і є його належним власником.

Відповідно до положень ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи викладене, а також, що вказаний договір не був оскаржений у встановленому порядку і є чинним на теперішній час, судова колегія вважає набуття позивачем права власності на транспортні засоби правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.     

Як вже зазначалось, умовами спірного договору передбачене його обов'язкове нотаріальне посвідчення у разі набуття позивачем права власності на вказане майно.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що через ухилення відповідача від здійснення відповідних дій, нотаріальне посвідчення договору від 08.11.05р. не відбулося до теперішнього часу.

Представниками ТОВ БВСФ „Аліс” зазначений факт не був спростований.

Таким чином, судова колегія вважає такими, що підлягають задоволенню, вимоги  ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб” про стягнення з ТОВ БВСФ „Аліс” 6000 грн. штрафу за ухилення від нотаріального посвідчення договору.

Приймаючи до уваги, що оскаржене рішення суду винесене в порушення  норм матеріального права, залишатись чинним воно не може і, відповідно до приписів ст.104 ГПК України, підлягає скасуванню.

Судова колегія окремо відзначає, що доводи ТОВ БВСФ „Аліс” про скасування оскаржуваного рішення та винесення постанови про відмову в задоволені позову ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб”, зобов'язання позивача повернути протиправно вилучене майно, стягнення з позивача на користь ТОВ БВСФ „Аліс”, стягнення з позивача шкоди тощо не відповідають вимогам ст.101 ГПК України, за приписами якої в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також вимогам ст.91 цього Кодексу, згідно якої ТОВ БВСФ „Аліс” як сторона у справі, у разі незгоди з рішенням суду від 08.08.06р. мала право на його апеляційне оскарження, однак цим правом не скористалася.   

           Керуючись ст.ст.85,103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1.Апеляційну скаргу ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб” задовольнити.  

          2.Рішення господарського суду Одеської області від 08.08.2006р. у справі №31-8/163-06-4292 скасувати.

          3.Позов задовольнити.

          4.Визнати договір від 08.11.05р., укладений між ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб”  та ТОВ БВСФ „Аліс”, дійсним.

          5.Визнати за ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб” право власності на:

-          трактор марки МТЗ-80, 1988року випуску, реєстраційний номер №17870 ОК, машина №318762, двигун №869, шасі №221710 вартістю 15000грн.;

-          трактор марки МТЗ-80, 1987року випуску, реєстраційний номер №17871 ОК, машина №286633, двигун №782359, шасі №48991 вартістю 15000грн.;

          6.Витребувати з незаконного володіння ТОВ БВСФ „Аліс” на користь ТОВ „Зернова компанія „Фінінвестхліб”, майно, зазначене в п.5 резолютивної частини постанови.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільної виробничої сільськогосподарської фірми „Аліс” (Одеська область, Комінтерновський район, смт. Нові Біляри, вул. Леніна,8, п/р 260058208 в АКБ “Одеса банк”, МФО 328102, код ЄДРПОУ 13904571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Зернова компанія „Фінінвестхліб”   (65044, м. Одеса, вул. Водопровідна,1, р/р 260022156 в ООФ АППБ „Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 31116803) штраф у розмірі 6000грн.

8.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільної виробничої сільськогосподарської фірми „Аліс” (Одеська область, Комінтерновський район, смт. Нові Біляри, вул. Леніна,8, п/р 260058208 в АКБ “Одеса банк”, МФО 328102, код ЄДРПОУ 13904571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Зернова компанія „Фінінвестхліб”   (65044, м. Одеса, вул. Водопровідна,1, р/р 260022156 в ООФ АППБ „Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 31116803) 445грн. держмита за подачу позову, 222,50грн. держмита за подачу апеляційної скарги та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9.Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.

   Головуючий суддя                                                                                Г.А. Єрмілов

    Суддя                                                                                         О.Л. Воронюк  

             Суддя                                                                                                           В.В. Лашин